Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 70

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 2 (с. 70)–12 (с. 70) · 10 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 10. Австрійська та Російська імперії

Завдання 2 (с. 70)

Відмінність Австрії від інших країн

Охарактеризувати особливості політичного й соціально-економічного життя Австрійської імперії, що відрізняло її від розвитку інших європейських країн цього періоду.

Розв’язання

  1. Визначте ключову особливість політичного устрою: імперія перебувала під впливом Клеменса фон Меттерніха, який виступав проти будь-яких конституційних змін і заберезневий період (1825–1848), що припав на часи консервативної політики.

  2. Охарактеризуйте соціально-економічний стан: імперія мала різноманітне населення, де розвивалися національні рухи слов'янських народів (чехів, словаків, українців), але економіка залишалася переважно аграрною без глибоких реформ.

Відповідь:

Австрійська імперія відрізнялася від інших країн тим, що перебувала в «передберезневому» періоді консерватизму (1825–1848), коли влада Клеменса фон Меттерніха жорстоко придушувала національні рухи слов'янських народів і відмовлялася від запровадження конституції, попри тиск суспільства.

Завдання 3 (с. 70)

Передберезневий період

Дати визначення поняттю «передберезневий період» та пояснити його місце в історії Австрії.

Розв’язання

  1. Визначте часові межі періоду: він охоплює роки з 1825 по 1848 рік (до березня 1848, коли почалися революційні події).

  2. Поясніть суть цього етапу: це час панування реакційної політики, коли імператор та канцлер Меттерніх відкидали ідеї конституції та намагалися зберегти абсолютну владу монарха, придушувати національні рухи.

Відповідь:

Передберезневий період (1825–1848) — це етап в історії Австрійської імперії, що характеризується консервативною політикою Клеменса фон Меттерніха, відмовою від конституційних реформ та жорстким придушенням національно-визвольних рухів слов'янських народів.

Завдання 4 (с. 70)

Процеси національного відродження

Визначити, про які зміни в розвитку слов'янських народів Австрійської імперії свідчили процеси національного відродження.

Розв’язання

  1. Опишіть культурні здобутки: «будителі» створили перші підручники національних мов (чеську, словацьку), словники та збірки народних пісень, що сприяло формуванню національної свідомості.

  2. Визначте політичний аспект: ці процеси супроводжувалися вимогами автономії або незалежності для слов'янських земель імперії та боротьбою проти німецької культурної гегемонії.

Відповідь:

Процеси національного відродження свідчили про формування національної свідомості слов'янських народів через створення власних літературних мов, підручників та словників; це супроводжувалося вимогами політичної автономії та боротьбою за культурні права.

Завдання 5 (с. 70)

Найважливіші особливості Російської імперії

Визначити, які особливості політичного й соціально-економічного розвитку Російської імперії є найважливішими та пояснити причини цього.

Розв’язання

  1. Охарактеризуйте політичний устрій: Росія була абсолютною монархією, де імператор мав необмежену владу, а конституції не існувало; це зумовлювало відсутність реформ та напругу між владою та суспільством.

  2. Охарактеризуйте соціально-економічний стан: панування кріпосного права (близько 20 млн селян) гальмувало індустріалізацію, оскільки не було вільної робочої сили та ринків збуту; це робило країну аграрною.

Відповідь:

Найважливішими особливостями були самодержавство (необмежена влада імператора) та кріпосне право, оскільки вони гальмували економічний розвиток, викликали соціальні протиріччя та зумовили виникнення опозиційних рухів (декабристів, слов'янофілів, західників).

Завдання 6 (с. 70)

Території імперій та столиці

Покажіть на карті атласу території Австрійської та Російської імперій у ХІХ ст. і їхні столиці.

Розв’язання

  1. Знайдіть на карті Центральну Європу, визначте межі Австрійської імперії (Відень, Прага, Будапешт) та Російської імперії (Санкт-Петербург, Москва).

  2. Відзначте на карті столиці: Відень для Австрії та Санкт-Петербург для Росії.

  3. Порівняйте розміри територій обох держав і визначте, яка з них була більшою за площею.

Відповідь:

Австрійська імперія — столиця Відень; Російська імперія — столиця Санкт-Петербург. (Точне відмічення на карті атласу).

Завдання 7 (с. 70)

Хронологічні розрахунки

1) Скільки років від початку передберезневого періоду в Австрійській імперії минуло на поточний рік? 2) Через скільки років від початку Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання утворилося Кирило-Мефодіївське братство на українських землях?

Розв’язання

  1. Визначаємо дати: передберезневий період — з 1825 р., Польське повстання — з 1830 р., Кирило-Мефодіївське братство — 1846 р. (рік заснування братства).

  2. Для першого пункту: оскільки поточний рік не вказано, формуємо загальне вираження або приймаємо за основу дату «поточного» року для розрахунку відстані часу (або пояснюємо, що період тривав 23 роки). Увага: у завданні питається про час, що минув до поточного року. Оскільки точний рік не вказано, дамо відповідь як формулу або зафіксуємо тривалість періоду.
    Корекція: Завдання шкільне, ймовірно, має на увазі розрахунок від початку періоду (1825) до його кінця (1848) або просто визначення тривалості. Але якщо це тестовий розрахунок «на поточний рік», то без дати року неможливо дати число. Проте, часто такі завдання мають на увазі: «Скільки років тривав період?» або дано конкретний рік у контексті. Давайте припустимо, що потрібно знайти тривалість періоду (1848 - 1825 = 23 роки) або відповісти умовно.
    Альтернативне трактування: Можливо, в умові завдання було б зазначено рік, але його немає. Тоді пояснимо: період тривав з 1825 по 1848 рр., тобто 23 роки.
    Для другого пункту: 1846 - 1830 = 16 років.

Відповідь:

1) Передберезневий період тривав з 1825 по 1848 рр., тобто 23 роки (якщо розглядати як тривалість). Якщо ж потрібно відняти від поточного року , то відповідь буде . 2) Кирило-Мефодіївське братство утворилося через 16 років після початку польського повстання (1846 − 1830 = 16).

Завдання 9 (с. 70)

Припущення Клеменса фон Меттерніха

За твердженнями сучасників, коли К. фон Меттерніху передали французьку газету, де писали про бажаність запровадження Конституції в Австрійській імперії, як у Франції, він сказав: «Жалюгідні порадники! Той, хто бажає дати Австрії Конституцію, має спочатку створити австрійський народ». Висловіть припущення, що мав на увазі діяч.

Розв’язання

  1. Розглядаємо склад Австрійської імперії: німці, чехи, словаки, угорці, українці, італійці тощо.

  2. З'ясовуємо, що ці народи мали різні мови, культури та історичні традиції.

  3. Висновуємо, що Меттерніх мав на увазі необхідність формування національної свідомості окремих груп перед тим, як об'єднувати їх в одну державу з конституцією.

Відповідь:

Клеменс фон Меттерніх мав на увазі, що Австрійська імперія не є мононаціональною державою, а складається з багатьох різних народів (німців, слов'ян, угорців тощо), які ще не сформували єдину національну ідентичність. Він вважав, що без спільної мови, культури та відчуття єдності («нації») конституція не зможе об'єднати імперію, тому першочерговим завданням має бути національне відродження окремих народів.

Завдання 10 (с. 70)

Лист учасника повстання

Ознайомтеся з перебігом Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання 1830–1831 рр. або виступу декабристів 1825 р. Напишіть лист від особи його учасника до друга в іншій країні про те, свідками чого ви стали.

Розв’язання

  1. Оберіть один із подій: Польське повстання 1830–1831 рр. або Виступ декабристів грудень 1825 р. (або Чернігівський полк у січні 1826 р.).

  2. Опишіть початок подій: наприклад, як повстанці захопили Варшаву або як гвардія вийшла на Сенатську площу після смерті імператора Олександра I.

  3. Опишіть перебіг та кінець: поразка повстання, відступ армії (для поляків) або розстріл та заслання (для декабристів), а також загальний стан духу в суспільстві.

  4. Напишіть емоційне звернення до друга, передаючи свої думки про несправедливість, надію на майбутнє або сум за рідними.

Відповідь:

Зразок листа (від польського офіцера):

«Шановний друже!

Пишу ці ряди з підвалу в'язниці у Варшаві, де ми чекаємо на вирок. Ми намагалися відновити нашу державність, але російська армія розбила нас. Бачив я, як палає місто, яке колись було нашим домом. Наші командири загинули, а ми — просто люди в унiformах.

Тобі, можливо, здається, що це лише політичні бунти. Але для мене це боротьба за право народів жити самостійно, за свободу від чужої руки. Якщо ти дізнаєшся про нашу долю, не забудь, що ми боролися не заради слави, а заради честі та свободи нашого народу. Сподіваюся, що коли-небудь народи Європи зрозуміють, що сила — у єдності, а не в розділенні.»

Завдання 11 (с. 70)

Оцінка розвитку імперій

Проаналізуйте та оцініть розвиток Австрійської або Російської імперії в ХІХ ст. (виберіть одну з них).

Розв’язання

  1. Визначте позитивні аспекти (наприклад, спроби реформ, розвиток освіти в окремих регіонах).

  2. Визначте негативні аспекти (самодержавство, кріпосне право, національні конфлікти, відсутність парламенту).

  3. Сформулюйте висновок про загальний стан імперії наприкінці ХІХ ст.

Відповідь:

Розвиток Австрійської імперії в ХІХ ст. був суперечливим. З одного боку, відбувалося культурне відродження слов'янських народів («будителі»), зростала освіченість інтелігенції. З іншого боку, політичний устрій залишався архаїчним: панувала абсолютна монархія, не було Конституції, а економіка розвивалася повільно через відсутність єдиного ринку та мовних бар'єрів. Національні рухи загрожували цілісності імперії, що призвело до гострих конфліктів у 1848 році.

Завдання 12 (с. 70)

Повідомлення про Кавказьку війну

Підготуйте повідомлення за темою «Російська експансія на Кавказ».

Розв’язання

  1. Опишіть початок експансії Росії на Кавказ у 30–40-х роках XIX ст.

  2. Поясніть, чому війна тривала так довго (територіальне розширення, боротьба з гірськими народами).

  3. Згадайте про результати війни: приєднання Північно-Західного Кавказу, Дагестану та Чечні.

Відповідь:

Російська експансія на Кавказ розпочалася в 30–40-х роках XIX ст. як частина загальної політики територіального розширення імперії. Війна проти гірських народів Північного Кавказу та імамату тривала з 1817 по 1864 рік, що пояснюється складним рельєфом місцевості, відсутністю єдиного центру влади серед кавказьких племен та їхньою боротьбою за незалежність. За результатами війни Росія приєднала території Північно-Західного Кавказу, гірського Дагестану та Чечні, що значно змінило кордони імперії на сході.

Наприклад: