Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 9. Велика Британія і Франція в період становлення індустріального суспільства
Завдання 4 (с. 63)
Умови виникнення чартизму
Потрібно пояснити, за яких умов могла б уникнути Великої Британія появи чартистського руху.
Розв’язання
Проаналізуйте причини виникнення руху: відсутність виборчих прав для багатьох чоловіків та ігнорування вимог робітництва після реформи 1832 р.
Розгляньте, як зміна умов (наприклад, розширення виборчого цензу або мирні діалоги з владою) могла б зменшити напругу.
Відповідь:
Велика Британія могла б уникнути чартизму, якщо б парламентська реформа 1832 р. дала право голосу більшому колу населення (зокрема робітникам) або якщо б влада раніше почала серйозно працювати над вирішенням соціальних проблем та безробіття, не ігноруючи вимоги народу.
Завдання 5 (с. 63)
Порівняння розвитку Франції та Британії
Визначити відмінності у політичному та соціальному розвитку Франції та Великої Британії в період становлення індустріального суспільства.
Розв’язання
Опишіть політичний устрій Британії (парламентська монархія, двопартійна система) та Франції (часта зміна режимів: конституційна монархія, Липнева монархія).
Порівняйте соціальну структуру: у Британії сформувалися промислові класи, а в Франції значна частина населення залишалася сільськогосподарськими робітниками.
Відповідь:
Політичний розвиток: у Британії — стабільна парламентська демократія та реформи; у Франції — нестабільність, часті революції та зміни форм правління (від монархії Бурбонів до Липневої монархії). Соціальний розвиток: у Британії швидше сформувалося індустріальне суспільство з провідними фабричними класами; у Франції переважали дрібні сільськогосподарські господарства, і лише до кінця 1860-х рр. країна зайняла друге місце у світі за промисловим виробництвом.
Завдання 6 (с. 63)
Оцінка терміна «державна тиранія
Визначити власне ставлення до визначення Липневої монархії у Франції як «державної тиранії».
Розв’язання
Згадайте факти про придушення легітимістів і бонапартистів та важке становище робітників (довгий робочий день, низька оплата).
Оцініть, чи можна вважати такий режим тиранією з точки зору тих, хто страждав від нього.
Відповідь:
Визначення Липневої монархії як «державної тиранії» є обґрунтованим, оскільки цей період характеризувався пануванням фінансової аристократії, придушенням політичних опозиційних сил (легітимістів і бонапартистів) та експлуатацією робітництва без соціального захисту.
Завдання 7
Карта територій та столиць
Потрібно показати на карті атласу території Великої Британії та Франції ХІХ ст., їхні столиці й колоніальні володіння.
Розв’язання
Знайдіть на карті Європи Велику Британію (острів) та Францію (північна частина півострова).
Позначте столиці: Лондон у Британії, Париж у Франції.
Визначте основні колоніальні володіння: для Британії — Індія, Африка (Південна Африка), Канада; для Франції — Алжир, Західна Африка, Індокитай.
Відповідь:
На карті слід позначити Велику Британію зі столицею Лондоном та її колонії (наприклад, в Індії, Південній Африці); Францію зі столицею Парижем та її колонії (наприклад, у Алжирі, Західній Африці). Оскільки фізичної карти немає, точне відображення територій неможливе без використання атласу.
Завдання 8
Обчислення часових проміжків
1) Через скільки років після Липневої революції у Франції було засновано університет Святого Володимира в Києві? 2) Скільки років відділяє першу парламентську реформу у Великій Британії та створення у Львові гуртка «Руська трійця»?
Розв’язання
Визначаємо дати ключових подій: Липнева революція у Франції — 1830 р., перша парламентська реформа у Британії — 1832 р.
Знаходимо дати інших подій: Університет Святого Володимира в Києві засновано у 1901 р.; гурток «Руська трійця» створено у 1867 р. (за іншими даними — 1868, але найчастіше береться 1867 як рік початку діяльності).
Обчислюємо різницю років: Для першого питання: 1901−1830=71 рік. Для другого питання: 1867−1832=35 років (або 1868−1832=36, залежно від джерела, але зазвичай у шкільних підручниках береться проміжок у 35–36 років).
Відповідь:
1) Через 71 рік. 2) Через 35–36 років (залежно від точної дати створення гуртка, прийнятою в підручнику).
Завдання 9
Оцінка терміна «державна тиранія
Яким є ваше ставлення до визначення Липневої монархії у Франції як «державної тиранії»? Поясніть свою думку.
Розв’язання
З'ясовуємо суть терміну «тиранія» та ознаки тиранічного режиму (відсутність свободи слова, цензура, репресії).
Порівнюємо ці ознаки з описом діяльності уряду Луї-Філіппа: влада придушала виступи легітимістів і бонапартистів, ігнорувала вимоги робітництва, що призвело до соціальних протестів.
Формулюємо висновок: визначення є обґрунтованим, оскільки режим обмежував політичні свободи та не вирішував соціальні проблеми, що в кінцевому підсумку призвело до революції 1848 року.
Відповідь:
Визначення Липневої монархії як «державної тиранії» є обґрунтованим. Хоча це була конституційна монархія, влада Луї-Філіппа придушала політичних опонентів (легітимістів і бонапартистів), обмежувала демократичні права та не реагувала на гострі соціальні проблеми робітництва. Такий авторитарний характер правління зрештою призвів до падіння режиму у 1848 році.
Завдання 10
Порівняльна таблиця країн
Скласти таблицю «Велика Британія і Франція в період становлення індустріального суспільства» з колонками: сфера розвитку, основні зміни для Великої Британії, основні зміни для Франції. Зробити висновок про спільне та відмінне.
Розв’язання
Заповнюємо стовпець «Велика Британія»: завершена індустріальна революція, країна посіла 1-ше місце у світі за промисловістю (45% світової продукції), розвинулася мережа залізниць (з 540 км до 9,5 тис. км), панувала «Вікторіанська епоха» з двопартійною системою (торі/ліберали).
Заповнюємо стовпець «Франція»: індустріальна революція тривала до кінця 60-х рр., країна посіла 2-ге місце у світі, сільське господарство залишалося важливим (близько 75% населення в селах), розвивалися шовкова та бавовняна галузі, існували три політичні сили (орлеаністи, легітимісти, бонапартисти).
У стовпці «Спільне» записуємо: перехід до індустріального суспільства, розвиток капіталізму, погіршення умов праці робітників, боротьба з безробіттям та соціальними проблемами.
У стовпці «Відмінне» записуємо: темпи розвитку (Британія — лідер, Франція — доганяюча), структура населення (Британія — менша частка селян, Франція — переважно село), форма правління та політична стабільність.
Відповідь:
Велика Британія стала світовим лідером у промисловості з розвиненою інфраструктурою, тоді як Франція була в стадії переходу до індустріального суспільства з великою сільськогосподарською базою. Спільним було загальне оновлення економіки та соціальні напруження; відмінним — темпи розвитку та структура суспільства.
Завдання 11
Біографія Чарльза Дікенса як джерело соціальних змін
За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Відображення особливостей соціального розвитку Великої Британії в 1815–1870 рр. у біографії і творчості письменника Чарльза Дікенса».
Розв’язання
Коротко описуємо дитинство Дікенса та його перші труднощі (праця в друкарні, життя у бідності), що сформувало його світогляд.
Перелічуємо основні соціальні теми його творів: експлуатація дітей на фабриках, безправ'я робітників, корупція суду, бідність в столиці.
Наводимо приклади з творів («Олівер Твіст» — життя сироти; «Тайна старого майстра» — експлуатація дітей на шахті).
Робимо висновок про роль письменника як соціального критика, який привертав увагу суспільства до проблем робітництва.
Відповідь:
Повідомлення про Чарльза Дікенса:
Чарльз Дікенс (1812–1870) — англійський письменник, чиє життя і творчість тісно пов'язані з соціальними змінами в Британії. Народившись у бідній родині чоботаря, він сам пережив важкі часи: працював на вугільній шахті та в друкарні. Цей досвід став основою його літературних творів.
У своїх романах Дікенс гостро критикував суспільство «Вікторіанської епохи». У книзі «Олівер Твіст» він показує жахіття життя сирот у будинках для дітей та на вулицях Лондона. У романі «Тайна старого майстра» (1839) він детально описує експлуатацію дітей на фабриках, де вони працювали 12–14 годин на добу за копійку зарплати. Його твори викликали обурення суспільства та сприяли покращенню законодавства про захист дитинства.
Дікенс відобразив також проблему безробіття, бідності серед робітників та корупцію в судовій системі. Його творчість стала голосом незахищених верств населення і сприяла розвитку соціальної свідомості в Британії.
Завдання 12
Мистецтво Франції середини XIX ст
Ознайомтеся з творами французького мистецтва доби (період Липневої монархії, 1830–1848 рр.) та підготуйте повідомлення про його особливості.
Розв’язання
Визначте основні стилістичні напрямки мистецтва Франції в період Липневої монархії (класицизм, неокласицизм).
Опишіть зміст творів: як вони відображали суспільство, владу та моральні цінності того часу.
Сформулюйте висновок про роль мистецтва у формуванні національної ідентичності в цей період.
Відповідь:
Мистецтво Франції середини XIX ст. (1830–1848 рр.) характеризувалося переважанням класицизму та неокласицизму, які прославляли розум, порядок та ідеали «Вікторіанської» епохи. Твори часто мали портретний характер або зображали історичні події, підкреслюючи стабільність держави та шанобливе ставлення до влади. Це відображало консервативні настрої суспільства, хоча вже почали проявлятися реалістичні тенденції, які згодом стануть основою для великих реформ мистецтва.
Завдання 13
Туристичний маршрут Великої Британії
Підготуйте проєкт екскурсійного (туристичного) маршруту «Велика Британія — "майстерня світу"». Проведіть у класі конкурс робіт.
Розв’язання
Оберіть маршрут, що охоплює промислові центри (Манчестер, Шеффільд), торгові порти (Ліверпуль, Брестон) та політичні осередки (Лондон).
Для кожного міста вкажіть головну пам'ятку або подію, що ілюструє становлення індустріального суспільства (наприклад, паровоз Стефенсона, будівля парламенту, пам'ятник королеві Вікторії).
Складіть опис маршруту з акцентом на економічні досягнення та соціальні реалії епохи.
Відповідь:
Маршрут «Велика Британія — "майстерня світу": * Лондон: Відвідання Вестмінстера (парламент), Букингемського палацу (житло королеви Вікторії) та Темзи. Це демонструє політичну владу та статус «володарки морів». * Манчестер: Центр текстильної промисловості. Тут можна відвідати пам'ятники Джону Лоу (засновнику манчестерської школи економіки) або залишки старих фабрик, що ілюструють роль міста як «майстерні світу». * Ліверпуль: Головний торговий порт. Тут знаходяться пам'ятники чартистам та місця повстань 1830-х років, що показує соціальну боротьбу в умовах індустріалізації. * Шеффільд: Центр металургії та виробництва сталі (важливо для залізниць). Можна відвідати історичні заводи або музеї техніки.
Завдання 14
Чартистський рух
За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Чартистський рух».
Розв’язання
Поясніть суть «Народної хартії» та її основні пункти (універсальне виборче право, рівність округів).
Опишіть розвиток руху: від збору підписів до невдачі повстання 1839 р. та розпаду на поміркованих і радикальних крил.
Висловіть висновок про роль чартизму у розвитку демократії в Британії (перехід від насильства до мирного тиску суспільства).
Відповідь:
Чартистський рух (1836–1848 рр.) був масовим політичним рухом робітників Великої Британії, який вимагав демократичних реформ. Головна мета — реалізація «Народної хартії», яка передбачала універсальне виборче право для всіх чоловіків (21 рік), рівні виборчі округи та щорічні загальні вибори. Рух очолювали Вільям Ловетт та Фергюс О'Коннор. Після невдачі повстання 1839 р. та відмови парламенту прийняти петиції (навіть після збору 3,3 млн підписів у 1842 р.), рух занепав. Проте чартизм показав важливість об'єднання людей та впливу на владу через мирні дії, що сприяло подальшим реформам виборчої системи.