Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 125
§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки
Завдання 1
Визначення індустріальної революції
Пояснити поняття «індустріальна революція», вказати час та місце її початку.
Розв’язання
Визначаємо суть процесу: заміна ручної праці машинами.
Вказуємо географію початку: Велика Британія.
Вказуємо час: кінець XVIII — перша половина XIX століття.
Відповідь:
Індустріальна революція — це перехід до машинного виробництва, що розпочався у Великій Британії наприкінці XVIII ст.
Завдання 2
Результати індустріальної революції
Описати результати та наслідки індустріальної революції.
Розв’язання
Зазначаємо появу великих виробничих об'єднань та монополій.
Описуємо концентрацію капіталу в руках фінансової олігархії.
Вказуємо на розширення внутрішніх ринків та зростання зовнішньої торгівлі.
Відповідь:
Результати: розвиток індустріального суспільства, поява монополій, концентрація капіталу в руках олігархів, розширення світової торгівлі та перехід від вільної конкуренції до боротьби між великими об'єднаннями.
Завдання 3
Картосвіт провідних країн
Покажати на карті атласу провідні країни світу в першій половині XIX ст.
Розв’язання
Знайдіть на карті Європу та Північну Америку.
Виділіть території Російської імперії (займала значну частину Східної Європи, Азії), Великої Британії (острів у Атлантиці з колоніями), Франції та США (східне узбережжя Америки).
Порівняйте межі цих держав із сучасними картими.
Відповідь:
Для виконання завдання зверніться до карти атласу. Провідні країни того часу: Російська імперія (займала величезну територію від Балтики до Тихого океану), Велика Британія (острів з колоніями в Америці, Азії та Африці), Франція (центральна Європа) та США (східне узбережжя Північної Америки).
Завдання 4
Панівні тенденції розвитку
Назвати панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо економічну тенденцію: подальший розвиток індустріального суспільства та індустріалізація.
Описуємо соціальну тенденцію: зростання ролі робітничого класу та формування політичних партій.
Вказуємо на політичну тенденцію: розвиток парламентаризму та національне самовизначення країн.
Відповідь:
Панівні тенденції: соціально-економічний — подальший розвиток індустріального суспільства, концентрація виробництва, зростання ролі капіталу; політичний — розвиток парламентаризму, формування національних держав та посилення впливу промисловців на владу.
Сторінка 126
Завдання 1 (с. 126)
Аналіз карикатури про монополії
Пояснити думку автора карикатури Фредеріка Берра Оппера (1882 р.) та причину, чому через злиття монополій потерпав дрібний бізнес.
Розв’язання
Визначаємо головну думку карикатури: великі монополії (мільйонери) ділять між собою країни та ринок, перетворюючи його на власне «королівство».
Пояснюємо причину розорення дрібного бізнесу: монополісти використовують демпінг (продаж товарів за заниженими цінами) або просто встановлюють такі ціни, які неможливо протистояти без значних капіталів.
Висновкуємо, що дрібні підприємці не мають ресурсів для конкуренції з великими об'єднаннями і втрачають ринки збуту.
Відповідь:
Автор карикатури показує, як монополісти-мільйонери ділять країну між собою, перетворюючи її на свою власність. Дрібний бізнес потерпав через неможливість конкурувати з великими об'єднаннями, які використовували демпінг та контроль ринку, що призводило до розорення малих підприємців.
Сторінка 127
Завдання 1 (с. 127)
Типи монополістичних об'єднань
Описати чотири основні форми виробничих об'єднань, що виникли наприкінці XIX — на початку XX ст., та їх відмінності.
Розв’язання
Картель — це об'єднання підприємств однієї галузі, де учасники зберігають власність та самостійність, але домовляються про ціни та розподіл ринків.
Синдикат — це об'єднання підприємств, які передають продукцію спеціальній конторі, що реалізує її від імені всіх учасників.
Трест — це повне об'єднання, де власники передають тресту засоби виробництва та втрачають самостійність, отримуючи лише акції.
Концерн — це масштабне об'єднання підприємств різних галузей (торгівлі, банків, транспорту) під спільним фінансовим керівництвом.
Відповідь:
Картель (співпраця збереження власності), Синдикат (спільна реалізація продукції), Трест (повне об'єднання без самостійності), Концерн (об'єднання різних галузей).
Завдання 2 (с. 127)
Сільськогосподарські шляхи розвитку
Пояснити різницю між фермерським та прусським шляхами в сільському господарстві наприкінці XIX — на початку XX ст. та причини їх поєднання в Європі.
Розв’язання
Фермерський шлях передбачав негайний перехід до товарного виробництва на дрібних фермах, що було поширене в США та Канаді.
Пруський шлях передбачав поступове перетворення великих поміщицьких господарств на підприємства ринкової економіки, що було характерне для частини Європи.
У більшості країн Європи поєднали ці два шляхи через опір земельної аристократії змінам та необхідність збільшити виробництво.
Відповідь:
Фермерський шлях (негайні зміни, США/Канада), Пруський шлях (поступові зміни поміщицьких господарств, Європа); поєднання виникло через опір аристократії та необхідність зростання виробництва.
Завдання 3 (с. 127)
Соціальні наслідки економічної кризи
Описати соціальні зміни в суспільстві, пов'язані з кризою 70-х років XIX ст., та міграцію селянства до міст.
Розв’язання
Через розвиток транспорту сільськогосподарська продукція з США, Канади та Австралії стала дешевшою за європейську.
Європейські селяни не витримали конкуренції, масово розорялися і продавали свої ділянки та майно.
Розорені селяни переселялися до міст, де поповнювали лави бідняків, а в деяких країнах (наприклад, у Великій Британії) селянство взагалі зникло як верства суспільства.
Відповідь:
Економічна криза 70-х рр. XIX ст. призвела до розорення європейських селян через дешевий імпорт, що викликало масову міграцію в міста та зникнення селянства як верстви суспільства (наприклад, у Британії).
Завдання 4 (с. 127)
Роль держави в економіці
Пояснити зміни ролі держави в економічних процесах наприкінці XIX — на початку XX ст. та поняття проteksціонізму.
Розв’язання
Державні субсидії, замовлення та регулювання стали важливими чинниками розвитку економіки, особливо в країнах із пізньою індустріалізацією.
Зростання собівартості виробництва та конкуренція з іноземними товарами зумовили відмову від політики фритредерства на користь протекціонізму.
Протекціонізм — це політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції через обмеження доступу іноземних товарів.
Відповідь:
Зросла роль держави в економіці (субсидії, регулювання), що призвело до переходу від політики вільної торгівлі до протекціонізму для захисту національного виробництва.
Сторінка 128
Завдання 3 (с. 128)
Головні чинники міграції
Описати головні чинники, що впливали на міграційні процеси в другій половині XIX — на початку XX ст., та основні напрямки руху людей.
Розв’язання
Визначаємо причини відтоку населення з Європи: падіння цін на зерно через конкуренцію з боку США та Аргентини, безземелля селян та високе безробіття в містах.
Визначаємо напрямки міграції: основні потоки спрямовувалися до США, Канади, Австралії та деяких країн Латинської Америки.
Визначаємо склад мігрантів: основу становили селяни та робітники з Великої Британії, Ірландії, Німеччини, а пізніше — Італії та Східної Європи.
Відповідь:
Головні чинники: падіння цін на європейську пшеницю, безземелля селян, масове безробіття. Основні напрямки міграції: до США, Канади, Австралії та деяких країн Латинської Америки.
Завдання 4 (с. 128)
Причини формування колоніалізму
Пояснити, чому наприкінці XIX — на початку XX ст. світ був поділений між великими державами та як це пов'язано з історичними процесами.
Розв’язання
Аналізуємо історичну передумову: після Великих географічних відкриттів європейці почали насильницьке захоплення нових територій Африки, Азії та Океанії.
Визначаємо економічну мету: колонії перетворювалися на джерело сировини та ринок збуту товарів для промислових держав.
Формулюємо висновок про завершення поділу світу: до кінця XIX — початку XX ст. процес створення колоніальних імперій завершився, і світ був розділений між Великою Британією, Францією, Німеччиною, США, Росією, Японією та іншими державами.
Відповідь:
Світ був поділений через прагнення великих держав до ресурсів і ринків збуту, що призвело до насильницького захоплення територій Африки, Азії та Океанії. На межі XIX–XX ст. завершився процес створення колоніальних імперій, які стали ознакою великих держав.
Сторінка 129
Завдання 5
Здобутки робітничого руху
Описати здобутки робітничого руху на кінець XIX — початок XX ст., враховуючи, що у тексті згадано про об'єднання профспілок (Британський конгрес тред-юніонів 1868 р.), створення соціал-демократичних партій (Німеччина 1875 р.) та боротьбу за зміни на засадах соціальної справедливості.
Розв’язання
Проаналізуй події 1868 і 1875 років, зазначені в тексті сторінки 130 (продовження теми з с. 129).
Визнач головні цілі цих організацій: захист прав робітників та боротьба за соціальну справедливість.
Сформулюй висновок про те, що об'єднання давало змогу робітникам ефективніше відстоювати свої права.
Відповідь:
Основними здобутками робітничого руху стали створення профспілок (наприклад, Британський конгрес тред-юніонів) та політичних партій (соціал-демократичних), які успішно відстоювали інтереси найманців і прагнули реформувати суспільство на засадах соціальної справедливості.