Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 24. Італія
Завдання 1
Ознаки політичного розвитку Італії
Укажіть ознаки політичного розвитку Італії після об'єднання (за матеріалом підручника).
Розв’язання
Визначимо форму правління: після 1871 року Італія — конституційна монархія.
Опишемо склад парламенту: дві палати (Сенат призначається, Палата депутатів обирається).
Згадаємо про партійну систему: існування блоків «правих» (аристократія) та «лівих» (промисловці), а також поява соціалістичних та республіканських партій.
Відповідь:
Італія стала конституційною монархією з поділом влади між королем і парламентом (Сенатом і Палатою депутатів). Сформувалися два основні політичні блоки — консервативні «праві» та ліберальні «ліві», а також виникли нові партії: робітнича, республіканська та радикальна.
Завдання 2
Обмеження виборчих прав у Італії
Визначити, скільки відсотків населення мали право голосу після об'єднання Італії.
Розв’язання
Визначаємо загальну чисельність населення Італії: 27 мільйонів осіб.
Визначаємо кількість осіб, які відповідали вимогам для голосування: 600 тисяч осіб.
Обчислюємо відсоток: 27000000600000≈0,02, що становить 2%.
Відповідь:
Право голосу мали лише 2% населення.
Завдання 3
Роль католицької церкви в політиці
Поясніть, як впливала католицька церква на політичне життя Італії після об'єднання.
Розв’язання
Записуємо статус Папи: король визнав Папу Римського священною і недоторканною особою у 1871 році.
Вказуємо на обмеження: Папа мав лише Ватиканський палац та кілька будівель, але міг вести дипломатичні відносини.
Підкреслюємо вплив: церква активно долучалася до політичної боротьби.
Відповідь:
Католицька церква мала значний вплив; Папу визнали священною особою, але обмежили його володіння Ватиканом, дозволивши вести дипломатичні відносини.
Завдання 4
Сільський пролетаріат у Італії
Охарактеризуйте сільський пролетаріат та його політичні погляди.
Розв’язання
Визначаємо місце формування: переважно на Півночі Італії.
Вказуємо кількість людей: до 4 мільйонів осіб із загального сільського населення у 9 мільйонів.
Описуємо їхню позицію: дотримувалися соціалістичних поглядів, прагнули ліквідувати поміщиче господарство.
Відповідь:
Сільський пролетаріат (до 4 млн осіб) сформувався на Півночі; вони мали активну політичну позицію, дотримувалися соціалістичних поглядів і прагнули ліквідувати поміщиче господарство.
Завдання 5
Зони напруженості в колоніях
Покажіть на карті атласу британські колонії та домініони на початку ХХ ст. Поміркуйте та запропонуйте, як можна відобразити на карті основні зони напруженості в колоніальній політиці Великої Британії.
Розв’язання
Визначте ключові регіони конфлікту на основі тексту: Індія (центр колоніальної експлуатації), Південна Африка (сцена англо-бурської війни).
Уявіть, як ці зони виглядали б на карті: величезний масив у Азії та кілька ділянок у південній частині Африки.
Поясніть, що на карті варто виділити червоним — місця, де відбувалися повстання або війни проти британської влади.
Відповідь:
На карті слід відобразити Індію як головну колонію та Південну Африку (регіони Бурів) як зону військового конфлікту. Зонами напруженості є саме ці території, де відбувалися повстання місцевого населення проти британського панування або війни за ресурси.
Завдання 6
Хронологія подій у Великій Британії
Складіть у хронологічній послідовності перелік ключових подій, які визначали розвиток Великої Британії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Поясніть свій вибір. Які події відбувалися в цей час у Європі, у світі?
Розв’язання
Випишемо події з таблиці та додамо ключову подію світового масштабу (початок Першої світової війни у 1914 р.).
Пояснимо вибір: ці події показують перехід від чистого імперіалізму до соціальних реформ та визнання національних рухів.
Відповідь:
Хронологія: 1876 (королева Вікторія — імператриця Індії) → 1885 (створення ІНК) → 1899–1902 (англо-бурська війна) → 1900 (створення Лейбористської партії) → 1908 (страйк у Бомбеї). Ці події відбувалися на тлі загального зростання національно-визвольних рухів у колоніях та еволюції внутрішньої політики Британії.
Завдання 7
SWOT-аналіз тред-юніонів
Проаналізуйте сильні та слабкі сторони, можливості й загрози діяльності тред-юніонів (працівників).
Розв’язання
Визначимо сильні сторони: масовість (мільйони членів), єдність перед спільними цілями (підвищення зарплати, скорочення робочого дня).
Визначимо слабкі сторони: відсутність законів проти страйків, переслідування поліцією, внутрішні розбіжності між профспілками.
Оцінимо можливості: легалізація діяльності через парламентську боротьбу, підтримка робітничого руху в інших країнах.
Визначимо загрози: репресії з боку уряду, економічні кризи, які призводили до безробіття та розпаду організацій.
Відповідь:
Сильні сторони: масовість, єдність робітників. Слабкі сторони: відсутність законів, переслідування владою. Можливості: соціальні реформи, підтримка суспільства. Загрози: економічні кризи, політичний тиск, розкол організацій.
Завдання 8
Ментальна карта національно-визвольного руху в Індії
Створіть ментальну карту «Національно-визвольний рух в Індії».
Розв’язання
Центральна тема: «Національно-визвольний рух в Індії».
Перша гілка: Економічний спротив (відмова від купівлі британських товарів, податків).
Друга гілка: Політична організація (створення Індійського національного конгресу у 1885 р.).
Третя гілка: Визнання статусу Індії як імперії королеви Вікторії у 1876 р. та подальша боротьба за повну незалежність.
Відповідь:
Ментальна карта має центральний вузол «Індія». Від нього відходять гілки: «Економічний спротив», «Створення ІНК (1885)», «Титул імператриці (1876)», «Боротьба проти колоніальної експлуатації». Ключовий висновок: рух еволюціонував від стихійного спротиву до організованої політичної боротьби.
Завдання 9
Підсумки Вікторіанської епохи
Обговоріть і сформулюйте основні підсумки «Вікторіанської епохи» для Великої Британії.
Розв’язання
Визначте ключові досягнення: Велика Британія стала найбільшою торговою державою світу, розширила свою імперію до «перлини Британської корони», а також переживала індустріальну революцію.
Оцініть соціальний аспект: хоча економіка розвивалася швидко, це супроводжувалося зростанням робітничого класу та появою нових політичних партій (наприклад, лейбористів у 1900 р.), що свідчить про соціальні напруження.
Відповідь:
Основними підсумками Вікторіанської епохи стали перетворення Великої Британії на світову економічну та політичну супердержаву, створення потужної морської імперії та розвиток соціально-політичних інституцій (парламентизм, робітничий рух), що згодом призвело до необхідності реформ.
Завдання 10
Статус домініону та сила імперії
Що спонукало Велику Британію надати статус домініону частині своїх колоній? Це було свідченням сили чи слабкості Британської імперії? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Визначте причини: Британія прагнула зменшити вартість утримання армій у віддалених колоніях, оскільки місцеві адміністрації могли забезпечувати безпеку та порядок.
Проаналізуйте суть: це свідченням сили була здатність Британії створювати надійних союзників, які діють як наднаціональні партнери, хоча формально імперія втрачала повний контроль.
Відповідь:
Статус домініону надавався через бажання зменшити витрати на утримання колоній та залучити місцеві ресурси до оборони. Це було свідченням сили імперії, оскільки Британія мала достатню політичну вагу, щоб перетворити колишні піддані території на рівноправних союзників, що зміцнювало її вплив у світі без прямого військового контролю.
Завдання 11
Щоденник Д. Ллойд Джорджа
Уявіть, що Д. Ллойд Джордж вів особистий щоденник. Зробіть від його особи докладний запис у день, коли парламент відхилив бюджет.
Розв’язання
Опишіть ситуацію: «Сьогодні парламент відхилив мій бюджет, хоча я прагнув допомогти робітникам та впровадити соціальні гарантії».
Поясніть позицію: «Мені здається, що консерватори бояться змін і не хочуть поділяти багатство країни між усіма громадянами, але я впевнений, що справедливість — це основа стабільності».
Відповідь:
Сьогодні парламент відхилив мій бюджет. Це болісний удар для мене, адже мої пропозиції щодо податків на багатих та соціальних виплат бідним мали підтримку народу. Консервативна опозиція виступала проти будь-яких реформ, стверджуючи, що це загрожує економіці. Однак я вірю, що без соціальних змін країна не зможе розвиватися, і цей конфлікт лише показує глибоку поділ суспільства, яке потребує справедливості та єдності.
Завдання 12
Робітничий рух та парламентська діяльність
Обговоріть і презентуйте спільну думку, чому робітничий рух перейшов від радикальних форм до легальної парламентської діяльності.
Розв’язання
Визначте головні причини: Зростання освіченості робітників дозволило їм розуміти механізми парламенту; успішні страйки та соціальні реформи (наприклад, після 1900 р.) показали ефективність легальної боротьби.
Оцініть результати: Парламентська діяльність давала стабільніші гарантії захисту прав робітників, ніж терор чи насильство, які часто призводили до репресій.
Відповідь:
Робітничий рух перейшов до легальної парламентської діяльності через зростання освіченості мас, розширення виборчих прав та усвідомлення того, що вплив на законодавство є ефективнішим засобом захисту інтересів. Радикальні методи часто призводили до жорстоких репресій, тоді як соціалістичні партії та лейбористи змогли досягти значних соціальних змін через вибори та парламентські дебати.
Завдання 13
Обґрунтування оборонного характеру війни
Чи можна вважати англо-бурську війну (1899–1902 рр.) оборонною та чи мала Велика Британія моральне право її вести?
Розв’язання
Визначте головну причину англо-бурської війни: суперництво за ресурси (золото, діаманти) та контроль над територією Південної Африки між британськими колоністами та бурськими республіками.
Оцініть характер війни: це була не оборона від нападу, а агресивна експансія для збереження імперських інтересів, що призвело до жорстоких репресій проти цивільного населення.
Сформулюйте висновок про моральність: оскільки війна велася для захоплення ресурсів і придушення національно-визвольних змагань, Британія не мала морального права на її ведення.
Відповідь:
Англо-бурську війну не можна вважати оборонною; це була імперська агресія за ресурсами. Велика Британія не мала морального права вести цю війну, оскільки вона порушувала права корінних народів та була спрямована на підтримку колоніальної експлуатації.