Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 164–170

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6 · 15 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 164

§ 25. Сполучені Штати Америки. Країни Латинської Америки

Завдання 1

Побудова графіка частки США у світовому виробництві

Побудувати графік зміни частки США у світовому виробництві за періоди 1880, 1900 та 1913 рр. (дані: 1880 — 32,0%, 1900 — 68,0%, 1913 — 85,3%). Визначити тенденцію зростання та пояснити її причини.

Розв’язання

  1. Побудувати графік: у 1880 р. частка становила 32,0%, у 1900 р. — 68,0%, у 1913 р. — 85,3%. Графік має виглядати як круто зростаюча лінія.

  2. Проаналізувати дані: спостерігається чіткий і стрімкий ріст частки США у світовому виробництві протягом двох десятиліть.

Відповідь:

Графік демонструє постійне зростання частки США від 32,0% у 1880 р. до 85,3% у 1913 р. Тенденція — стрімке економічне піднесення та вихід на лідерські позиції. Зростанню сприяли розвиток металургії, машинобудування та технічне оснащення виробництва. Економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва, оскільки саме промисловість була основним джерелом багатства держави на той час.

Завдання 2

Аналіз причин зростання економічної потужності США

Визначити галузі промисловості, що сприяли зростанню частки виробництва, та пояснити зв'язок між економічною міцтю та обсягом промислового виробництва.

Розв’язання

  1. Визначити ключові галузі: основний внесок у зростанню зробили металургія (сталева корпорація), електротехніка, нафтова промисловість та машинобудування.

  2. Проаналізувати фактори росту: стрімке збільшення населення завдяки іммігрантам забезпечило робочими руками, а концентрація капіталу в монополіях дозволила інвестувати в нові технології та розширювати виробництво.

Відповідь:

Основні галузі — металургія, електротехніка, нафтова промисловість та машинобудування. Так, економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва, оскільки саме індустріалізація дозволила країні вийти на перше місце у світі за обсягом продукції та технічним рівнем.

Сторінка 165

Завдання 1 (с. 165)

Побудова графіка частки США у виробництві

Побудувати графік зміни частки США у світовому виробницті за періодами 1880, 1900 та 1913 рр. (дані: 1880 — 32,0 %, 1900 — 68,0 %, 1913 — 85,3 %). Визначити тенденцію.

Розв’язання

  1. Наносимо точки на координатну площину: (1880, 32), (1900, 68), (1913, 85).

  2. З'єднуємо точки лінією та аналізуємо її напрямок.

Відповідь:

Графік має вигляд різко зростаючої лінії. Тенденція: стрімке збільшення частки США у світовому виробництві (майже подвоєння за 20 років та ще сильніше зростання до 1913 року).

Завдання 2 (с. 165)

Галузі промисловості, що сприяли зростанню

Визначити галузі промисловості, розвиток яких сприяло зростанню частки виробництва США у світі.

Розв’язання

  1. Аналізуємо текст параграфа: зазначено про сталева корпорацію, електротехнічний трест, бензинову (нафтову) корпорацію та металургійний трест.

  2. Висновкуємо, що саме розвиток важкої промисловості та нафтової галузі дав найбільший ефект.

Відповідь:

Зростанню частки виробництва США сприяли розвиток важкої промисловості (металургія, машинобудування), нафтової промисловості та електротехнічної галузі.

Завдання 3

Залежність економічної міці від виробництва

Визначити, чи можна вважати, що економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва.

Розв’язання

  1. Спостерігаємо, що у 1880 році частка була 32 %, а у 1913 — 85,3 %.

  2. Порівнюємо це з твердженням про вихід США на перше місце у світі за обсягом промислової продукції.

Відповідь:

Так, економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва, оскільки саме високий обсяг виробництва та лідерство в важких галузях забезпечили країні статус світового економічного лідера.

Сторінка 166

Завдання 1 (с. 166)

Побудова графіка та аналіз тенденцій

Побудувати графік зміни частки США у світовому виробництві за періодами 1880, 1900, 1913 рр. (дані з діаграми: 1880 — 32,0%, 1900 — 68,0%, 1913 — 85,3%). Визначити тенденцію та пояснити, які галузі сприяли цьому росту. Оцінити залежність економічної міці від частки виробництва.

Розв’язання

  1. Побудувати графік: на осі X відкласти роки (1880, 1900, 1913), на осі Y — частку у %; заповнити стовпчики висотою 32, 68 та 85,3 відповідно.

  2. Проаналізувати тенденцію: спостерігається чіткий і стрімкий ріст частки США, що вказує на їхню домінуючу роль у світовій економіці.

  3. Визначити галузі: зростання забезпечували промисловість важких металів (чорна металургія), видобуток нафти та електротехніка, які були технічно оснащеними.

  4. Оцінити залежність: економічна міць прямо пропорційна частці виробництва, оскільки обсяг продукції визначає вплив країни на світовий ринок і фінансові можливості.

Відповідь:

Графік показує зростання частки США від 32% (1880) до 85,3% (1913). Тенденція — стрімке економічне піднесення та вихід на лідерські позиції. Галузі-драйвери: чорна металургія, нафтова промисловість, електротехніка. Так, економічна міць залежала від частки виробництва, оскільки саме обсяг продукції визначав світову роль держави.

Завдання 2 (с. 166)

Аналіз причин розвитку Мангеттена

Пояснити, чому район Мангеттен (Нью-Йорк) став центром економіки США на початку ХХ ст. та чому там виникла висотна забудова.

Розв’язання

  1. Визначити функцію району: Мангеттен був центром фінансів, торгівлі та адміністративного управління, де знаходилися штаб-квартири найбільших монополій (наприклад, «Стандард Ойл», сталева корпорація).

  2. Пояснити вибір місця: тут були густі мережі транспорту, банки та доступ до світових ринків, що робило його ідеальним для великого бізнесу.

  3. Обґрунтувати висотну забудову: оскільки площа острова обмежена, будівлі збільшували вгору, щоб розмістити офіси тисяч компаній на невеликій ділянці землі.

Відповідь:

Мангеттен став центром економіки через концентрацію фінансових інституцій, портів та штаб-квартир монополій. Висотна забудова була необхідною для розміщення великої кількості бізнесу на обмеженій території острова.

Сторінка 167

Завдання 1 (с. 167)

Графік частки США у світовому виробництві

Побудувати графік зміни частки США у світовому виробницті за періоди 1880, 1900 та 1913 рр. (дані: 1880 — 32,0 %, 1900 — 68,0 %, 1913 — 85,3 %). Визначити тенденцію. Пояснити галузі, що сприяли цьому. Обґрунтувати зв'язок між часткою виробництва та економічною міцтю.

Розв’язання

  1. Запишіть дані з діаграми: 1880 р. — 32,0 %, 1900 р. — 68,0 %, 1913 р. — 85,3 %. Побудуйте графік, де лінія різко піднімається вгору, показуючи зростання частки США відносно інших країн (які скорочувалися з 76,4 % до 14,7 %).

  2. Визначте тенденцію: спостерігається бурхливий ріст частки США у світовому виробницті, що свідчить про їхню економічну гегемонію.

  3. Поясніть причини: розвиток таких галузей, як металургія (корпорація Карнегі), електротехніка (трест Рокфеллера) та хімічна промисловість, дозволив знизити собівартість і підвищити продуктивність праці.

  4. Обґрунтуйте висновок: так, економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва, адже саме великі обсяги та технологічне оснащення забезпечували лідерство у світі.

Відповідь:

Графік демонструє стрімке зростання частки США (з 32 % до 85,3 %). Тенденція — економічна гегемонія США. Основні галузі: металургія, машинобудування, електротехніка. Так, економічна міць залежала від промислового виробництва.

Завдання 2 (с. 167)

Соціальні рухи та боротьба за права в США

Описати становище афроамериканців (закони сегрегації, податки на виборців) та індіанців (негромадянство, переселення). Пояснити суть суфражизму та робітничого руху (АФП, Семюел Гомперс). Охарактеризувати роль держави в боротьбі з монополіями (антитрестівський закон 1890 р.).

Розв’язання

  1. Опишіть становище афроамериканців: у південних штатах діє сегрегація (окремі школи, транспорт), вводяться податки на виборців, що фактично забороняє голосувати. Індіанці не були громадянами до 1887 р., коли конгрес дозволив їм отримати землю та громадянство.

  2. Поясніть рухи: суфражизм вимагав виборчого права для жінок; робітничий рух (АФП під керівництвом Семюела Гомперса) фокусувався на економічних питаннях, а не політиці, прагнучи покращити умови праці.

  3. Охарактеризуйте роль держави: у 1890 р. прийнято антитрестівський закон Джона Шермана, який карав за змову на встановлення єдиних цін, щоб захистити конкуренцію та демократію.

  4. Сформулюйте висновок: суспільний рух (преса, профспілки, політичні партії) змусив уряд провести реформи («прогресивна ера») для обмеження влади монополій та захисту прав громадян.

Відповідь:

Афроамериканці зазнавали сегрегації та дискримінації; індіанців позбавляли прав до 1887 р. Суфражизм вимагав права голосу для жінок, робітники — кращих умов через профспілки. Держава у 1890 р. прийняла антитрестівський закон для боротьби з монополіями та захисту конкуренції.

Сторінка 168

Завдання 3 (с. 168)

Реформи Теодора Рузвельта

Навести приклади реформ, що розкривають сутність напрямів внутрішньої політики Т. Рузвельта (зокрема боротьбу з монополіями та захист прав робітників).

Розв’язання

  1. Вказати судовий процес 1901 р. проти залізничної компанії Джона Моргана як перший крок проти монополії.

  2. Згадати про подальші 25 судових процесів проти трестів та встановлення ціни на залізничні перевезення (закон 1906 р.).

  3. Перелічити закони про державний контроль за виготовленням ліків, харчових продуктів та умов праці.

  4. Згадати втручання уряду у страйки на користь робітництва як прояв політики «справедливого курсу».

Відповідь:

Приклади реформ Т. Рузвельта: суд 1901 р. проти монополії Джона Моргана, подальші судові процеси (разом 25), закон 1906 р. про контроль за цінами на залізничні перевезення, закони про державний контроль якості ліків та харчових продуктів, втручання уряду у страйки для захисту інтересів робітників.

Сторінка 169

Завдання 1 (с. 169)

Побудова графіка частки США у світовому виробництві

Побудувати графік зміни частки США у світовому виробницті за періоди 1880 р. (85,3 %), 1900 р. (76,4 %) та 1913 р. (68,0 %). Визначити тенденцію змін.

Розв’язання

  1. Намалюйте графік, де по горизонталі відкладені роки (1880, 1900, 1913), а по вертикалі — відсотки (від 60 до 90 %).

  2. Позначте точки: для 1880 р. — 85,3 %, для 1900 р. — 76,4 %, для 1913 р. — 68,0 %. З'єднайте їх або зобразіть стовпчиками.

Відповідь:

Графік демонструє спад частки США у світовому виробництві (з 85,3 % до 68,0 %). Тенденція — поступове зниження відносного лідерства США порівняно з іншими країнами в цей період.

Завдання 2 (с. 169)

Галузі промисловості, що сприяли зростанню частки виробництва

Визначити, розвиток яких галузей промисловості сприяв зростанню частки виробництва США у світі.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте текст про «Сталева корпорацію», «електротехнічний трест» та «бензинову корпорацію».

  2. Висновки: основними галузями стали металургія, машинобудування, нафтова промисловість та електротехніка.

Відповідь:

Основними галузями були важка промисловість (металургія, машинобудування), нафтова промисловість та електротехніка.

Завдання 3 (с. 169)

Залежність економічної міці від частки виробництва

Оцінити, чи можна вважати, що економічна міць США прямо залежала від частки промислового виробництва.

Розв’язання

  1. Зауважте, що хоча частка у графіку знижується (від 85,3 % до 68,0 %), США залишаються лідером світу за обсягом промислової продукції та технічним оснащенням.

  2. Висновки: Економічна міць не прямо пропорційна лише частці у світовому виробництві; вона також залежить від абсолютних показників, технологічного рівня та внутрішньої стабільності.

Відповідь:

Ні, економічну мінь США не можна вважати прямо залежною лише від частки промислового виробництва. Показник частки зменшується, але країна залишається світовим лідером завдяки високій продуктивності праці та технологічному розвитку.

Сторінка 170

Завдання 5

Причини ізоляціонізму США

Чому США тривалий час дотримувалися політики ізоляціонізму та прагнули триматися осторонь європейських справ?

Розв’язання

  1. Визнач два протилежні напрями зовнішньої політики США кінця XIX – початку XX ст.: експансіонізм (розширення впливу) та ізоляціонізм (відсторонення).

  2. Поясни, що ізоляціоністи вважали загрозою: безпосередню участь у війнах Старого світу, які могли перерости в глобальні конфлікти.

  3. Висновок: США прагнули зберегти нейтралітет у європейських справах, щоб не витрачати ресурси на чужі війни та зосередитися на консолідації власного суспільства.

Відповідь:

Ізоляціонізм був спрямований на уникнення участі в європейських війнах та конфліктах, щоб зберегти внутрішню стабільність та зосередитися на власному розвитку.

Завдання 6

Економічна експансія США

Охарактеризуйте політику «дипломатії долара» Вільяма Тафта та її зв'язок із «політикою великого дрючка».

Розв’язання

  1. Поясни суть «дипломатії долара»: США надавали кредити або інвестували у промисловість латиноамериканських країн, отримуючи економічний вплив.

  2. З'ясуй зв'язок із «політикою великого дрючка» (військовим втручанням): коли економічних методів не вистачало або виникали загрози інтересам, США переходили до військової підтримки своїх союзників.

  3. Висновок: обидві політики мали спільну мету — забезпечити американський вплив у регіоні, використовуючи різні інструменти (економічні та військові).

Відповідь:

«Дипломатія долара» була економічною формою експансії через кредити та інвестиції, яка часто перепліталася з військовою політикою («великого дрючка») для забезпечення американських інтересів у Латинській Америці.

Наприклад: