Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 40–43

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–3 (с. 43) · 17 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 40

§ 6. Розгортання індустріальної революції у країнах Західної Європи

Завдання 1

Визначення поняття

Поясніть, що таке індустріальна революція.

Розв’язання

  1. Визначаємо суть процесу як перехід від аграрного до індустріального суспільства.

  2. Підкреслюємо роль технічного прогресу та масового виробництва.

Відповідь:

Індустріальна революція — це історичний період, що характеризується швидким розвитком промисловості, впровадженням машин та переходом від ручної праці до механізованої виробництва.

Завдання 2

Початок та особливості процесу

Визначте час і місце початку індустріальної революції, а також її основні особливості.

Розв’язання

  1. Вказуємо Велику Британію як місце початку революції (друга половина XVIII ст.).

  2. Описуємо поширення процесу на інші регіони у XIX столітті.

Відповідь:

Індустріальна революція розпочалася у Великій Британії у другій половині XVIII століття. Упродовж XIX століття вона охопила інші країни Європи, США та Японію.

Завдання 3

Соціальні наслідки для населення

Назвіть основні соціальні наслідки індустріальної революції для країн, де вона розпочалася.

Розв’язання

  1. Описуємо процес урбанізації та збільшення кількості міст із великим населенням.

  2. Згадуємо зміни в політиці: утвердження правової держави, свободи підприємництва та демократії.

Відповідь:

Основні соціальні наслідки включали урбанізацію (зростання міст), збільшення кількості міського населення та зміни в політичному житті, коли затверджувалися принципи правової держави, недоторканності власності та свободи підприємництва.

Завдання 4

Аналіз статистичних даних

Проаналізуйте зміни в кількості міст із населенням понад 100 тис. осіб та загальну кількість міського населення Європи між 1800 та 1890 роками.

Розв’язання

  1. Записуємо дані за 1800 рік (17 міст, ~5 млн осіб).

  2. Записуємо дані за 1890 рік (103 міста, населення в 6 разів більше).

Відповідь:

Між 1800 та 1890 роками кількість міст із населенням понад 100 тис. осіб зросла з 17 до 103, а загальна кількість міського населення Європи збільшилася в шість разів.

Завдання 5

Хронологія та таблиці

1) Скласти таблицю «Утворення незалежних держав у Латинській Америці» (дата, назва держави). 2) Скласти хронологію територіального зростання США.

Розв’язання

  1. Заповнюємо таблицю «Утворення незалежних держав у Латинській Америці»: Гаїтянська республіка (1804), Бразилія (1822), держави Іспанії та Португалії (1810–1826).

  2. Формуємо хронологію зростання США: 1783 — визнання незалежності; 1803 — купівля Луїзіани; 1819 — придбання Флориди; 1845 — вступ Техасу (фактично до середини XIX ст.).

Відповідь:

Таблиця «Утворення незалежних держав у Латинській Америці»:
— 1804 р. — Гаїтянська республіка;
— 1822 р. — Бразилія;
— 1810–1826 рр. — Іспанські колонії (Колумбія, Венесуела, Аргентина тощо).

Хронологія територіального зростання США:
— 1783 р. — незалежність від Великої Британії;
— 1803 р. — купівля Луїзіани у Франції (територія подвоєлася);
— 1819 р. — придбання Флориди у Іспанії;
— 1845 р. — вступ Техасу до Союзу.

Завдання 6

Хронологія зростання США

Скласти хронологію територіального зростання США в першій половині ХІХ ст.

Розв’язання

  1. Визначити основні етапи: приєднання Луїзіани (1803), Флориди (1819), Техасу (1845), Каліфорнії (після Мексиканської війни 1846–1848).

  2. Описати загальний процес: територія США стрімко зростала на захід від Міссісіппі до Тихого океану.

Відповідь:

Територіальне зростання США відбувалося наступним чином: 1803 р. — приєднання Луїзіани; 1819 р. — Флорида; 1845 р. — Техас; 1848 р. — Каліфорнія та інші західні землі після Мексиканської війни. (Точні дати інших приєднань залежать від карти атласу, але загальний тренд — експансія на захід).

Завдання 7

Значення Війни за незалежність Іспанії

Пояснити значення Війни за незалежність іспанських колоній у Латинській Америці для розвитку регіону.

Розв’язання

  1. Визначити політичний результат: утворення незалежних держав на території колишніх колоній.

  2. Охарактеризувати соціальний аспект: скасування кріпацтва та зміна соціальної структури суспільства.

Відповідь:

Значення Війни за незалежність іспанських колоній полягає в тому, що вона призвела до створення багатьох нових незалежних держав у Латинській Америці та скасування кріпацтва. Це змінило політичну карту регіону та дало поштовх соціальному розвитку, хоча нові держави часто мали складні економічні проблеми.

Завдання 8

Порівняння процесів у Європі та Пн. Америці

Обговорити процеси в першій половині ХІХ ст. в Європі та Північній Америці та визначити наявність зв'язку між ними.

Розв’язання

  1. Охарактеризувати процес у Європі: розгортання індустріальної революції, урбанізація, зміни в політиці (становлення правової держави).

  2. Охарактеризувати процес у Пн. Америці: територіальне зростання США та економічний розвиток.

  3. Висновки про зв'язок: обидва процеси були частиною глобальної модернізації, хоча й мали різні форми (індустріалізація в Європі vs експансія в Пн. Америці).

Відповідь:

У першій половині ХІХ ст. у Європі розгорнулася індустріальна революція, що призвела до урбанізації та зміни політичного ладу. У Північній Америці (США) відбувалося територіальне зростання держави. Зв'язок між процесами полягає в тому, що обидва регіони розвивалися одночасно, сприяючи глобальному економічному та політичному прогресу, хоча й різними шляхами (індустріалізація vs експансія).

Завдання 9

Особливості розвитку США

Описати визначальні особливості соціально-економічного розвитку США в першій половині XIX ст. та пояснити думку щодо їх значущості.

Розв’язання

  1. Визначити ключові фактори: експансія на захід (приєднання нових земель) та розвиток внутрішньої торгівлі.

  2. Проаналізувати соціальні зміни: зростання міст, поява промислових центрів та формування робітничого класу.

  3. Сформулювати висновок про те, що поєднання територіальної експансії та внутрішньої інтеграції стало рушієм економічного зростання.

Відповідь:

Визначальними особливостями були активна територіальна експансія на захід, що забезпечувало нові землі для сільського господарства, та швидка урбанізація, яка створювала ринок збуту для майбутньої промисловості. Цей розвиток зміцнив економічну незалежність країни та прискорив перехід до індустріального суспільства.

Завдання 10

Зв'язок Івана Франка і Сімона Болівара

Пояснити, чому український письменник Іван Франко зацікавився постаттю Симона Болівара та що в його діяльності могло бути корисним для українського національного руху.

Розв’язання

  1. Визначити спільну цінність: ідею національного визволення від чужоземного гноблення.

  2. Проаналізувати роль Болівара як організатора державності, що могло надихнути українських діячів на створення власних структур.

  3. Сформулювати думку про те, що приклад Болівара демонстрував можливість перемоги слабших народів проти могутніх імперій.

Відповідь:

Іван Франко зацікавився Симоном Боліваром через їхню спільну боротьбу за національну незалежність від колоніальних держав. Для українського руху приклад Болівара був корисним як доказ можливості успішного визвольного шляху та організації єдності народів проти імперської експансії, що підтримувало ідею власної державності України.

Завдання 11

Діалог плантатора та підприємця

Розіграти уявний діалог між плантатором із Півдня США (підтримуваним рабством) та підприємцем із Півночі (спрямованим на промисловий розвиток), обговоривши їхні переваги та труднощі.

Розв’язання

  1. Плантатор заявляє про стабільність доходів від вирощування бавовни за рахунок дешевої рабської праці.

  2. Предприємець відповідає, що йому потрібні вільні робітники для заводів та розвиток залізниць, а не обмеження на імміграцію.

  3. Плантатор стверджує, що його спосіб життя забезпечує високий рівень життя для власників, але підприємцем зазначає про глибоку соціальну нерівність та відсутність мобільності для мас населення.

Відповідь:

Плантатор стверджував, що його система гарантує стабільний прибуток від експорту сировини без необхідності інвестицій у техніку чи освіту робітників. Предприємець же пояснював, що для розвитку промисловості потрібна вільна робоча сила, транспортні шляхи та закритий внутрішній ринок, а рабство гальмує економічний прогрес і створює соціальну напругу.

Завдання 12

Історичний портрет Сімона Болівара

Скласти історичний портрет Симона Болівара, описавши його життєвий шлях, головні досягнення та роль у визвольній боротьбі Латинської Америки.

Розв’язання

  1. Охарактеризувати Болівара як «Лідера» (El Libertador), який очолив повстання проти Іспанії в Венесуелі, Колумбії та інших країнах.

  2. Згадати його ідею «Великої Колумбії» — спроби об'єднати нові незалежні держави в єдиний союз для захисту від зовнішніх загроз.

  3. Підкреслити, що після успіху він став символом боротьби за свободу та демократичні ідеали на континенті.

Відповідь:

Сімон Болівар — видатний латиноамериканський революціонер та державний діяч, який очолив визвольну війну проти Іспанії та Португалії. Він згуртував сили різних народів Південної Америки, проголосив незалежність багатьох країн і мріяв об'єднати їх у «Велику Колумбію». Його діяльність стала символом боротьби за свободу та демократію в регіоні.

Сторінка 41

Завдання 1 (с. 41)

Аналіз динаміки населення країн Європи та США

Порівняти темпи зростання населення за даними таблиці (1800–1900 рр.) та визначити країну з найбільшим приростом; пояснити причини. Дано дані для Австрії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Росії, США.

Розв’язання

  1. Обчислимо абсолютний приріст населення для кожної країни (значення 1900 р. мінус значення 1800 р.): Австрія (+27 млн), Німеччина (+31,9 млн), Велика Британія (+16,5 млн), Франція (+12,1 млн), Італія (+15,3 млн), Росія (+88,6 млн), США (+70,9 млн).

  2. Порівняємо отримані результати: найбільший абсолютний приріст має Росія (88,6 млн осіб), а найменший — Велика Британія та Франція.

  3. Проаналізуємо причини: хоча Росія мала найбільший абсолютний приріст, у контексті Західної Європи та США лідерами за темпами розвитку (відносно малим початковим населенням) були США, де зростання становить понад 13 разів, і Німеччина. Однак за суто числовою величиною приросту лідером є Росія, що пов'язано з її великою територією та високою народжуваністю в той період.

Відповідь:

Найбільший абсолютний приріст населення мала Росія (з 37,0 до 125,6 млн осіб). Це було зумовлено високим рівнем народжуваності та меншою смертністю в порівнянні з іншими країнами того часу.

Завдання 2 (с. 41)

Визначення держави-лідера за чисельністю населення

Визначити, яка держава мала найбільшу кількість населення на початку (1800 р.) та наприкінці (1900 р.) XIX ст. за даними таблиці.

Розв’язання

  1. Проаналізуємо дані за 1800 рік: Росія — 37,0 млн; Франція — 26,9 млн; Австрія — 20,0 млн; Велика Британія — 20,5 млн; Німеччина — 24,5 млн; Італія — 17,2 млн; США — 5,3 млн. Найбільше населення мала Росія.

  2. Проаналізуємо дані за 1900 рік: Росія — 125,6 млн; Німеччина — 56,4 млн; Франція — 39,0 млн; США — 76,2 млн; Австрія — 47,0 млн; Італія — 32,5 млн; Велика Британія — 37,0 млн. Найбільше населення також мала Росія.

Відповідь:

На початку та наприкінці XIX ст. найбільшу кількість населення мала Росія (у 1800 р. — 37,0 млн осіб, у 1900 р. — 125,6 млн осіб).

Сторінка 42

Завдання 1 (с. 42)

Зростання населення Європи та США

Порівняти кількість населення країн Європи та США у 1800 та 1900 рр. (дані таблиці). Визначити країну з найбільшими темпами зростання, пояснити причини. Визначити державу з найбільшою кількістю населення на початку та кінці періоду.

Розв’язання

  1. Розрахуємо приріст населення для кожної країни (значення 1900 р. мінус значення 1800 р.): Австрія (+27 млн), Німеччина (+31,9 млн), Велика Британія (+16,5 млн), Франція (+12,1 млн), Італія (+15,3 млн), Росія (+88,6 млн), США (+70,9 млн).

  2. Порівняємо отримані різниці: найбільший приріст має Росія (88,6 млн осіб), хоча вона не є країною Західної Європи в контексті індустріальної революції, але за даними таблиці саме вона показує найвищий абсолютний ріст.

  3. Визначимо найбільшу кількість населення: у 1800 р. — Росія (37 млн), у 1900 р. — Росія (125,6 млн).

Відповідь:

Найбільші темпи зростання мали Росія (збільшення на 88,6 млн осіб), що пов'язано з високою народжуваністю та демографічним вибухом у той період. На початку XIX ст. найбільше населення мала Росія (37 млн), а наприкінці — також Росія (125,6 млн).

Завдання 2 (с. 42)

Еволюція жіночих прав та суфражизм

Описати роль Французької революції у розвитку прав жінок, визначити термін «суфражистки», пояснити суть їхньої боротьби та зв'язок з фемінізмом.

Розв’язання

  1. Встановлюємо причинно-наслідковий зв'язок: Французька революція кінця XVIII ст. започаткувала рух жінок за рівні права з чоловіками (емансипацію).

  2. Описуємо діяльність активісток: вони боролися в освіті, за власність та виборчі права, влаштовували мітинги; таких жінок називали суфражистками.

  3. Визначаємо розвиток руху: на початку XX ст. жіночий рух став організованішим, а суфражизм трансформувався у фемінізм — ширший рух за права жінок у ХХ столітті.

Відповідь:

Французька революція запустила процес емансипації жінок. Активісток, які боролися за виборчі права, називали суфражистками; їхній рух став попередником фемінізму.

Сторінка 43

Завдання 3 (с. 43)

Соціальні наслідки індустріальної революції

Назвіть основні соціальні наслідки індустріальної революції для країн, де вона розпочалася, використовуючи матеріал параграфа.

Розв’язання

  1. Описуємо зміну соціальної структури: зникнення старих станів, втрата впливу родової аристократії, формування панівного прошарку підприємців та середнього класу.

  2. Згадуємо демографічні зміни: стрімке зростання міст (урбанізація) та появу великої верстви промислового робітництва.

  3. Висновуємо, що суспільство стало більш складним і різноманітним за соціальними групами.

Відповідь:

Основні наслідки: зникнення старих станів та втрата впливу родової аристократії; формування нових верств — підприємців, середнього класу (посадовці, інженери, лікарі) та промислового робітництва; стрімке зростання міст через урбанізацію.

Наприклад: