Описати зміни, що відбулися в театрі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., порівнявши «стару» та «нову драму».
Розв’язання
Визначаємо ознаки «старої драми»: центром була подія чи випадок, герої були типовими представниками суспільства, діялася боротьба та пафос активних дій.
Визначаємо ознаки «нової драми»: центром стала особистість із неповторним внутрішнім світом, конфлікти стали психологічними та ідейними, з'явився поліфонізм (немає однозначної істини).
Формулюємо висновок про зміни: театр став місцем дискусій, де глядачі впізнавали в персонажах самих себе, а не просто спостерігали за дією.
Відповідь:
У «новій драмі» центр зсувається від зовнішніх подій до внутрішнього світу людини; герої стають унікальними особистостями замість типових представників суспільства; конфлікти переходять від соціальних до психологічних та ідейних; зникає поділ на «добрих» і «поганих», з'являється поліфонія поглядів.
Описати зміни, що відбулися в театрі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., порівнявши «стару» та «нову драму».
Що треба знати
У кінці XIX — на початку XX ст. відбулася «художня революція»: центр уваги змістився з зовнішніх подій на внутрішній світ людини, її думки та почуття.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Порівняйте характеристики «старої» та «нової» драми за текстом параграфа (с. 225–227).
Розв’язання крок за кроком
Визначаємо ознаки «старої драми»: центром була подія чи випадок, герої були типовими представниками суспільства, діялася боротьба та пафос активних дій.
Визначаємо ознаки «нової драми»: центром стала особистість із неповторним внутрішнім світом, конфлікти стали психологічними та ідейними, з'явився поліфонізм (немає однозначної істини).
Формулюємо висновок про зміни: театр став місцем дискусій, де глядачі впізнавали в персонажах самих себе, а не просто спостерігали за дією.
Відповідь:
У «новій драмі» центр зсувається від зовнішніх подій до внутрішнього світу людини; герої стають унікальними особистостями замість типових представників суспільства; конфлікти переходять від соціальних до психологічних та ідейних; зникає поділ на «добрих» і «поганих», з'являється поліфонія поглядів.