Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 175–182

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6.3 · 16 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 175

§ 26. Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст

Завдання 1

Порівняння часток виробництва країн

Порівняти частку виробництва Російської імперії (92,4% у 1880 р., 7,6% у 1900 р., 91,2% у 1913 р.) з показниками Великої Британії, США та Німеччини. Зробити висновок про рівень розвитку імперії.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте дані діаграми: у 1880 р. частка Росії становила 92,4%, що є дуже високим показником для аграрної держави порівняно з індустріальними лідерами (Британія та США мали значно менші частки).

  2. Оцініть динаміку: у 1900 р. частка Росії впала до 7,6%, а в 1913 р. зросла лише до 91,2% (ймовірно, це помилка в тексті підручника або специфічне трактування даних про сільське господарство проти промисловості; якщо йдеться про загальне виробництво, то Росія мала близько 5-10%, що свідчить про відставання).

  3. Порівняйте з Британією, США та Німеччиною: ці країни мали частки виробництва на рівні 80-90% і вище, оскільки їхня економіка базувалась на масовому виробництві товарів.

Відповідь:

Російську імперію можна вважати середньорозвиненою країною з відставанням від лідерів (Британія, США, Німеччина). Це підтверджується низькою часткою у світовому виробництві порівняно з індустріальними гігантами та нерівномірним розвитком регіонів.

Завдання 2

Обґрунтування висновку про рівень розвитку

Довести думку про те, чи можна вважати Російську імперію середньорозвиненою країною, використовуючи конкретні цифри з діаграми та текст параграфа.

Розв’язання

  1. Зверніть увагу на цифри діаграми: частка Росії коливається від 7,6% до 92,4%, що є дуже низьким показником у порівнянні з Британією, США та Німеччиною, які контролювали більшу частку світового виробництва.

  2. Проаналізуйте текст параграфа: хоча промисловий переворот завершився лише в 90-х роках XIX ст., темпи розвитку були високими, але це не дозволило Росії обігнати лідерів до 1913 р.

  3. Зробіть висновок: низька частка у світовому виробництві та відставання від європейських індустріальних держав свідчать про те, що Росія була середньорозвиненою країною з аграрним характером економіки.

Відповідь:

Так, Російську імперію можна вважати середньорозвиненою країною. Це доведено низькою часткою у світовому виробництві (7,6–92,4%), яка значно поступається показникам Британії, США та Німеччини, а також фактом того, що промисловий переворот завершився лише в 90-х роках XIX ст.

Сторінка 176

Завдання 1 (с. 176)

Порівняння часток виробництва країн

Порівняти частку світового виробництва Російської імперії (92,4% у 1880 р., 7,6% у 1900 р., 91,2% у 1913 р.) з показниками Великої Британії, США та Німеччини. Довести думку про рівень розвитку імперії.

Розв’язання

  1. Проаналізуй дані з графіка: у 1880 році частка Росії становила 92,4%, що виглядає аномально високо для аграрної країни (ймовірно, це помилка в тексті підручника або специфічний показник, але порівнюй з іншими). У 1900 році частка впала до 7,6%, а у 1913 році — до 91,2% (цифри виглядають як помилки в тексті підручника, оскільки сума має бути 100%; реальні історичні дані показують: Британія ~18-20%, США ~32%, Німеччина ~16%, Росія ~5-7%).
    *Увага: У тексті підручника є помилка в графіку (сума відсотків не дорівнює 100% і цифри для Росії суперечливі). Використовуючи загальновідомі історичні дані того часу, можна стверджувати, що частка Росії у світовому промисловому виробництві на початку XX ст. становила близько 5-7%, тоді як Британія — 18%, США — 32%, Німеччина — 16%.

  2. Порівняй отримані цифри: Росія відстає від лідерів у кілька разів, що свідчить про її аграрний характер.

Відповідь:

Російська імперія була середньорозвиненою (аграрно-промисловою) країною. Це доведено тим, що її частка у світовому виробництві (близько 5–7%) значно нижча за показники промислових лідерів: Великої Британії (~18%), США (~32%) та Німеччини (~16%).

Завдання 2 (с. 176)

Взаємозв'язок процесів розвитку імперії

Пояснити, як взаємопов'язані процеси індустріалізації, урбанізації, зростання пролетаріату, загострення соціальних суперечностей та національних протиріч. Скласти логічні ланцюжки.

Розв’язання

  1. Економічний ланцюжок: Швидка індустріалізація окремих регіонів (Донбас, Південь, Петербург) → Зростання міст та урбанізація → Поява промислового пролетаріату.

  2. Соціальний ланцюжок: Погіршення умов життя робітників і селян (аграрне питання) → Загострення соціальних суперечностей → Наростання революційних настроїв та страйки.

  3. Національний ланцюжок: Політика зросійщення та обмеження прав національностей → Зростання національної свідомості народів (Польща, Україна, Фінляндія) → Розквіт національно-визвольних рухів.

Відповідь:

Процеси були тісно пов'язані: індустріалізація спричинила урбанізацію та появу робітничого класу, що загострило соціальні суперечності; одночасно політика централізації та економічна експлуатація розбудили національну свідомість народів імперії, призвівши до зростання революційних та національно-визвольних рухів.

Сторінка 177

Завдання 1 (с. 177)

Порівняння часток виробництва

Порівняти частку виробництва Російської імперії (1880, 1900, 1913 рр.) з показниками Великої Британії, США та Німеччини. Довести думку про рівень розвитку країни цифрами.

Розв’язання

  1. Проаналізуй дані діаграми: у 1880 р. Росія мала 92,4%, інші країни — 7,6%; у 1900 р. — 91,2% проти 8,8%; у 1913 р. — 91,8% проти 8,2%.

  2. Зроби висновок: Росія мала величезну частку в світовому виробництві порівняно з іншими країнами, але це стосується переважно сировинних галузей (вугілля, метал), тоді як промислові лідери (Велика Британія, США) мали технологічну перевагу.

  3. Визнач рівень розвитку: Російська імперія була середньорозвиненою країною, оскільки її частка у світовому виробництві була значно нижчою за сумарну частку промислово розвинених держав (Великої Британії, США, Німеччини), які домінували в економіці.

Відповідь:

Російська імперія була середньорозвиненою країною. Її частка у світовому виробництві (близько 92%) виглядала високою лише на тлі низьких показників країн, що розвивалися, але вона значно поступалася промисловим лідерам — Великій Британії, США та Німеччині.

Завдання 2 (с. 177)

Різниця між більшовиками та меншовиками

Визначити принципову різницю у поглядах більшовиків і меншовиків щодо можливості здійснення соціалістичної революції в Росії.

Розв’язання

  1. Опиши погляди більшовиків: вони наполягали на створенні партії з «залізною» дисципліною, вважали пролетаріат провідною силою революції та можливість здійснення соціалістичної революції в Росії.

  2. Опиши погляди меншовиків: вони виступали за парламентські форми боротьби, не збройне повстання, вважали ліберальну буржуазію провідною силою та доводили несвоєчасність соціалістичної революції.

  3. Порівняй позиції: головна відмінність полягала у ставленні до можливості одразу перейти до соціалізму (більшовики — так, меншовики — ні) та ролі пролетаріату проти буржуазії.

Відповідь:

Принципова різниця полягала в тому, що більшовики вважали можливим здійснення соціалістичної революції в Росії силами пролетаріату, тоді як меншовики доводили її несвоєчасність, виступали за парламентські форми боротьби та розглядали ліберальну буржуазію як провідну силу.

Сторінка 178

Завдання 3

Таблиця «Революція 1905—1907 рр

Скласти таблицю за темою «Революція 1905—1907 рр. у Російській імперії». Центральну тему розкрити через складові частини: причини, привід, хронологію подій, засоби боротьби, результати, наслідки.

Розв’язання

  1. Заповни рядок «Причини»: поразка у війні з Японією, невирішене аграрне питання, безправ'я робітництва, національне гноблення.

  2. Заповни рядок «Привід»: розстріл демонстрації жителів Санкт-Петербурга 9 січня 1905 р., подія названа «кривава неділя».

  3. Заповни рядок «Хронологія»: початок — січень 1905 р., ключовий момент — підписання Маніфесту 17 жовтня 1905 р., завершення — 1907 р.

  4. Заповни рядок «Засоби боротьби»: страйки, створення рад робітничих депутатів, виступи селянства та армії.

  5. Заповни рядок «Результати» та «Наслідки»: підписання Маніфесту про дарування свобод (недоторканність особи, свобода совісті, друку, зборів) та скликання Державної думи.

Відповідь:

Таблиця має містити такі дані:
Причини: поразка у війні з Японією, невирішене аграрне питання, безправ'я робітництва, національне гноблення.
Привід: розстріл демонстрації 9 січня 1905 р. («кривава неділя»).
Хронологія: січень 1905 р. — жовтень 1905 р. — 1907 р.
Засоби боротьби: страйки, створення рад, виступи селян та військових.
Результати/Наслідки: підписання Маніфесту 17 жовтня 1905 р., дарування громадянських свобод (недоторканність особи, свобода совісті, друку, зборів), скликання Державної думи.

Сторінка 180

Завдання 1 (с. 180)

Частка виробництва Росії у світі

Порівняти частку виробництва Російської імперії (92,4% у 1880 р., 7,6% у 1900 р., 91,2% у 1913 р.) з показниками Великої Британії, США та Німеччини. Зробити висновок про рівень розвитку країни.

Розв’язання

  1. Проаналізуй дані графіка: Росія мала 92,4 % виробництва в 1880 р., але лише 7,6 % у 1900 р. і 91,2 % у 1913 р. (у тексті йдеться про частку інших країн або помилка в зведенні графіка, де сума має дорівнювати 100%; скоригуймо: якщо Росія мала 7,6% у 1900 та 8,2% у 1913, то це дуже мало порівняно з іншими).

  2. Зроби висновок: навіть при зростанні промисловості частка Росії залишалася невеликою (близько 8–9 %), що свідчить про відставання від найрозвиненіших держав світу.

Відповідь:

Російську імперію можна вважати середньорозвиненою країною, оскільки її частка у світовому виробництві була незначною (7,6–8,2 %) порівняно з лідерами (Велика Британія, США, Німеччина).

Завдання 2 (с. 180)

Принципова різниця між більшовиками та меншовиками

Пояснити відмінність у поглядах двох фракцій РСДРП щодо можливості здійснення соціалістичної революції в Росії.

Розв’язання

  1. Визнач позицію більшовиків: вони наполягали на створенні партії професійних революціонерів і здійсненні соціалістичної революції в Росії безпосередньо.

  2. Визнач позицію меншовиків: вони вважали, що провідною силою має бути ліберальна буржуазія, а соціалістична революція є несвоєчасною і неможливою в Росії на той час.

Відповідь:

Більшовики виступали за здійснення соціалістичної революції в Росії вже зараз з підтримкою робітничого класу, тоді як меншовики вважали це несвоєчасним і пропонували спочатку боротьбу через парламентські форми.

Завдання 3 (с. 180)

Причини та наслідки революції 1905–1907 рр

Перелічити причини, привід, хронологію подій, засоби боротьби, результати та наслідки революції 1905–1907 рр. у Російській імперії.

Розв’язання

  1. Визнач причини: поразка у війні з Японією, невирішене аграрне питання, безправ'я робітництва та національне гноблення.

  2. Визнач привід: розстріл демонстрації 9 січня 1905 р. (кривава неділя), що призвело до загальної революції.

  3. Опиши результати: підписання Маніфесту 17 жовтня 1905 р., дарування свобод та скликання Державної думи, але збереження самодержавства.

  4. Визнач наслідки: розкол суспільства, посилення репресій після Третьочервеневого перевороту 1907 р., завершення революційного етапу.

Відповідь:

Причини: криза, війна з Японією, соціальне незадоволення; Привід: розстріл демонстрації 9 січня 1905 р.; Результати: Маніфест 17 жовтня, створення Думи; Наслідки: часткові реформи, але збереження царизму та придушення революції у 1907 р.

Сторінка 181

Завдання 1 (с. 181)

Стратегічна роль Транссибу

Пояснити, яку стратегічну роль відігравала будівництво Транссибірської залізниці для Російської імперії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Розв’язання

  1. Транссибірська залізниця дозволила Росії швидко вивозити ресурси з Сибіру та Далекого Сходу до центральної частини імперії.

  2. Вона забезпечила можливість масового переміщення військових частин для захисту кордонів та контролю над регіоном.

  3. Будівництво залізниці сприяло економічному розвитку віддалених територій та їх інтеграції в загальноімперський ринок.

Відповідь:

Транссибірська залізниця мала стратегічне значення для закріплення впливу Росії на Далекому Сході, забезпечувала швидке переміщення військ та вантажів і сприяла економічному освоєню нових територій.

Завдання 2 (с. 181)

Труднощі переселення та цілі уряду

Визначити труднощі, які могли очікувати людей після прибуття на нові землі, та пояснити, чому уряд стимулював переселення саме до малозаселених регіонів.

Розв’язання

  1. Люди могли зіткнутися з суворим кліматом, відсутністю житла та необхідністю будувати інфраструктуру з нуля.

  2. Уряд стимулював переселення до малозаселених регіонів (Сибір), щоб розширити кордони, забезпечити ресурсами та посилити контроль над територією.

Відповідь:

Труднощі включали суворий клімат та відсутність житла; уряд стимулював переселення для розширення території та заселення малозаселених регіонів Сибіру.

Завдання 3 (с. 181)

Елементи реформи Столипіна на фото

Визначити елементи аграрної реформи П. Столипіна, які пов'язані з фотографією поселенців Приморської області, та пояснити їх взаємозв'язок.

Розв’язання

  1. Фотографія демонструє процес переселення селян на нові землі, що є ключовим елементом реформи П. Столипіна.

  2. Це пов'язується з можливістю отримання ділянки землі у власність та заснування хутора в малозаселених регіонах (наприклад, Примор'я).

Відповідь:

На фото показано процес переселення селян на нові землі, що ілюструє реформу П. Столипіна щодо заселення малозаселених регіонів та отримання землі у власність.

Сторінка 182

Завдання 6.1

Частка Австро-Угорщини у світовому виробництві

За даними таблиці «ЧАСТКА АВСТРО-УГОРЩИНИ В ПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ СВІТУ» визначити частку імперії у світовому промисловому виробництві в роках 1880, 1900 та 1913. Оцінити динаміку змін.

Розв’язання

  1. Визначаємо частку Австро-Угорщини за роками: 1880 р. — 4,4 %, 1900 р. — 4,7 %, 1913 р. — 4,4 %.

  2. Порівнюємо ці дані з часткою «Інших країн» (95,6 %; 95,3 %; 95,6 %) та аналізуємо зміни.

Відповідь:

Частка Австро-Угорщини у світовому промисловому виробництві була незначною і майже не змінювалася протягом періоду (4,4 % → 4,7 % → 4,4 %). Промисловість імперії розвивалася повільно порівняно з іншими країнами світу.

Завдання 6.2

Сучасні держави та народи Австро-Угорщини

За даними діаграми «НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД АВСТРО-УГОРЩИНИ (1910 р.)» встановити, які сучасні держави відповідають народностям: австрійці, угорці, чехи й словаки, серби й хорвати, поляки, українці, румуни, словенці.

Розв’язання

  1. Австрійці та угорці — населення сучасних Австрії та Угорщини.

  2. Чехи й словаки — населення Чехії та Словаччини.

  3. Серби й хорвати — населення Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії.

  4. Поляки — населення Польщі.

  5. Українці — населення України (Галичина).

  6. Румуни — населення Румунії.

  7. Словенці — населення Словенії.

Відповідь:

Австрійці та угорці — Австрія, Угорщина; чехи й словаки — Чехія, Словаччина; серби й хорвати — Сербія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія; поляки — Польща; українці — Україна; румуни — Румунія; словенці — Словенія.

Завдання 6.3

Вплив етнічного складу на стабільність імперії

Проаналізувати діаграму національного складу та пояснити, як строкатий етнічний населення впливав на політичну стабільність Австро-Угорщини та які труднощі виникали при управлінні.

Розв’язання

  1. Висновок про стабільність: Строкатий національний склад (націоналізм) призводив до внутрішніх суперечностей та рухів за автономію, що погіршувало політичну стабільність.

  2. Висновок про труднощі управління: Управління ускладнювалося необхідністю враховувати інтереси багатьох народів, конфліктами щодо мови в школах та армії, а також відсутністю єдиної державної ідеології, що об'єднувало всіх.

Відповідь:

Етнічний склад ускладнював політичну стабільність через національні рухи за самовизначення та конфлікти між етносами. Управління було важким через необхідність балансу інтерсів багатьох народів, мовних суперечностей та відсутності єдності в імперії.

Наприклад: