Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 125–129

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–5 · 12 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 125

§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

Завдання 1

Визначення індустріальної революції

Пояснити поняття «індустріальна революція», вказати час та місце її початку.

Розв’язання

  1. Визначаємо суть процесу: заміна ручної праці машинами.

  2. Вказуємо географію початку: Велика Британія.

  3. Вказуємо час: кінець XVIII — перша половина XIX століття.

Відповідь:

Індустріальна революція — це перехід до машинного виробництва, що розпочався у Великій Британії наприкінці XVIII ст.

Завдання 2

Результати індустріальної революції

Описати результати та наслідки індустріальної революції.

Розв’язання

  1. Зазначаємо появу великих виробничих об'єднань та монополій.

  2. Описуємо концентрацію капіталу в руках фінансової олігархії.

  3. Вказуємо на розширення внутрішніх ринків та зростання зовнішньої торгівлі.

Відповідь:

Результати: розвиток індустріального суспільства, поява монополій, концентрація капіталу в руках олігархів, розширення світової торгівлі та перехід від вільної конкуренції до боротьби між великими об'єднаннями.

Завдання 3

Картосвіт провідних країн

Покажати на карті атласу провідні країни світу в першій половині XIX ст.

Розв’язання

  1. Знайдіть на карті Європу та Північну Америку.

  2. Виділіть території Російської імперії (займала значну частину Східної Європи, Азії), Великої Британії (острів у Атлантиці з колоніями), Франції та США (східне узбережжя Америки).

  3. Порівняйте межі цих держав із сучасними картими.

Відповідь:

Для виконання завдання зверніться до карти атласу. Провідні країни того часу: Російська імперія (займала величезну територію від Балтики до Тихого океану), Велика Британія (острів з колоніями в Америці, Азії та Африці), Франція (центральна Європа) та США (східне узбережжя Північної Америки).

Завдання 4

Панівні тенденції розвитку

Назвати панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині XIX ст.

Розв’язання

  1. Визначаємо економічну тенденцію: подальший розвиток індустріального суспільства та індустріалізація.

  2. Описуємо соціальну тенденцію: зростання ролі робітничого класу та формування політичних партій.

  3. Вказуємо на політичну тенденцію: розвиток парламентаризму та національне самовизначення країн.

Відповідь:

Панівні тенденції: соціально-економічний — подальший розвиток індустріального суспільства, концентрація виробництва, зростання ролі капіталу; політичний — розвиток парламентаризму, формування національних держав та посилення впливу промисловців на владу.

Сторінка 126

Завдання 1 (с. 126)

Аналіз карикатури про монополії

Пояснити думку автора карикатури Фредеріка Берра Оппера (1882 р.) та причину, чому через злиття монополій потерпав дрібний бізнес.

Розв’язання

  1. Визначаємо головну думку карикатури: великі монополії (мільйонери) ділять між собою країни та ринок, перетворюючи його на власне «королівство».

  2. Пояснюємо причину розорення дрібного бізнесу: монополісти використовують демпінг (продаж товарів за заниженими цінами) або просто встановлюють такі ціни, які неможливо протистояти без значних капіталів.

  3. Висновкуємо, що дрібні підприємці не мають ресурсів для конкуренції з великими об'єднаннями і втрачають ринки збуту.

Відповідь:

Автор карикатури показує, як монополісти-мільйонери ділять країну між собою, перетворюючи її на свою власність. Дрібний бізнес потерпав через неможливість конкурувати з великими об'єднаннями, які використовували демпінг та контроль ринку, що призводило до розорення малих підприємців.

Сторінка 127

Завдання 1 (с. 127)

Типи монополістичних об'єднань

Описати чотири основні форми виробничих об'єднань, що виникли наприкінці XIX — на початку XX ст., та їх відмінності.

Розв’язання

  1. Картель — це об'єднання підприємств однієї галузі, де учасники зберігають власність та самостійність, але домовляються про ціни та розподіл ринків.

  2. Синдикат — це об'єднання підприємств, які передають продукцію спеціальній конторі, що реалізує її від імені всіх учасників.

  3. Трест — це повне об'єднання, де власники передають тресту засоби виробництва та втрачають самостійність, отримуючи лише акції.

  4. Концерн — це масштабне об'єднання підприємств різних галузей (торгівлі, банків, транспорту) під спільним фінансовим керівництвом.

Відповідь:

Картель (співпраця збереження власності), Синдикат (спільна реалізація продукції), Трест (повне об'єднання без самостійності), Концерн (об'єднання різних галузей).

Завдання 2 (с. 127)

Сільськогосподарські шляхи розвитку

Пояснити різницю між фермерським та прусським шляхами в сільському господарстві наприкінці XIX — на початку XX ст. та причини їх поєднання в Європі.

Розв’язання

  1. Фермерський шлях передбачав негайний перехід до товарного виробництва на дрібних фермах, що було поширене в США та Канаді.

  2. Пруський шлях передбачав поступове перетворення великих поміщицьких господарств на підприємства ринкової економіки, що було характерне для частини Європи.

  3. У більшості країн Європи поєднали ці два шляхи через опір земельної аристократії змінам та необхідність збільшити виробництво.

Відповідь:

Фермерський шлях (негайні зміни, США/Канада), Пруський шлях (поступові зміни поміщицьких господарств, Європа); поєднання виникло через опір аристократії та необхідність зростання виробництва.

Завдання 3 (с. 127)

Соціальні наслідки економічної кризи

Описати соціальні зміни в суспільстві, пов'язані з кризою 70-х років XIX ст., та міграцію селянства до міст.

Розв’язання

  1. Через розвиток транспорту сільськогосподарська продукція з США, Канади та Австралії стала дешевшою за європейську.

  2. Європейські селяни не витримали конкуренції, масово розорялися і продавали свої ділянки та майно.

  3. Розорені селяни переселялися до міст, де поповнювали лави бідняків, а в деяких країнах (наприклад, у Великій Британії) селянство взагалі зникло як верства суспільства.

Відповідь:

Економічна криза 70-х рр. XIX ст. призвела до розорення європейських селян через дешевий імпорт, що викликало масову міграцію в міста та зникнення селянства як верстви суспільства (наприклад, у Британії).

Завдання 4 (с. 127)

Роль держави в економіці

Пояснити зміни ролі держави в економічних процесах наприкінці XIX — на початку XX ст. та поняття проteksціонізму.

Розв’язання

  1. Державні субсидії, замовлення та регулювання стали важливими чинниками розвитку економіки, особливо в країнах із пізньою індустріалізацією.

  2. Зростання собівартості виробництва та конкуренція з іноземними товарами зумовили відмову від політики фритредерства на користь протекціонізму.

  3. Протекціонізм — це політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції через обмеження доступу іноземних товарів.

Відповідь:

Зросла роль держави в економіці (субсидії, регулювання), що призвело до переходу від політики вільної торгівлі до протекціонізму для захисту національного виробництва.

Сторінка 128

Завдання 3 (с. 128)

Головні чинники міграції

Описати головні чинники, що впливали на міграційні процеси в другій половині XIX — на початку XX ст., та основні напрямки руху людей.

Розв’язання

  1. Визначаємо причини відтоку населення з Європи: падіння цін на зерно через конкуренцію з боку США та Аргентини, безземелля селян та високе безробіття в містах.

  2. Визначаємо напрямки міграції: основні потоки спрямовувалися до США, Канади, Австралії та деяких країн Латинської Америки.

  3. Визначаємо склад мігрантів: основу становили селяни та робітники з Великої Британії, Ірландії, Німеччини, а пізніше — Італії та Східної Європи.

Відповідь:

Головні чинники: падіння цін на європейську пшеницю, безземелля селян, масове безробіття. Основні напрямки міграції: до США, Канади, Австралії та деяких країн Латинської Америки.

Завдання 4 (с. 128)

Причини формування колоніалізму

Пояснити, чому наприкінці XIX — на початку XX ст. світ був поділений між великими державами та як це пов'язано з історичними процесами.

Розв’язання

  1. Аналізуємо історичну передумову: після Великих географічних відкриттів європейці почали насильницьке захоплення нових територій Африки, Азії та Океанії.

  2. Визначаємо економічну мету: колонії перетворювалися на джерело сировини та ринок збуту товарів для промислових держав.

  3. Формулюємо висновок про завершення поділу світу: до кінця XIX — початку XX ст. процес створення колоніальних імперій завершився, і світ був розділений між Великою Британією, Францією, Німеччиною, США, Росією, Японією та іншими державами.

Відповідь:

Світ був поділений через прагнення великих держав до ресурсів і ринків збуту, що призвело до насильницького захоплення територій Африки, Азії та Океанії. На межі XIX–XX ст. завершився процес створення колоніальних імперій, які стали ознакою великих держав.

Сторінка 129

Завдання 5

Здобутки робітничого руху

Описати здобутки робітничого руху на кінець XIX — початок XX ст., враховуючи, що у тексті згадано про об'єднання профспілок (Британський конгрес тред-юніонів 1868 р.), створення соціал-демократичних партій (Німеччина 1875 р.) та боротьбу за зміни на засадах соціальної справедливості.

Розв’язання

  1. Проаналізуй події 1868 і 1875 років, зазначені в тексті сторінки 130 (продовження теми з с. 129).

  2. Визнач головні цілі цих організацій: захист прав робітників та боротьба за соціальну справедливість.

  3. Сформулюй висновок про те, що об'єднання давало змогу робітникам ефективніше відстоювати свої права.

Відповідь:

Основними здобутками робітничого руху стали створення профспілок (наприклад, Британський конгрес тред-юніонів) та політичних партій (соціал-демократичних), які успішно відстоювали інтереси найманців і прагнули реформувати суспільство на засадах соціальної справедливості.

Наприклад: