Наведіть приклади контрастів у романі В. Гюго. Як вони розкривають характери головних персонажів?
Що треба знати
Контраст — це художній прийом, що протиставляє одне явище іншому для підкреслення їхніх відмінностей (наприклад, добро і зло, красу і кривду). У «Соборі Паризької Богоматері» Гюго використовує контрасти між зовнішністю і внутрішнім світом, а також між соціальними верствами.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Згадайте Квазімодо та Есмеральду. Що протиставляється у їхніх образах? Подумайте про Клода Фролло.
Розв’язання крок за кроком
Порівнюємо зовнішність і душу Квазімодо: він має потворне тіло, але в серці живе чисте кохання до собору та людяність.
Порівнюємо Есмеральду: вона фізично красива, але її характер простий і щирий, що контрастує з фальшю дворянства.
Аналізуємо Клода Фролло: він освічений і владний, але його душа розбита гріхами та егоїзмом.
Відповідь:
Приклади контрастів: Квазімодо (потворна зовнішність — благородна душа); Есмеральда (красива зовнішність — проста, щира натура проти фальшивого дворянства); Клод Фролло (високий інтелект і статус — духовна порожнеча та зло).