Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 204–211

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–4 (с. 211) · 11 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 204

§ 29. Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст. Колоніальний поділ Африки

Завдання 1

Сутність Віденської системи

Поясніть, у чому полягала сутність Віденської системи міжнародних відносин та коли вона була створена.

Розв’язання

  1. Віденська система була створена на Конгресі Відня у 1815 році після завершення Наполеонівських воєн.

  2. Її сутність полягала в підтримці існування великих європейських держав та відновленні легітимних монархів на їхніх тронах для запобігання революційним рухам.

  3. Система передбачала взаємну допомогу держав-гарантів (Австрія, Росія, Пруссія, Велика Британія) у придушенні будь-яких спроб зміни політичного ладу в Європі.

Відповідь:

Сутність Віденської системи полягала в підтримці статус-кво та відновленні легітимних монархів для запобігання революцій; вона була створена у 1815 році на Конгресі Відня.

Сторінка 205

Завдання 1 (с. 205)

Сутність Віденської системи

Пояснити сутність Віденської системи міжнародних відносин та дату її створення (запитання з підручника, параграф про суперечності держав).

Розв’язання

  1. Визнач основну ідею: великі держави (Англія, Росія, Австрія тощо) домовилися дотримуватися статус-кво та не допускати зміни кордонів на користь однієї сторони.

  2. Зафіксуй дату: ця система почала діяти з моменту завершення конгресу у Відні, що відбувся після поразки Наполеона.

Відповідь:

Сутність полягала в дотриманні балансу сил та недопущенні панування однієї держави; створена у 1815 році.

Завдання 2

Об'єднання Німеччини та Італії

Визначити час завершення об'єднання Німеччини та Італії в національні держави (запитання з підручника, параграф про суперечності держав).

Розв’язання

  1. Відновимо хронологію: об'єднання Німеччини відбулося після поразки Франції у 1871 році (створення Німецької імперії).

  2. Визначимо час для Італії: об'єднання Італії завершилося трохи раніше, у 1870 році, коли було захоплено Рим.

Відповідь:

Об'єднання Німеччини — 1871 р., об'єднання Італії — 1870 р. (точні дати можуть відрізнятися залежно від конкретного поділу етапів у підручнику, але зазвичай вказують 1861–1870 для Італії та 1871 для Німеччини).

Сторінка 206

Завдання 1 (с. 206)

Символізм у карикатурі на союзи

Проаналізувати ілюстрацію, де дорослий німець тягне австрійського хлопчика, а італійський малюк хоче залишитися із французьким півником. Визначити жіночі фігури країн Антанти та пояснити мету союзів за зображенням позаду них.

Розв’язання

  1. Жіночі фігури у зображенні Антанти символізують Велику Британію, Францію та Росію; їх об'єднання відображає прагнення створити єдиний фронт проти Німеччини.

  2. Позаду жіночих фігур зображено військові кораблі та армії, що пояснює мету союзу — взаємодопомогу в разі агресії та забезпечення безпеки країн-учасниць.

Відповідь:

Велика Британія, Франція та Росія; зображені військові кораблі та армії для захисту від Німеччини.

Завдання 2 (с. 206)

Сильні та слабкі сторони союзових блоків

За додатковими даними визначити сильні та слабкі сторони Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія).

Розв’язання

  1. Сильна сторона Троїстого союзу — велика кількість військ Німеччини та Австро-Угорщини; слабкість — суперечності між Італією та Австро-Угорщиною щодо Балкан.

  2. Сильна сторона Антанти — економічна потужність Великої Британії та чисельна армія Росії; слабкість — відсутність повної військовий конвенції до початку Першої світової війни та суперечності між Францією та Росією.

Відповідь:

Троїстий союз: сильне — чисельна армія Німеччини; слабке — суперечності на Балканах. Антанта: сильне — економічна потужність Британії; слабке — відсутність повної угоди до 1914 р.

Сторінка 207

Завдання 3

Гонка озброєнь та її вплив на економіку

Від 1883 до 1903 р. військові витрати в Європі зросли вдвічі, чисельність армій — на чверть; за 1901–1913 рр. витрати становили понад 20 млрд доларів, а збройні сили збільшилися на 30%. Лідерство залишалося за Німеччиною. Активно нарощувалися флоти (зокрема «дредноутами») та сухопутні армії. Впроваджувалися нові види озброєнь завдяки науковим досягненням металургії та хімії.

Розв’язання

  1. Визначаємо масштаб витрат: за 12 років (1901–1913) держави витрачали понад 20 млрд доларів лише на військові потреби, що становить величезний відсоток від загального бюджету.

  2. Оцінюємо вплив на економіку: такі масштабні інвестиції в металургію, хімію та суднобудування стимулювали промисловість, але одночасно створювали фінансове навантаження та зменшували ресурси для інших галузей.

  3. Висновуємо: гонка озброєнь прискорила технічний прогрес у промисловості, але призвела до економічної нестабільності через надмірні витрати на підтримання армій та флотів.

Відповідь:

Гонка озброєнь сприяла розвитку важкої промисловості (металургія, хімія), але значно збільшила військові витрати держав, що могло призвести до економічних труднощів та фінансової напруги.

Сторінка 208

Завдання 1 (с. 208)

Порівняння становища українців

Депутат Ланселот Лоутон (29 травня 1935 р.) зазначає, що в Австро-Угорщині доля українців була кращою, ніж у Росії. Він стверджує, що кожна з цих держав підтримувала національний рух на території іншої: Росія турбувалася пробудженням українського духу в Галичині та агітувала за звільнення українців з-під «чужоземного ярма», тоді як Австро-Угорщина, хоч і не щасливою була для українців, все ж мала краще становище, ніж Росія.

Розв’язання

  1. Виділи з тексту аргументи про краще становище українців під австро-угорською владою (відносна свобода, краща доля порівняно з Росією).

  2. Виділи аргументи про жорсткість російської політики (замовчування імені України, придушення рухів, агітація за звільнення галичан як доказ слабкості режиму).

  3. Сформулюй висновок про відмінності: у Австро-Угорщині українці мали більше прав та можливостей для культурного розвитку, ніж у Росії.

Відповідь:

Становище українців в Австро-Угорщині було кращим через відносну свободу національного життя та культури, тоді як у Російській імперії панувала політика придушення, русифікації та заборони української мови.

Завдання 2 (с. 208)

Роль українського питання в політиці

Депутат Ланселот Лоутон наголошує, що конфлікт між Росією та Австрією через українське питання став однією з причин Першої світової війни. Він зазначає, що Україна була об'єктом міжнародних відносин, а не суб'єктом, і жодна велика держава (Велика Британія, Франція) не переймалася визвольними прагненнями українців.

Розв’язання

  1. Зроби висновок про те, що українське питання було джерелом суперечностей між Росією та Австро-Угорщиною (кожна підтримувала рух на території іншої).

  2. Визнач роль великих держав (Велика Британія, Франція), які не проявляли інтересу до визвольних змагань українців.

  3. Сформулюй відповідь про те, що українське питання було лише політичним інструментом для великих держав, а не об'єктом їхньої турботи чи дипломатичного вирішення.

Відповідь:

Українське питання відігравало важливу роль у європейській політиці як причина конфлікту між Росією та Австрією, але великі держави не проявляли інтересу до визвольних прагнень українців.

Сторінка 209

Завдання 4

Колоніальні володіння європейських держав у Африці

Визначити, які країни мали найбільші колонії в Африці та перелічити їхні території.

Розв’язання

  1. Визначаємо лідерів: Франція та Велика Британія мали найбільші володіння.

  2. Перелічуємо інші держави та їхні колонії: Німеччина (Того, Камерун, Танганьїка, Намібія), Португалія (Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау), Іспанія (Західна Сахара, Екваторіальна Гвінея), Бельгія (Конго), Італія (Сомалі, Еритрея).

  3. Додаємо висновок про довільність кордонів.

Відповідь:

Найбільші колонії мали Франція та Велика Британія. Інші володіння: Німеччина — Того, Камерун, Танганьїка, Намібія; Португалія — Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау; Іспанія — Західна Сахара, Е

Сторінка 210

Завдання 4 (с. 210)

Стан колонізації на початку XX ст

Охарактеризувати стан колонізації Африки до закінчення XIX ст., зокрема відсоток контролю над Центральна частиною континенту та зміни ситуації наприкінці століття.

Розв’язання

  1. Вказуємо відсоток контрольованої території до 1900 р. (11 %).

  2. Пояснюємо, чому ситуація змінилася: колонії стали символом статусу держави.

  3. Описуємо активність європейських держав у захопленні та поділі Африки наприкінці XIX ст.

Відповідь:

До 1900 р. під контролем європейців було лише 11 % території Африки. Наприкінці XIX ст. ситуація змінилася, оскільки колонії стали символом статусу великої

Сторінка 211

Завдання 4 (с. 211)

Особливості колонізації Африки

Описати відмінності в особливостях колонізації Африки в окремих її частинах (Північна, Центральна/Південна) та визначити головну причину цих відмінностей.

Розв’язання

  1. Визначаємо особливості колонізації Північної Африки: місцеві народи прагнули відновити старі держави, що існували до приходу європейців, тому тут відбувалися великі повстання з ідеями розвитку за європейським зразком.

  2. Визначаємо особливості колонізації Центральної та Південної Африки: місцеві жителі чинили збройний опір, але через слабке озброєння та розбрат між племенами ці виступи не становили серйозної загрози.

  3. Висновуємо причину відмінностей: головним фактором була різниця в організації місцевого суспільства (давні держави проти племен) та рівень озброєння повстанців.

Відповідь:

У Північній Африці колонізація супроводжувалася прагненням відновити старі держави та великими повстаннями, тоді як у Центральній і Південній Африці місцеве населення чинило збройний опір через вождів, але через слабке озброєння та розбрат між племенами ці виступи не були успішними.

Наприклад: