Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 26. Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст
Завдання 1 (с. 176)
Порівняння часток виробництва країн
Порівняти частку світового виробництва Російської імперії (92,4% у 1880 р., 7,6% у 1900 р., 91,2% у 1913 р.) з показниками Великої Британії, США та Німеччини. Довести думку про рівень розвитку імперії.
Розв’язання
Проаналізуй дані з графіка: у 1880 році частка Росії становила 92,4%, що виглядає аномально високо для аграрної країни (ймовірно, це помилка в тексті підручника або специфічний показник, але порівнюй з іншими). У 1900 році частка впала до 7,6%, а у 1913 році — до 91,2% (цифри виглядають як помилки в тексті підручника, оскільки сума має бути 100%; реальні історичні дані показують: Британія ~18-20%, США ~32%, Німеччина ~16%, Росія ~5-7%). *Увага: У тексті підручника є помилка в графіку (сума відсотків не дорівнює 100% і цифри для Росії суперечливі). Використовуючи загальновідомі історичні дані того часу, можна стверджувати, що частка Росії у світовому промисловому виробництві на початку XX ст. становила близько 5-7%, тоді як Британія — 18%, США — 32%, Німеччина — 16%.
Порівняй отримані цифри: Росія відстає від лідерів у кілька разів, що свідчить про її аграрний характер.
Відповідь:
Російська імперія була середньорозвиненою (аграрно-промисловою) країною. Це доведено тим, що її частка у світовому виробництві (близько 5–7%) значно нижча за показники промислових лідерів: Великої Британії (~18%), США (~32%) та Німеччини (~16%).
Завдання 2 (с. 176)
Взаємозв'язок процесів розвитку імперії
Пояснити, як взаємопов'язані процеси індустріалізації, урбанізації, зростання пролетаріату, загострення соціальних суперечностей та національних протиріч. Скласти логічні ланцюжки.
Розв’язання
Економічний ланцюжок: Швидка індустріалізація окремих регіонів (Донбас, Південь, Петербург) → Зростання міст та урбанізація → Поява промислового пролетаріату.
Соціальний ланцюжок: Погіршення умов життя робітників і селян (аграрне питання) → Загострення соціальних суперечностей → Наростання революційних настроїв та страйки.
Національний ланцюжок: Політика зросійщення та обмеження прав національностей → Зростання національної свідомості народів (Польща, Україна, Фінляндія) → Розквіт національно-визвольних рухів.
Відповідь:
Процеси були тісно пов'язані: індустріалізація спричинила урбанізацію та появу робітничого класу, що загострило соціальні суперечності; одночасно політика централізації та економічна експлуатація розбудили національну свідомість народів імперії, призвівши до зростання революційних та національно-визвольних рухів.