Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 214

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 214)–13 · 13 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 29. Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст. Колоніальний поділ Африки

Завдання 1 (с. 214)

Протистояння держав у 70-ті рр. XIX ст

Визначити дві групи держав, чиє протистояння визначало міжнародні відносини в Європі наприкінці 1870-х років.

Розв’язання

  1. Визначаємо переможця франко-прусської війни (Німеччина) та її союзників (Австрія, Росія).

  2. Визначаємо поразку Франції та її наміри відновити вплив.

Відповідь:

Протистояння між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Росією з одного боку і Францією з іншого.

Завдання 2 (с. 214)

Події, що призвели до перерозподілу сил

Перелічити події останньої третини XIX ст., які змінили баланс сил у європейській політиці.

Розв’язання

  1. Розглядаємо втрату Францією Ельзасу й Лотарингії, що змусило її шукати союзників.

  2. Враховуємо економічне піднесення США та Японії, які вимагають нових ринків.

  3. Аналізуємо колоніальні конфлікти (Марокко), які показували слабкість великих держав.

Відповідь:

Втрата Францією Ельзасу й Лотарингії, економічне піднесення США та Японії, загострення суперництва за колонії (наприклад, криза у Марокко).

Завдання 3 (с. 214)

Причини гонки озброєнь і її наслідки

Пояснити причини збройної переозброєння держав та оцінити, чи була ця гонка руйнівною для учасників.

Розв’язання

  1. Визначаємо причину: страх перед агресією сусідів (особливо Німеччини) та бажання гарантувати безпеку за допомогою військової сили.

  2. Оцінюємо наслідки: значні витрати бюджетів гальмували економічний розвиток, а зростання армій створювало атмосферу постійної напруги.

Відповідь:

Гонка озброєнь була руйнівною, оскільки величезні витрати гальмували економіку, а надмірна військова підготовка створювала атмосферу постійної напруги та недовіри між державами.

Завдання 4 (с. 214)

Поява військово-політичних союзів

Визначити головну причину, з якої виникли військові блоки (Троїстий союз і Антанта).

Розв’язання

  1. Аналізуємо ситуацію після 1870 року, коли Франція втратила територію і потребувала союзників.

  2. Розглядаємо колоніальні суперництва (наприклад, за Марокко), які змусили країни об'єднуватися для захисту своїх інтересів.

Відповідь:

Військово-політичні союзи виникли через прагнення держав гарантувати свою безпеку та протидіяти агресії сусідів, а також через колоніальні суперництва, які змусили країни об'єднуватися для захисту своїх інтересів.

Завдання 5

Союз трьох імператорів

Ким, коли та з якою метою був створений Союз трьох імператорів?

Розв’язання

  1. У тексті зазначено, що Союз трьох імператорів був створений 20 вересня 1873 року ініціативою російського царя Олександра III.

  2. До союзу увійшли Російська імперія, Австро-Угорщина та Німецька імперія.

  3. Мета створення — запобігання війні між великими європейськими державами та підтримка миру в Європі.

Відповідь:

Союз трьох імператорів було створено 20 вересня 1873 року ініціативою російського царя Олександра III. До нього увійшли Росія, Австро-Угорщина та Німеччина. Метою було запобігання війні між великими європейськими державами.

Завдання 6

Антанта

Коли та з якою метою була створена Антанта? Які країни до неї належали?

Розв’язання

  1. Антанта була сформована в 1907 році як завершальний етап об'єднання Франції, Росії та Великої Британії (союзи з 1894 і 1907 років).

  2. Основною метою було протистояння блоку Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та забезпечення миру в Європі.

Відповідь:

Антанта була створена у 1907 році (завершення формування). До неї належали Франція, Росія та Велика Британія. Метою було протистояння Троїстому союзу та збереження миру в Європі.

Завдання 7

Наслідки колоніального поділу

Порівняйте сучасну політичну карту світу та карту колоніального поділу Африки наприкінці ХІХ ст. Які кордони є прямим наслідком колоніального поділу?

Розв’язання

  1. На карті колоніального поділу Африки видно, що кордони часто проходять через території одного народу або розділяють одне плем'я на дві частини.

  2. Сучасні державні кордони в багатьох країнах Африки збігаються з лініями, проведеними європейськими колонізаторами у XIX столітті.

Відповідь:

Прямим наслідком колоніального поділу є кордони багатьох сучасних африканських держав, які були проведені довільно (часто за паралелями) без урахування етнічних меж. Це призвело до роз'єднання багатьох народів та конфліктів на початку ХХІ ст.

Завдання 8

Інтерактивна лінія часу

Створіть інтерактивну лінію часу, позначте події останньої третини XIX — початку XX ст., що вказували на наближення світової війни. Додайте короткі коментарі.

Розв’язання

  1. 1894–1895 рр.: Японсько-китайська війна — демонстрація зростання впливу Азійських держав і суперництво за колонії.

  2. 1898 р.: Іспано-американська війна та Фашодський інцидент — конфлікти у Сполучених Штатах, Африці між Францією та Британією.

  3. 1904–1905 рр.: Російсько-японська війна — показник слабкості Росії та зростання впливу Японії.

  4. 1905–1906 рр.: Перша марокканська криза — протистояння Німеччини проти Франції та Британії за Марокко.

  5. 1907 р.: Завершення формування Антанти — остаточне створення військово-політичного блоку проти Троїстого союзу.

Відповідь:

На лінії часу варто позначити: Японсько-китайську війну (1894–1895), Іспано-американську війну (1898), Фашодський інцидент (1898), Російсько-японську війну (1904–1905), Першу марокканську кризу (1905–1906), Боснійську кризу (1908), Другу марокканську кризу (1911) та Балканські війни (1912–1913). Коментар до кожної події має пояснювати, як вона загострювала суперництво між великими державами.

Завдання 9

Структурно-логічна схема союзів

Скласти схему, що демонструє причинно-наслідкові зв'язки утворення військово-політичних союзів (Троїстий союз і Антанта) та колоніальної політики для метрополій і країн Африки.

Розв’язання

  1. Визначаємо причини: швидкий промисловий розвиток, потреба в сировині та ринках збуту, страх перед агресією сусідів.

  2. Описуємо Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія) як реакцію на загострення відносин після 1879 року.

  3. Описуємо Антанту (Велика Британія, Франція, Росія) як відповідь Німеччині та спробу збалансувати сили до Першої світової війни.

  4. Зв'язуємо це з колоніальною політикою: європейці ділили Африку (Берлінська конференція 1884 р.), ігноруючи етнічні кордони, що створювало напругу між метрополіями.

Відповідь:

Схема має виглядати так: Причини (економічна конкуренція, страх війни) → Утворення Троїстого союзу (1879–1882) та Антанти (1904–1907) → Наслідки для Африки (колоніальний поділ, втрата незалежності, штучні кордони).

Завдання 10

Ключові слова поняття «військово-політичний союз

Визначити ключові слова, що пояснюють зміст поняття «військово-політичний союз».

Розв’язання

  1. Визначаємо головне призначення: взаємна військова допомога у разі нападу на члена союзу.

  2. Виділяємо політичний аспект: координація зовнішньої політики та дипломатична підтримка.

  3. Формулюємо ключові слова: «взаємодопомога», «спільний інтерес», «оборона», «дипломатія».

Відповідь:

Ключові слова: взаємна військова допомога, спільні стратегічні цілі, оборонний пакт, політична підтримка.

Завдання 11

Спільні й відмінні ознаки колоніальної політики

Указати спільні та відмінні ознаки колоніальної політики країн Європи в Африці наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Розв’язання

  1. Визначаємо спільні ознаки: прагнення до економічної вигоди, використання ресурсів Африки, встановлення контролю над територіями.

  2. Виділяємо відмінності щодо методів: деякі країни (Велика Британія) створювали протекторати з певною автономією, інші (Бельгія, Німеччина) — безпосередньо окуповували території.

  3. Порівнюємо ставлення до населення: від работоргівлі та геноциду до спроб «цивілізації» та створення плантаційних господарств.

Відповідь:

Спільне: економічна експлуатація, встановлення контролю, використання ресурсів. Відмінне: методи захоплення (торгові факторії проти військової окупації), ступінь автономії колоній, ставлення до місцевого населення (від рабства до «цивілізації»).

Завдання 12

Суперечності та промпт для коміксу

Визначити основні суперечності між провідними країнами світу наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Написати промпт (запит) для створення коміксу.

Розв’язання

  1. Визначаємо суперечності: суперництво за колонії (особливо в Африці та Азії), гонка озброєнь, дипломатичні кризи (Марокко, Балкани).

  2. Формулюємо промпт для ШІ: «Створи історичний комікс у стилі карикатури XIX століття, де Велика Британія та Франція ділять Африку за кордонами, а Німеччина злісно дивиться на них із зброєю в руках; атмосфера напруги перед Першою світовою війною».

  3. Зазначаємо перевірку: після генерації потрібно перевірити, чи правильно ШІ відтворив історичні факти (дати, назви країн).

Відповідь:

Основні суперечності: суперництво за колоніальні володіння, гонка озброєнь, протистояння між блоками (Троїстий союз проти Антанти). Промпт: «Створи історичний комікс про дипломатичну напругу кінця XIX — початку XX ст., де великі європейські держави суперять за поділ Африки та сировинні ринки, підготовлюючись до війни».

Завдання 13

Колоніальне питання та загроза війні

Обговорити, чому колоніальне питання на початку ХХ ст. дедалі більше загрожувало миру у світі, а Європа після тривалого мирного розвитку опинилася на межі світової війни.

Розв’язання

  1. Визнач основні причини суперництва: необхідність нових ринків для продажу товарів і сировини для заводів.

  2. Проаналізуй наслідки поділу Африки: кордони колоній були проведені довільно, що роз'єднувало народи та створювало конфлікти.

  3. Зв'яжи це з внутрішньою політикою: лідери використовували агресивні заклики до «переможної війни» для здобуття популярності, а шовіністичні настрої охопили суспільство.

Відповідь:

Колоніальне питання загрожувало миру, тому що конкуренція за ресурси та ринки призвела до низки міжнародних криз (наприклад, марокканських), а поділ Африки створив нові конфліктні зони. Європа опинилася на межі війни через гонку озброєнь, формування ворожих військово-політичних блоків (Троїстий союз і Антанта) та загострення суперечностей між великими державами, які прагнули підтвердити свій статус колоніальних володарів.

Наприклад: