Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 158
§ 24. Італія
Завдання 1
Ознаки політичного розвитку Італії
Укажіть ознаки політичного розвитку Італії після об'єднання (за матеріалом підручника).
Розв’язання
Визначимо форму правління: після 1871 року Італія — конституційна монархія.
Опишемо склад парламенту: дві палати (Сенат призначається, Палата депутатів обирається).
Згадаємо про партійну систему: існування блоків «правих» (аристократія) та «лівих» (промисловці), а також поява соціалістичних та республіканських партій.
Відповідь:
Італія стала конституційною монархією з поділом влади між королем і парламентом (Сенатом і Палатою депутатів). Сформувалися два основні політичні блоки — консервативні «праві» та ліберальні «ліві», а також виникли нові партії: робітнича, республіканська та радикальна.
Завдання 2
Обмеження виборчих прав у Італії
Визначити, скільки відсотків населення мали право голосу після об'єднання Італії.
Розв’язання
Визначаємо загальну чисельність населення Італії: 27 мільйонів осіб.
Визначаємо кількість осіб, які відповідали вимогам для голосування: 600 тисяч осіб.
Обчислюємо відсоток: 27000000600000≈0,02, що становить 2%.
Відповідь:
Право голосу мали лише 2% населення.
Завдання 3
Роль католицької церкви в політиці
Поясніть, як впливала католицька церква на політичне життя Італії після об'єднання.
Розв’язання
Записуємо статус Папи: король визнав Папу Римського священною і недоторканною особою у 1871 році.
Вказуємо на обмеження: Папа мав лише Ватиканський палац та кілька будівель, але міг вести дипломатичні відносини.
Підкреслюємо вплив: церква активно долучалася до політичної боротьби.
Відповідь:
Католицька церква мала значний вплив; Папу визнали священною особою, але обмежили його володіння Ватиканом, дозволивши вести дипломатичні відносини.
Завдання 4
Сільський пролетаріат у Італії
Охарактеризуйте сільський пролетаріат та його політичні погляди.
Розв’язання
Визначаємо місце формування: переважно на Півночі Італії.
Вказуємо кількість людей: до 4 мільйонів осіб із загального сільського населення у 9 мільйонів.
Описуємо їхню позицію: дотримувалися соціалістичних поглядів, прагнули ліквідувати поміщиче господарство.
Відповідь:
Сільський пролетаріат (до 4 млн осіб) сформувався на Півночі; вони мали активну політичну позицію, дотримувалися соціалістичних поглядів і прагнули ліквідувати поміщиче господарство.
Завдання 5
Зони напруженості в колоніях
Покажіть на карті атласу британські колонії та домініони на початку ХХ ст. Поміркуйте та запропонуйте, як можна відобразити на карті основні зони напруженості в колоніальній політиці Великої Британії.
Розв’язання
Визначте ключові регіони конфлікту на основі тексту: Індія (центр колоніальної експлуатації), Південна Африка (сцена англо-бурської війни).
Уявіть, як ці зони виглядали б на карті: величезний масив у Азії та кілька ділянок у південній частині Африки.
Поясніть, що на карті варто виділити червоним — місця, де відбувалися повстання або війни проти британської влади.
Відповідь:
На карті слід відобразити Індію як головну колонію та Південну Африку (регіони Бурів) як зону військового конфлікту. Зонами напруженості є саме ці території, де відбувалися повстання місцевого населення проти британського панування або війни за ресурси.
Завдання 6
Хронологія подій у Великій Британії
Складіть у хронологічній послідовності перелік ключових подій, які визначали розвиток Великої Британії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Поясніть свій вибір. Які події відбувалися в цей час у Європі, у світі?
Розв’язання
Випишемо події з таблиці та додамо ключову подію світового масштабу (початок Першої світової війни у 1914 р.).
Пояснимо вибір: ці події показують перехід від чистого імперіалізму до соціальних реформ та визнання національних рухів.
Відповідь:
Хронологія: 1876 (королева Вікторія — імператриця Індії) → 1885 (створення ІНК) → 1899–1902 (англо-бурська війна) → 1900 (створення Лейбористської партії) → 1908 (страйк у Бомбеї). Ці події відбувалися на тлі загального зростання національно-визвольних рухів у колоніях та еволюції внутрішньої політики Британії.
Завдання 7
SWOT-аналіз тред-юніонів
Проаналізуйте сильні та слабкі сторони, можливості й загрози діяльності тред-юніонів (працівників).
Розв’язання
Визначимо сильні сторони: масовість (мільйони членів), єдність перед спільними цілями (підвищення зарплати, скорочення робочого дня).
Визначимо слабкі сторони: відсутність законів проти страйків, переслідування поліцією, внутрішні розбіжності між профспілками.
Оцінимо можливості: легалізація діяльності через парламентську боротьбу, підтримка робітничого руху в інших країнах.
Визначимо загрози: репресії з боку уряду, економічні кризи, які призводили до безробіття та розпаду організацій.
Відповідь:
Сильні сторони: масовість, єдність робітників. Слабкі сторони: відсутність законів, переслідування владою. Можливості: соціальні реформи, підтримка суспільства. Загрози: економічні кризи, політичний тиск, розкол організацій.
Завдання 8
Ментальна карта національно-визвольного руху в Індії
Створіть ментальну карту «Національно-визвольний рух в Індії».
Розв’язання
Центральна тема: «Національно-визвольний рух в Індії».
Перша гілка: Економічний спротив (відмова від купівлі британських товарів, податків).
Друга гілка: Політична організація (створення Індійського національного конгресу у 1885 р.).
Третя гілка: Визнання статусу Індії як імперії королеви Вікторії у 1876 р. та подальша боротьба за повну незалежність.
Відповідь:
Ментальна карта має центральний вузол «Індія». Від нього відходять гілки: «Економічний спротив», «Створення ІНК (1885)», «Титул імператриці (1876)», «Боротьба проти колоніальної експлуатації». Ключовий висновок: рух еволюціонував від стихійного спротиву до організованої політичної боротьби.
Завдання 9
Підсумки Вікторіанської епохи
Обговоріть і сформулюйте основні підсумки «Вікторіанської епохи» для Великої Британії.
Розв’язання
Визначте ключові досягнення: Велика Британія стала найбільшою торговою державою світу, розширила свою імперію до «перлини Британської корони», а також переживала індустріальну революцію.
Оцініть соціальний аспект: хоча економіка розвивалася швидко, це супроводжувалося зростанням робітничого класу та появою нових політичних партій (наприклад, лейбористів у 1900 р.), що свідчить про соціальні напруження.
Відповідь:
Основними підсумками Вікторіанської епохи стали перетворення Великої Британії на світову економічну та політичну супердержаву, створення потужної морської імперії та розвиток соціально-політичних інституцій (парламентизм, робітничий рух), що згодом призвело до необхідності реформ.
Завдання 10
Статус домініону та сила імперії
Що спонукало Велику Британію надати статус домініону частині своїх колоній? Це було свідченням сили чи слабкості Британської імперії? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Визначте причини: Британія прагнула зменшити вартість утримання армій у віддалених колоніях, оскільки місцеві адміністрації могли забезпечувати безпеку та порядок.
Проаналізуйте суть: це свідченням сили була здатність Британії створювати надійних союзників, які діють як наднаціональні партнери, хоча формально імперія втрачала повний контроль.
Відповідь:
Статус домініону надавався через бажання зменшити витрати на утримання колоній та залучити місцеві ресурси до оборони. Це було свідченням сили імперії, оскільки Британія мала достатню політичну вагу, щоб перетворити колишні піддані території на рівноправних союзників, що зміцнювало її вплив у світі без прямого військового контролю.
Завдання 11
Щоденник Д. Ллойд Джорджа
Уявіть, що Д. Ллойд Джордж вів особистий щоденник. Зробіть від його особи докладний запис у день, коли парламент відхилив бюджет.
Розв’язання
Опишіть ситуацію: «Сьогодні парламент відхилив мій бюджет, хоча я прагнув допомогти робітникам та впровадити соціальні гарантії».
Поясніть позицію: «Мені здається, що консерватори бояться змін і не хочуть поділяти багатство країни між усіма громадянами, але я впевнений, що справедливість — це основа стабільності».
Відповідь:
Сьогодні парламент відхилив мій бюджет. Це болісний удар для мене, адже мої пропозиції щодо податків на багатих та соціальних виплат бідним мали підтримку народу. Консервативна опозиція виступала проти будь-яких реформ, стверджуючи, що це загрожує економіці. Однак я вірю, що без соціальних змін країна не зможе розвиватися, і цей конфлікт лише показує глибоку поділ суспільства, яке потребує справедливості та єдності.
Завдання 12
Робітничий рух та парламентська діяльність
Обговоріть і презентуйте спільну думку, чому робітничий рух перейшов від радикальних форм до легальної парламентської діяльності.
Розв’язання
Визначте головні причини: Зростання освіченості робітників дозволило їм розуміти механізми парламенту; успішні страйки та соціальні реформи (наприклад, після 1900 р.) показали ефективність легальної боротьби.
Оцініть результати: Парламентська діяльність давала стабільніші гарантії захисту прав робітників, ніж терор чи насильство, які часто призводили до репресій.
Відповідь:
Робітничий рух перейшов до легальної парламентської діяльності через зростання освіченості мас, розширення виборчих прав та усвідомлення того, що вплив на законодавство є ефективнішим засобом захисту інтересів. Радикальні методи часто призводили до жорстоких репресій, тоді як соціалістичні партії та лейбористи змогли досягти значних соціальних змін через вибори та парламентські дебати.
Завдання 13
Обґрунтування оборонного характеру війни
Чи можна вважати англо-бурську війну (1899–1902 рр.) оборонною та чи мала Велика Британія моральне право її вести?
Розв’язання
Визначте головну причину англо-бурської війни: суперництво за ресурси (золото, діаманти) та контроль над територією Південної Африки між британськими колоністами та бурськими республіками.
Оцініть характер війни: це була не оборона від нападу, а агресивна експансія для збереження імперських інтересів, що призвело до жорстоких репресій проти цивільного населення.
Сформулюйте висновок про моральність: оскільки війна велася для захоплення ресурсів і придушення національно-визвольних змагань, Британія не мала морального права на її ведення.
Відповідь:
Англо-бурську війну не можна вважати оборонною; це була імперська агресія за ресурсами. Велика Британія не мала морального права вести цю війну, оскільки вона порушувала права корінних народів та була спрямована на підтримку колоніальної експлуатації.
Сторінка 159
Завдання 1 (с. 159)
Об'єднання Італії та його наслідки
Указати ознаки політичного розвитку Італії після об'єднання, дату входження Риму до складу країни, форму правління, склад парламенту (Сенат і Палата депутатів), умови для виборів та стан економіки й освіти населення.
Розв’язання
У 1871 році місто Рим увійшло до складу Італії, що завершило процес об'єднання країни.
За формою правління держава була конституційною монархією з королем на чолі виконавчої влади та армії.
Законодавча влада належала парламенту, який складався з двох палат: Сенату (призначали довічно) і Палати депутатів (обирали).
Право голосу мали чоловіки від 25 років, які уміли читати й писати та володіли певним статком; цим вимогам відповідали лише 2 % населення.
Економічно країна мало розвинена: не було значної промислової бази, сільське господарство відставало, а більша частина населення жила бідно й була неписьменною.
Відповідь:
1871 р., Рим увійшов до складу Італії; конституційна монархія; парламент — Сенат і Палата депутатів; право голосу мали чоловіки від 25 років з освітою та статком (2% населення); економіка відстала, промисловість слабко розвинена, населення бідне й неписьменне.
Завдання 2 (с. 159)
Економічний розвиток Італії та регіональні відмінності
1) Чи мав стримкий економічний розвиток значні відмінності за регіонами? 2) Чому виникли такі відмінності (внутрішній ринок, промисловість, ресурси). 3) Стан населення та умови праці (злидні, поміщицькі господарства). 4) Динаміка розвитку за перші 20 років після об'єднання. 5) Зміни в сільському господарстві (ринкові відносини, основні галузі). 6) Втручання держави в економіку (залізниці, допомога промисловцям, монополії). 7) Порівняння розвитку Півночі та Півдня. 8) Статистичні дані зростання випуску промислової продукції (1900–1914 рр.) та загальний висновок про тип країни.
Розв’язання
Проаналізувати умови розвитку після об'єднання: вузький ринок, повільна промисловість, нестача ресурсів.
Охарактеризувати стан сільського населення та умови праці (наймані працівники в поміщицьких господарствах).
Визначити темпи розвитку за перші 20 років (невисокі) та початок економічних змін.
Перелічити основні галузі сільського господарства (зерно, виноград, цитрусові, оливки, скотарство).
Описати роль держави: будівництво залізниць, допомога промисловцям, створення монополій та банківських об'єднань.
Порівняти Північ (економічний прогрес, високий рівень життя) і Південь (аграрний регіон, бідність).
Згадати статистичні дані: зростання випуску промислової продукції на 90 % у 1900–1914 рр. та перетворення країни на аграрно-індустріальну.
Відповідь:
Так, стримкий економічний розвиток мав суттєві відмінності за регіонами. Причини: внутрішній ринок був вузьким, промисловість розвивалася лише на Півночі, не вистачало природних ресурсів. Північ демонстрував економічний прогрес із високим рівнем життя завдяки державній підтримці та розвитку промисловості. Південь значно відставав, залишаючись аграрним регіоном із поширенням бідності та експлуатацією селянства. Протягом 1900–1914 рр. випуск промислової продукції зріс на 90 %, але Італія не змогла наздогнати провідні країни.
Сторінка 160
Завдання 3 (с. 160)
Трудова еміграція в Італії
Скласти структурно-логічну схему причин та наслідків трудової еміграції. Умови праці були важкими, заробітки низькими, робочих місць не вистачало. Причини: розорення селян, індустріалізація, демографічний вибух. Наслідки: виїзд 7,7 млн осіб до США, Німеччини, Франції тощо; надсилання грошей на батьківщину (джерело доходів); зростання страйків та повстань; вбивство короля Умберто I.
Розв’язання
У лівій колонці записати причини: економічні труднощі, розорення селян, нестача робочих місць, демографічний вибух.
У правій колонці записати наслідки: масовий відтік населення, надходження переказів, соціальні конфлікти (страйки), політичні терористичні акти.
Визначити зв'язок між причинами та наслідками для оформлення логічної схеми.
Відповідь:
Схема містить причини (розорення селян, нестача робочих місць, демографічний вибух) та наслідки (еміграція 7,7 млн осіб до США, Німеччини тощо; перекази грошей; страйки; вбивство короля Умберто I).
Завдання 4 (с. 160)
Виставка машин у Турині
Описати мету організаторів виставки машин у Турині (1898 р.) та передбачити ставлення до неї промисловців, робітників і простих громадян. Написати репортаж від імені журналіста.
Розв’язання
Визначити мету організаторів: демонстрація технологічного прогресу та економічної могутності Італії для залучення інвестицій.
Описати ставлення різних груп: промисловці — з гордістю; робітники — з обуренням через важкі умови праці; прості громадяни — із сумнівами щодо рівномірності розвитку.
Написати репортаж, де журналіст фіксує контраст між блискучими експонатами та реальним станом справ у країні.
Відповідь:
Мета організаторів — демонстрація технологічних досягнень та підтримка промисловості. Промисловці ставилися з гордістю, робітники — з обуренням через контраст між новими машинами та їхньою тяжкою працею, прості громадяни — з розчаруванням. Репортаж має описувати цей соціальний розрив.
Сторінка 161
Завдання 4 (с. 161)
Ліберальна ера Джолітті
Оцінити можливість економічного зростання без соціальної справедливості на прикладі Італії в період 1903–1915 рр. (Ліберальна ера). Врахувати реформи Джолітті щодо виборчих прав, профспілок та трудового законодавства.
Розв’язання
Визначте основні реформи ери Джолітті: розширення виборчих прав (25% населення), легалізація профспілок та страйків, нове трудове законодавство (коротший робочий день, заборона нічної праці для жінок і підлітків).
Оцініть наслідки цих змін: хоча суспільство вийшло на новий рівень, політична стабільність та економічне зростання залишалися хиткими.
Відповідь:
Економічне зростання без соціальної справедливості неможливе. У Італії це проявилося тим, що хоча реформи Джолітті (1903–1915 рр.) розширили права громадян та покращили умови праці, вони не змогли повністю зняти напругу, і країна згодом втягнулася у Першу світову війну.
Завдання 5 (с. 161)
Напрями зовнішньої політики Італії
Визначити та охарактеризувати основні напрями зовнішньої політики Італії наприкінці XIX – на початку XX ст., враховуючи колоніальну експансію, війни та союзи.
Розв’язання
Охарактеризуйте колоніальну політику: захоплення Массауа та Еритреї, отримання частини Сомалі, невдача в Ефіопії (поразка під Адуою 1896 р.), подальше завоювання Лівії та островів Додеканес у війні 1911–1913 рр.
Опишіть дипломатичний курс: союз із Німеччиною та Австро-Угорщиною (1888 р.) проти Франції, яка відібрала Саву та Ніццу.
Відповідь:
Основні напрями зовнішньої політики Італії: 1) колоніальна експансія в Північно-Східній Африці (Еритрея, частка Сомалі, Лівія); 2) дипломатичний протистояння та війни проти Османської імперії; 3) союзницькі угоди із Німеччиною та Австро-Угорщиною проти Франції.
Сторінка 162
Завдання 2 (с. 162)
Ціна об'єднання Італії
Опишіть наслідки об'єднання Італії та ціну, яку країна за це заплатила (війни, армія, борги, економічні проблеми).
Розв’язання
Визначте політичні витрати: дві війни проти Австрії, утримання значної армії та флоту, визнання фінансових зобов'язань колишніх італійських держав.
Визначте економічні труднощі: відсутність значної промислової бази, низький рівень розвитку сільського господарства, бідне життя більшості населення та неписьменність.
Відповідь:
Італія заплатила високу ціну за об'єднання: дві війни проти Австрії, величезні витрати на армію та флот, погашення боргів колишніх держав. Країна не мала потужної промислової бази, сільське господарство розвивалося повільно, більшість населення жила бідно і була неписьменною.
Завдання 3 (с. 162)
Географія та міграція в Італії
Поясніть, як відмінності між Північчю та Півднем впливали на міграцію, та перелічіть причини трудової еміграції.
Розв’язання
Опишіть регіональні відмінності: Північ демонстрував економічний прогрес із високим рівнем життя, тоді як Південь значно відставав, залишаючись аграрним регіоном із поширенням бідності.
Визначте причини еміграції: розорення селян через економічні труднощі, брак робочих місць для зростаючого населення (демографічний вибух), важкі умови праці та низькі заробітки.
Відповідь:
Географічні відмінності призвели до міграції: селяни з бідного аграрного Півдня шукали роботу в промисловому Північі або виїжджали за кордон. Причини трудової еміграції: розорення селян, нестача робочих місць, демографічний вибух, важкі умови праці та низькі заробітки.
Завдання 4 (с. 162)
Ліберальна ера Джолітті
Назвіть період реформ в Італії (роки) та перелічіть основні зміни, які були проведені урядом Джованні Джолітті.
Розв’язання
Визначте період: Реформи тривали з 1903 по 1915 рік і увійшли в історію як «Ліберальна ера» або «ера Джолітті».
Перелічіть реформи: розширення виборчих прав (до 25% населення), легалізація робочих організацій та профспілок, право на страйки, скорочення робочого дня, заборона нічної праці для жінок і підлітків.
Відповідь:
Період реформ називають «Ліберальною ерою» або «ерою Джолітті» (1903–1915 рр.). Реформи включали розширення виборчих прав, створення профспілок та право на страйки, нове трудове законодавство (коротший робочий день, заборона нічної праці для жінок і підлітків), а також економічні заходи (націоналізація залізниць, допомога підприємцям).
Завдання 5 (с. 162)
Взаємозв'язок соціальних процесів
Поясніть взаємозв'язок між індустріалізацією, еміграцією та протестами; а також між соціальною нерівністю, політичною напругою та радикальними ідеями.
Розв’язання
Аналіз першого зв'язку: Індустріалізація створювала попит на робочу силу, але робочих місць не вистачало для всіх, а умови праці були важкими. Це змушувало людей емігрувати за кордон або організовувати страйки та селянські повстання проти поміщиків.
Аналіз другого зв'язку: Соціальна нерівність між багатим Північем і бідним Півднем, а також несправедливість влади викликали політичну напругу. Це сприяло поширенню радикальних ідеологій (анархізм), що призвело до насильницьких актів, таких як вбивство короля Умберто I анархістом Гаетано Бреші.
Відповідь:
Індустріалізація та брак робочих місць призвели до еміграції та соціальних протестів (страйки, повстання). Соціальна нерівність та політична напруга сприяли поширенню радикальних ідей (анархізм), що викликало насильницькі акти проти влади.
Завдання 6 (с. 162)
Визначення іредентизму та територій Італії
Пояснити термін «іредентизм» та перелічити території, які Італія прагнула приєднати.
Розв’язання
Визначаємо значення слова «іредентизм» за словником у кінці параграфа: це прагнення приєднати території з італійським населенням.
Знаходимо в тексті перелік регіонів, на які Італія мала претензії проти Австро-Угорщини та інших держав.
Перевіряємо список: Тіроль, Трентіно, Далмація, місто Трієст, а також Албанія (яку хотіли підкорити).
Відповідь:
Іредентизм — це рух за повернення земель, населених італійцями, до національної держави. Території, на які прагнула приєднати їх Італія: Тіроль, Трентіно, Далмація, місто Трієст та Албанія.
Завдання 7 (с. 162)
Хронологія ключових подій Італії (1879–1914)
Скласти хронологічний перелік подій історії Італії за період 1879–1914 рр. та визначити найвпливовіші з них.
Розв’язання
Визначаємо початок періоду: 1879 рік (після об'єднання в 1871 р., але за умовою починаємо з 1879).
Знаходимо події середини та кінця XIX століття: заснування колонії Еритреї (80-ті рр.), поразка в Ефіопії (1896), виставка машин у Турині (1898), вбивство короля Умберто I (1900).
Знаходимо події початку XX століття: реформи Джолітті (починаючи з 1903), війна за Лівію (1911–1913), союз із Німеччиною та Австро-Угорщиною (1888).
Визначаємо найбільш впливові події: об'єднання держави, поразка в Ефіопії (сприйнята як ганьба), реформи Джолітті (змінили суспільство), війна за Лівію (розширення колоній).
Відповідь:
Хронологічний перелік подій Італії 1879–1914 рр.: 1. Укладення союзницького договору із Німеччиною та Австро-Угорщиною (1888). 2. Здобуття колонії Еритреї (80-ті рр. XIX ст.). 3. Поразка Італії в Ефіопії біля Адуа (1896) — сприйнято як національна ганьба. 4. Виставка машин у Турині (1898). 5. Вбивство короля Умберто I анархістом Гаетано Бреші (1900). 6. Початок Ліберальної ери та проведення реформ Джолітті (1903–1915), зокрема розширення виборчих прав та легалізація профспілок. 7. Війна Італії проти Османської імперії за Лівію та острови Додеканес (1911–1913).
Найбільший вплив на розвиток країни мали: реформи Джолітті (сучаснізували суспільство), поразка в Ефіопії (змінила зовнішню політику) та війна за Лівію (розширили імперські амбіції).
Сторінка 163
Завдання 8 (с. 163)
Інтерактивна карта Італії
Створіть інтерактивну карту Італії кінця ХІХ — початку ХХ ст. Позначте на ній основні центри промисловості, осередки страйків, напрямки та регіони трудової еміграції, колоніальні володіння. Додайте короткі коментарі та фотографії. Порівняйте розміри та розташування італійських колоній (Еритрея, Сомалі, Лівія) з колоніями інших європейських держав. Зробіть висновок.
Розв’язання
Нанесіть на карту Італії зони індустріалізації (Північ) та аграрні регіони (Південь).
Позначте колонії: Еритрею, Сомалі та Лівію, порівнюючи їх розмір із британськими та французькими володіннями в Африці.
Додайте коментарі про причини виїзду населення з Півдня та осередки робочих протестів у промислових містах.
Відповідь:
Карта демонструє, що колонії Італії були значно меншими за розміром порівняно з володіннями Британії та Франції, а також показує контраст між промисловою Північчю та бідним Півднем, що сприяло еміграції.
Завдання 9 (с. 163)
Схема розвитку Італії
Складіть схему «Особливості розвитку Італії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.». Висвітліть проблеми, дії уряду та наслідки (зверніть увагу на такі сфери: економіка, суспільство, внутрішня та зовнішня політика). Зробіть висновок.
Розв’язання
Заповніть блок «Економіка»: промисловість лише на Півночі, аграрний Південь, державна підтримка монополій.
Заповніть блок «Суспільство»: міграція до США та Європи, робочі страйки, вбивство короля Умберто I.
Заповніть блок «Політика»: ліберальна ера Джолітті (1903–1915), колоніальні війни проти Ефіопії та Османської імперії.
Відповідь:
Італія розвивалася нерівномірно, що призводило до еміграції та соціальних протестів; реформи Джолітті частково згладжували напругу, але колоніальна політика не приносила стабільності.
Завдання 10 (с. 163)
Порівняння Німеччини та Італії
Порівняйте (визначте спільні й відмінні ознаки): 1) економічний розвиток Німеччини та Італії наприкінці XIX ст.; 2) проблему трудової еміграції в Україні та Італії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Розв’язання
Запишіть спільні риси економіки: обидві країни розвивалися швидко, але мали проблеми з робочою силою та регіональними диспропорціями.
Визначте відмінності в еміграції: в Італії це була масова трудова міграція до США та Європи через бідність; в Україні (за матеріалами підручника) — також масовий виїзд селян, але з іншими географічними напрямками.
Відповідь:
Спільне: швидка індустріалізація та потреба у робочій силі. Відмінне: Італія втрачала значну частину населення (7,7 млн осіб) через бідність на Півдні, тоді як українська еміграція мала інші масштаби та причини залежно від регіону.
Завдання 11 (с. 163)
Наслідки трудової еміграції
Визначте позитивні та негативні наслідки трудової еміграції для розвитку Італії. Висловіть спільну думку, чи можна вважати трудову еміграцію трагедією країни та її народу. Поясніть чому.
Розв’язання
Перелічіть негативні наслідки: втрата працездатного населення, погіршення демографічної ситуації, неможливість повністю вирішити проблему безробіття.
Перелічіть позитивні наслідки: надходження коштів від емігрантів (ремесентів), що підтримувало економіку та родини.
Відповідь:
Трудову еміграцію можна вважати трагедією через масову втрату населення та соціальну напругу, але вона також дала країні фінансовий ресурс у вигляді переказів грошей.
Завдання 12 (с. 163)
Лист емігранта
Уявіть себе італійським емігрантом кінця ХІХ ст. Напишіть лист додому, в якому опишіть причини свого від'їзду та умови життя за кордоном.
Розв’язання
Опишіть причини виїзду: «У нашому селі немає роботи, землю розорюють, і нам доводиться шукати життя далеким краям».
Розкажіть про умови за кордоном: «Тут важко працювати на заводах, але зарплата дозволяє відправити гроші родині та надіятися на майбутнє».
Відповідь:
Лист описує бідність в Італії як причину виїзду та складні, але перспективні умови праці за кордоном.
Завдання 13 (с. 163)
Порівняльна таблиця колоній
Порівняйте колоніальну політику Італії, Великої Британії та Франції. Визначте спільні й відмінні ознаки (напрямки експансії, характер колонізації, масштаб).
Розв’язання
Визначте спільні риси: всі три держави прагнули розширити вплив у Африці та Азії, використовували колонії для ресурсів та ринків збуту.
Визначте відмінності: Італія мала невеликі території (Лівія, Еритрея, Сомалі) і активно заселяла їх селянами; Британія та Франція контролювали більшість африканських територій з меншим масовим переселенням власних громадян.
Відповідь:
Італія — невеликі колонії з активним переселенням селян; Британія та Франція — великі імперії з переважанням торгової експлуатації.