Адвокат Дервіль розповідає історію про лихваря Гобсека, щоб переконати пані де Гранльє (віконтесу) у небезпеці. Він наводить приклади того, як купці ставали жертвами хитрощів Гобсека, який дорого продавав товари і не робив жодних оборудок.
Розв’язання
Проаналізуйте початок розмови між Дервілем та пані де Гранльє на сторінці 173–174 (у матеріалі параграфа): вона відповідає «Гаразд, гаразд», але згодом каже, що син має стати герцогом і хоче мати зятя собі до пари.
Порівняйте попередження про Гобсека з планами віконтеси щодо шлюбу її сина.
Відповідь:
Дервіль вирішив розповісти історію, щоб попередити родину про небезпечну людину (граф де Ресто), яка може зіпсувати долю їхнього сина через фінансові маніпуляції. Переконати віконтесу не вдалося: вона відповіла формально («ми подумаємо»), але зосередилася на статусі майбутнього зятя, вважаючи, що гроші графа важливіші за його моральні риси.
Адвокат Дервіль розповідає історію про лихваря Гобсека, щоб переконати пані де Гранльє (віконтесу) у небезпеці. Він наводить приклади того, як купці ставали жертвами хитрощів Гобсека, який дорого продавав товари і не робив жодних оборудок.
Що треба знати
У повісті «Гобсек» автор показує, що старий лихвар є людиною з незбагненною затятістю та пристрастю до грошей, яка переважає над розумом.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Спочатку визначте, чому Дервіль обрав саме цю історію для віконтеси, а потім знайдіть у тексті докази її ставлення до цього попередження.
Розв’язання крок за кроком
Проаналізуйте початок розмови між Дервілем та пані де Гранльє на сторінці 173–174 (у матеріалі параграфа): вона відповідає «Гаразд, гаразд», але згодом каже, що син має стати герцогом і хоче мати зятя собі до пари.
Порівняйте попередження про Гобсека з планами віконтеси щодо шлюбу її сина.
Відповідь:
Дервіль вирішив розповісти історію, щоб попередити родину про небезпечну людину (граф де Ресто), яка може зіпсувати долю їхнього сина через фінансові маніпуляції. Переконати віконтесу не вдалося: вона відповіла формально («ми подумаємо»), але зосередилася на статусі майбутнього зятя, вважаючи, що гроші графа важливіші за його моральні риси.