Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 117
§ 19. «Доба Мейджі» в Японській імперії
Завдання 1
Обґрунтування необхідності відкриття Японії
Обговорити, чому влада Японії була змушена «відкрити» країну для іноземних держав.
Розв’язання
Визначте, що Японія до середини XIX ст. була ізольована від світу.
Поясніть, чому США, Росія та Європа потребували доступу до японських портів (торговля, плацдарми).
Опишіть наслідки тиску іноземних держав: ризик колонізації та крах політики самоізоляції.
Відповідь:
Влада Японії була змушена відкрити країну, оскільки її географія робила її цільовою для експансії США та Європи; ігнорування цих вимог загрожувало повною колонізацією та втратою незалежності.
Сторінка 118
Завдання 2
Розвиток Японії та реформи
Обговоріть, чому влада Японії була змушена «відкрити» країну; вкажіть взаємозв'язок між крахом політики самоізоляції та поверненням імператорові права верховенства.
Розв’язання
Опишіть ситуацію наприкінці XVII ст.: Японія вела політику самоізоляції (сакку-хацу), але це порушило баланс сил, оскільки США та європейські держави потребували торгових партнерів у Далекому Сході.
Поясніть причини «відкриття»: у 1853–1854 рр. американський флот на чолі з Метью Перрі примусив японську владу підписати договори про відкриття портів, що підірвало авторитет сьогуна Токугава.
Опишіть події 1867–1869 рр.: після невдалої спроби зберегти владу сьогунат розпочав війну проти імператора, але його армія була слабшою за нові європейські зразки.
Визначте результат: у травні 1868 р. імператорський флот зайшов до Едо (Токіо), сьогунат було ліквідовано, а Мейджі став реальним правителем країни.
Відповідь:
Влада була змушена відкрити країну через тиск США та Європи, які прагнули торгівлі та впливу на Далекому Сході; крах ізоляції призвів до громадянської війни, в якій імператор Мейджі переміг сьогунат і отримав повне політичне верховенство.
Сторінка 119
Завдання 1 (с. 119)
Положення П'ятистатейної присяги
Проаналізувати положення П'ятистатейної присяги (1868 р.) та визначити, які з них свідчать про прагнення імператора здійснити докорінні зміни в суспільстві.
Розв’язання
Розглянемо кожне положення присяги: скликання дорадчих зборів (пункт 1) означає перехід від абсолютної влади сьогуна до колективного управління; рівність простих людей і чиновників (пункт 3) скасовує феодальні привілеї.
Відмова від «лих звичаїв минулого» (пункт 4) та пошук знань у світі (пункт 5) прямо вказують на необхідність модернізації законодавства та освіти за західним зразком.
Висновок: усі п'ять пунктів спрямовані на створення нової, централізованої держави, що відкрита для світу і заснована на законах, а не на традиційних прихованих звичаях.
Відповідь:
Положення про скликання дорадчих зборів, рівність усіх класів перед законом та необхідність шукати знання в усьому світі свідчать про прагнення імператора докорінно змінити суспільство, скасувавши феодальну ізоляцію та самоврядування кланів на користь централізованої модерної держави.
Завдання 2 (с. 119)
Обґрунтування звернення до всього суспільства
Пояснити, чому імператору було важливо звернутися до всього суспільства (не лише до еліти) у П'ятистатейній присязі.
Розв’язання
Імператор вимагав єдності всіх класів для зміцнення імперської влади та запобігання новим заколотам, оскільки суспільство було розколоте між прихильниками сьогунату та імператора.
Включення простих людей у державні справи через дискусії та можливість кар'єри дозволяло легітимізувати нову владу в очах мас, а не лише еліти.
Це також сприяло формуванню національної ідентичності, де кожен громадянин відчував відповідальність за долю країни.
Відповідь:
Імператору було важливо звернутися до всього суспільства, щоб консолідувати націю, забезпечити стабільність нових інституцій та отримати підтримку широких мас населення для реформ.
Сторінка 120
Завдання 1 (с. 120)
Кругова діаграма розвитку промисловості
За даними таблиці (періоди 1868–1877, 1878–1885, 1894–1898 рр. та кількість підприємств 489, 800, 2300) створити кругову діаграму часток підприємств і пояснити причини стрімкого розвитку промисловості.
Розв’язання
Обчислимо сумарну кількість підприємств за всі періоди: 489+800+2300=3589.
Визначимо частку кожного періоду: для 1868–1877 рр. — 3589489≈13,6%, для 1878–1885 рр. — 3589800≈22,3%, для 1894–1898 рр. — 35892300≈64,1%.
Відповідь:
Кругова діаграма має три сектори: 13,6% (період до 1877 р.), 22,3% (1878–1885 рр.) та 64,1% (1894–1898 рр.). Стрімкий розвиток зумовлений державною підтримкою промисловості, передачею підприємств у приватні руки та необхідністю модернізації для ведення колоніальної війни.
Завдання 2 (с. 120)
Причини швидкого економічного розвитку Японії
Пояснити, чому держава могла розвиватися так швидко без повної модернізації за західним зразком, спираючись на матеріал про особливості та причини розвитку.
Розв’язання
Зафіксуємо ключові фактори: острівне становище (розвиток мореплавства), відсутність природних ресурсів (мотивація до експансії) та сильна державна підтримка великих фірм-джайбацу.
Сформулюємо висновок, що повна копіювання Заходу не було необхідним завдяки адаптації досвіду та використанню власних стратегічних інтересів.
Відповідь:
Держава могла розвиватися швидко без повної імітації Заходу, оскільки Японія традиційно запозичувала передовий досвід, пристосовуючи його до місцевих умов, а також використовувала агресивну зовнішню політику для здобуття ресурсів. Острівне положення сприяло розвитку морської торгівлі та приватної власності, що поєднувалося з активним державним втручанням у створення великих підприємств.
Сторінка 121
Завдання 1 (с. 121)
П'ятистатейна присяга імператора
Проаналізуйте текст «П'ятистатейної присяги» (1868 р.) та поясніть, які положення свідчать про прагнення імператора здійснити докорінні зміни в суспільстві.
Розв’язання
Розглянемо кожне положення присяги: 1) скликання дорадчих зборів і дискусії свідчить про прагнення до демократизації та участі народу в управлінні; 2) рівність класів у реалізації державних справ означає відмову від феодальної нерівності; 3) скасування лихих звичаїв минулого і спираючись на справедливі закони природи — це перехід до правової держави та раціоналізму; 4) заохочення до покликання незалежно від статусу — соціальна мобільність; 5) пошук знань у всьому світі для зміцнення імперії — курс на освіту та науковий прогрес.
Співвіднесемо ці пункти з контекстом реформ Мейджі: імператор прагнув створити єдине, просвітлене суспільство, яке б відмовилося від ізоляції та традиційних обмежень заради розвитку держави.
Відповідь:
Положення про скликання дорадчих зборів, рівність усіх класів у справах держави, скасування лихих звичаїв минулого та пошук знань у всьому світі свідчать про прагнення імператора до демократизації, правової реформи, соціальної рівності та інтелектуального розвитку нації.
Завдання 2 (с. 121)
Роль суспільства в реформах
Поясніть, чому імператору було важливо звернутися до всього суспільства, а не лише до еліти, використовуючи приклад П'ятистатейної присяги та історичних обставин.
Розв’язання
Імператор Мейджі потребував підтримки широких верств населення (селян, містян), оскільки армія сьогунату втратила лояльність, а традиційні соціальні зв'язки руйнувалися.
Звернення до всього суспільства через присягу дозволило створити відчуття єдності та спільної мети — модернізації країни за західним зразком, що було неможливо зробити лише елітарними методами.
Ідея «одностайності» всіх класів у реалізації державних справ (пункт 2 присяги) була необхідна для консолідації суспільства перед викликами колоніальної загрози та внутрішньої боротьби.
Відповідь:
Імператору було важливо залучити все суспільство, оскільки реформи вимагали єдності народу проти зовнішніх ворогів та внутрішнього сьогунату; без підтримки широких мас (селян, містян) модернізація не мала б соціальної бази, а звернення до всіх класів забезпечило стабільність нової держави.
Сторінка 122
Завдання 1 (с. 122)
Навчальна гра «Ланцюжок
Скласти у хронологічній послідовності події, що відбулися в Японії між 1868 та 1910 роками.
Розв’язання
Визначаємо початкову точку: січень 1868 року — реставрація влади імператора Мейджі і перемога його військ у війні Босін.
Додаємо події середини століття: аграрну (1872–1873), фінансову (1868) та адміністративну реформи, створення префектур.
Включаємо військові конфлікти: японсько-китайську війну (1894–1895) і російсько-японську війну (1904–1905).
Закінчуємо ланцюжок подією 1910 року — приєднання Кореї до складу Японської імперії.
Відповідь:
Хронологічний порядок: реставрація влади Мейджі (січень 1868) → війна Босін (1868–1869) → реформи (аграрна, фінансова, адміністративна, військова, освітня) → японсько-китайська війна (1894–1895) → російсько-японська війна (1904–1905) → приєднання Кореї (1910).
Завдання 2 (с. 122)
Ключові реформи Мейджі
Перелічити основні реформи, проведені в Японії під час правління імператора Мейджі.
Розв’язання
Аграрна реформа (1872–1873): селяни отримали землю в власність, встановлено єдиний поземельний податок.
Фінансова реформа (1868): запровадження єдиної грошової одиниці — єни.
Адміністративна реформа (1870–1872): скасування князівств, створення префектур для об'єднання ринку.
Військова реформа: армія навчена за європейським зразком, введена загальна військова повинність.
Освітня реформа (з 1872): відкриття шкіл та університетів, запровадження обов'язкової початкової освіти (з 1879).
Судова реформа: впровадження європейських типів судів і єдиних законів.
Оцінити, чи всі верстви населення виграла від реформ «доби Мейджі», і визначити групи невдоволених громадян.
Розв’язання
Визначаємо вигравших: буржуазія, підприємці, міське населення та держава отримали ресурси для розвитку промисловості та армії.
Аналізуємо втрати селян: через високі податки (3% від вартості землі) до 1890 року 67% селян були змушені продати свої ділянки і стати найманими робітниками.
Розглядаємо становище самураїв: після реставрації влади імператора клановий устрій скасовано, старі привілеї самураїв ліквідовано, що викликало невдоволення частини військових.
Відповідь:
Ні, не всі виграла. Вигравали підприємці та держава. Невдоволені були селяни (втратили землю через податки) та частина самураїв (втратили привілеї).
Завдання 4
Взаємозв'язок реформ, промисловості та експансії
Пояснити причинно-наслідковий зв'язок між проведенням реформ, розвитком промисловості та колоніальною політикою Японії.
Розв’язання
Реформи модернізували економіку, створивши потужну армію та флот за європейським зразком.
Розвиток промисловості потребував нових ресурсів (сировина) та ринків для продажу товарів, що спонукало до експансії.
Перемоги у війнах (Китай, Росія) дозволили Японії захопити колонії (Тайвань) та отримати великі контрибуції.
Отримані кошти спрямовувалися на подальшу модернізацію економіки, створення великих фірм-концернів (джайбацу) та збільшення армії.
Відповідь:
Реформи дали змогу Японії швидко розвинути промисловість і армію. Це дозволило країні перемогти у війнах із Китаєм та Росією, захопити колонії (Тайвань) та отримати ресурси для подальшого економічного зростання.
Завдання 5
Взаємозв'язок реформ, промисловості та експансії
Поясніть взаємозв'язок між реформами «доби Мейджі», розвитком промисловості та колоніальною політикою Японії.
Розв’язання
Реформи (аграрна, військова, освітня) об'єднали країну, створили дешеву робочу силу та армію за європейським зразком.
Розвинена промисловість виробляла зброю для війни та забезпечувала фінансування колоніальної експансії через податки на землю.
Перемоги у війнах із Китаєм (1894–1895) дозволили отримати контрибуцію, яка інвестувалася в промисловість, а острів Тайвань став базою для подальшої експансії.
Відповідь:
Реформи створили єдиний ринок та ресурси для промисловості; промисловість забезпечила армію та флот; перемоги в війнах дали кошти для подальшого розвитку промисловості та нові колонії, що закріпило статус великої держави.
Завдання 6
Лінія часу подій «доби Мейджі
Визначте ключові події «доби Мейджі». Створіть лінію часу з короткими коментарями щодо впливу цих подій на подальший розвиток Японії.
Розв’язання
1868 р. — Реставрація влади імператора Мейджі та початок реформ (об'єднання країни).
1870–1890-ті рр. — Проведення аграрної, військової, освітньої та адміністративних реформ (модернізація суспільства).
1889 р. — Прийняття Конституції Японії (створення конституційної монархії).
1894–1895 рр. — Перемога у японо-китайській війні та отримання Тайваню (початок імперської експансії).
1904–1905 рр. — Перемога у російсько-японській війні (підтвердження статусу великої держави).
1910 р. — Приєднання Кореї до складу Японської імперії (пік експансії).
Відповідь:
Лінія часу: 1868 (реставрація влади) → 1870–1890-ті (реформи) → 1889 (Конституція) → 1894–1895 (війна з Китаєм, Тайвань) → 1904–1905 (війна з Росією) → 1910 (приєднання Кореї).
Завдання 7
Карикатура «Японія захоплює Корею
Що зображено на карикатурі? Які персонажі, символи або країни ви впізнаєте? Яку позицію щодо дій Японії посідає автор карикатури (підтримує чи ні)?
Розв’язання
На карикатурі зображено процес приєднання Кореї до Японії у 1910 році (це підтверджується заголовком «Японія захоплює Корею» та датою).
Персонажами є представники Японії (агресор) та Кореї (жертва), що символізує втрату суверенітету корейської нації.
Автор карикатури висловлює негативну позицію щодо дій Японії, показуючи її експансіонізм як акт насильства та поневолення іншої держави.
Відповідь:
На карикатурі зображено приєднання Кореї до Японії у 1910 році; персонажі — агресивна Японія та беззахисна Корея; автор висловлює засудження колоніальної політики Японії.
Завдання 8
Аргументи за та проти модернізації
Складіть аргументи «за» і «проти» модернізації в «добу Мейджі».
Розв’язання
Аргументи «за»: Економіка швидко розвивалася, країна стала індустріальною державою, армія стала сильною, Японія увійшла до групи великих держав.
Аргументи «проти»: Селяни втрачали землю через високі податки та відсутність ресурсів; традиційний самурайський устрій руйнувався; країна почала експансію, що призвело до війн і поневолення Кореї.
Відповідь:
«За»: Економічний злет, сильна армія, статус великої держави, доступність освіти. «Проти»: Втрата землі селянами, руйнування традицій, агресивна експансія та колоніальні війни.
Завдання 9
Порівняння реформ Японії та Росії
Використати метод «Кола Венна» для порівняння реформ 60–70-х рр. XIX ст. в Російській імперії та реформ «доби Мейджі» в Японії. Визначити спільне (схожість) та відмінне (відмінність).
Розв’язання
Виділити основні реформи Росії 60–70-х рр.: скасування кріпацтва (1861), земська реформа, військова реформа.
Виділити основні реформи Японії «доби Мейджі»: аграрна реформа (власність на землю), адміністративна (префектури замість князівств), освітня, створення єдиної армії.
Порівняти: обидві країни модернізувалися, але в Росії збереглася самодержавна влада царя без реальної відповідальності перед народом, а в Японії імператор став символом єдності при створенні конституції та парламенту.
Сформувати висновок: спільне — швидка модернізація за західним зразком; відмінне — глибина соціальних змін (в Японії — скасування феодальної роздробленості, в Росії — збереження поміщицької власності).
Відповідь:
Спільне: швидка модернізація економіки та армії, європеїзація освіти та законодавства. Відмінне: у Росії реформи були обмеженими і не скасували поміщицьку власність повністю, а в Японії відбувся радикальний розрив із феодальним минулим (скасування князівств, створення єдиного ринку та конституційної монархії).
Завдання 10
Створення ментальної карти реформ Мейджі
Створити ментальну карту (схему) на тему «Реформи "доби Мейджі"». Включити основні напрями, цілі та наслідки цих змін.
Розв’язання
Центральна тема: «Реформи "доби Мейджі"».
Напрямок «Політика»: скасування феодальних князівств, введення префектур, прийняття Конституції 1889 р., створення парламенту (Дайшіґі), обмеження влади сьогуна.
Напрямок «Економіка та аграрна реформа»: впровадження єдиного податку на землю, дозволено купівлю-продаж землі, розвиток промисловості (державних і приватних підприємств), створення єдиної валюти — єни.
Напрямок «Армія та оборона»: загальна військова повинність, озброєння за європейським зразком (прусські порядки), створення флоту та армії для захисту та експансії.
Напрямок «Освіта та культура»: відкриття початкових шкіл та університетів, обов'язкова освіта з 1879 р., доступність освіти для жінок, запозичення науки та мистецтва.
Ціль: перетворення Японії на сильну індустріальну державу, вихід із міжнародної ізоляції, підготовка до колоніальної експансії.
Відповідь:
Ментальна карта має центральний вузол «Реформи "доби Мейджі"» з чотирма основними гілками: 1) Політична (префектури, конституція, парламент); 2) Економічна (єна, податок на землю, промисловість); 3) Військова (загальна повинність, європейська зброя); 4) Освітня (школи, університети, обов'язкова освіта). Загальна мета: модернізація країни та вихід на світову арену.
Сторінка 123
Завдання 7 (с. 123)
Карта експансії Японії
Простежити за картою атласу напрямки японської експансії, пояснити конфлікти інтересів з іншими державами та назвати територіальні придбання в період 1895—1910 рр.
Розв’язання
Визначаємо ключові події за даними підручника: перемога в японо-китайській війні (1894–1895) та російсько-японській війні (1904–1905).
З'єднуємо ці події з територіальними змінами: отримання Тайваню, острів Ляо-Дунь (Порт-Артур), а також фактичне приєднання Кореї у 1910 році.
Аналізуємо конфлікт інтересів: Японія протистояла Російській імперії за контроль над Маньчжурією та морськими шляхами, а також Китаю за вплив на його внутрішню політику.
Відповідь:
У 1895–1910 рр. Японія здобула острів Тайвань, острів Ляо-Дунь (Порт-Артур) та повністю приєднала Корею до свого складу. Її експансія зіткнулася з інтересами Росії в Маньчжурії та Китаю.
Завдання 8 (с. 123)
Аргументи за і проти реформ
Скласти аргументи «за» модернізацією Японії в «добу Мейджі» та аргументи «проти».
Розв’язання
Формулюємо аргументи «за»: країна вийшла з ізоляції, отримала потужний промисловий потенціал, армія стала професійною, що забезпечило перемоги у війнах.
Формулюємо аргументи «проти»: аграрна реформа викликала масове бідніння селян (67% продали землі), політичні права були обмежені лише для 1% населення, імператор зберіг абсолютну владу.
Узагальнюємо: модернізація була необхідною для виживання, але здійснювалася жорсткими методами, що створювало соціальну напругу.
Відповідь:
«За»: індустріалізація, перемоги у війнах, новий флот і армія, вихід на світовий ринок. «Проти»: бідніння селян через податки та продаж землі, обмежене виборче право, збереження авторитарного режиму імператора.
Завдання 9 (с. 123)
Порівняння реформ Японії та Росії
За методом «Кола Венна» порівняти реформи 60–70-х рр. в Російській імперії («Великі реформи») та реформи «доби Мейджі» в Японії, визначити спільне й відмінне.
Розв’язання
Визначаємо спільне: обидва уряди прагнули зміцнити державу, модернізувати економіку та армію, використовували іноземний досвід (європейський зразок).
Виділяємо відмінне: у Росії реформи були еволюційними для збереження самодержавства, в Японії — революційним переворотом, що остаточно змінив структуру влади; у Росії селяни залишалися кріпаками до 1861 року (реформа була частковою), а в Японії селяни отримали землю, але й мали високі податки.
Робимо висновок: хоча цілі були схожими (сильна держава), методи та кінцевий політичний устрій відрізнялися суттєво.
Відповідь:
Спільне: потреба в модернізації після війни, запозичення європейського досвіду, зміцнення армії. Відмінне: Росія зберегла абсолютну монархію, Японія стала конституційною монархією; в Японії швидше розвивалася промисловість за державним замовленням, у Росії — повільніше.
Завдання 10 (с. 123)
Реформи як революція
Створити ментальну карту «Реформи "доби Мейджі": напрями, цілі, наслідки» та пояснити, чому ці зміни називають революцією.
Розв’язання
Заповнюємо ментальну карту: центральна тема — «Доба Мейджі»; гілки — політика (конституція, парламент), економіка (єна, промисловість), армія (загальна повинність, європейська зброя), освіта (школи для всіх).
Описуємо наслідки: Японія перетворилася із замкненого феодального суспільства на індустріальну державу, здатну до експансії.
Формулюємо висновок про назву «революція»: зміни були настільки швидкими та радикальними, що повністю зруйнували старі феодальні відносини (самураїв) і створили нове суспільство за західним зразком.
Відповідь:
Реформи характеризують як революцію, оскільки вони відбулися дуже швидко (за 20 років), були докорінними (зміна устрою від феодального до індустріального) та призвели до повного зникнення старого самурайського стану та створення нової нації.
Завдання 11
Створення зображення ШІ
Визначити ключові слова до поняття «доба Мейджі», скласти промпт (запит) для створення малюнка сервісами штучного інтелекту та проаналізувати результат на наявність історичних неточностей.
Розв’язання
Скласти список ключових образів: імператор Мейджі в європейському вбранні, японські солдати в прусських формах, нові адміністративні будівлі (префектури), фабрики та школи.
Написати промпт для генератора зображень: «Historical illustration of Emperor Meiji in Western suit standing next to a modernized Japanese army soldier in Prussian uniform, background with industrial factories and traditional temples, late 19th century style».
Проаналізувати отримане зображення: перевірити, чи не є імператор бородатим (якщо це суперечить історичним фото), чи правильно одягнені солдати, чи немає анімаційних стилів замість реалістичного малюнка.
Відповідь:
Ключові слова: імператор Мейджі, модернізація, західна форма, фабрики, культ імператора. Промпт: «Historical illustration of Emperor Meiji in Western suit...». Аналіз: слід перевіряти аутентичність одягу та обличчя імператора на відміну від традиційних портретів.
Завдання 12
Оцінка ролі імператора Мейджі
Дослідити життя та політичну діяльність імператора Мейджі (Муцухіто) та висловити думку щодо питання «Імператор Мейджі: реальний лідер чи символ реформ?», наведши три аргументи.
Розв’язання
Аргумент «за» реальним лідером: імператор особисто розпочав реформи після реставрації влади 1868 р., прийняв нову конституцію та проголосив П'ятистатейну присягу, що об'єднало націю.
Аргумент «за» символом: Конституція проголошувала імператора священним і недоторканним, а реальні політичні рішення часто приймалися Таємною радою та олігархами кланів Сацумо та Чосю.
Висновок: Імператор був символом єдності та легітимністю для реформ, але фактичну роботу проводили політики та військові лідери навколо нього.
Відповідь:
Імператор Мейджі — це і реальний лідер (спочатку), і символ нації. Аргументи: 1) він розпочав реформи особисто; 2) Конституція надавала йому абсолютну владу; 3) фактично політику вели олігархи, що робило його символом єдності.
Завдання 13
Баланс модернізації та традицій
Поміркувати, чи можливий баланс між модернізацією та збереженням традицій і за яких умов. Визначити найважливіші реформи для перетворення Японії на світову державу (економічні, політичні, військові, освітні) та пояснити вибір.
Розв’язання
Визначити умови балансу: запозичувати лише технології та інституції (армія, економіка), зберігаючи ідеологію та культ імператора.
Оцінити важливість реформ: військові реформи забезпечили захист від колонізації; аграрні створили капітал для промисловості; освітня підготувала кадри; політичні (конституція) легітимізували владу.
Висновок: найважливішими були військові та економічні реформи, оскільки саме вони дозволили Японії здобути перемоги у війнах і стати індустріальною державою.
Відповідь:
Баланс можливий при адаптації заходів до національних традицій. Найважливіші реформи: аграрна (власність на землю), військова (європейський зразок) та освітня (доступність). Вони дали економічну силу та політичну стабільність.
Завдання 14
Звернення до імператора
Написати коротке звернення до імператора від особи самурая або селянина, який почув П'ятистатейну присягу. Описати його реакцію.
Розв’язання
Написати звернення від самурая: «Великий Імператоре! Ти наказуєш нам забути старі звичаї та служити державі, а не лише клану. Чи готовий ти допустити, щоб ми втратили своє гідне становище заради нових законів?»
Описати реакцію: самурай відчуває сумнів і страх за свою долю, але розуміє, що старий устрій зник.
Написати звернення від селянина: «Імператоре! Тепер нам дають землю в власність, але податки важкі. Ти кажеш про рівність, чи справді ми будемо жити краще?»
Висновок: реакція залежить від стану — самурай сумнівається у сенсі свого існування, селянин радіє можливості власності, але хвилюється за податки.
Відповідь:
Звернення від самурая: «Ти змінюєш світ, який ми знали. Чи не розбиває це наше серце?» Реакція: сумнів та прихильність до нового порядку заради виживання держави.
Сторінка 124
Завдання 7 (с. 124)
Японська експансія та конфлікт інтересів
Простежити за картою атласу напрямки японської експансії, обговорити стик інтересів з іншими державами та визначити територіальні придбання в 1895—1910 рр. (текст на с. 123).
Розв’язання
Визначаємо територіальні придбання за текстом параграфа: острів Тайвань (з 1895 р.) та Корея (анексована у 1910 р.).
Аналізуємо геополітичну ситуацію: Японія прагнула контролювати торгові шляхи в Тихому океані, що призводило до конфліктів з Російською імперією та США.
Відповідь:
Японія здобула острів Тайвань (1895 р.) та приєднала Корею (1910 р.). Її експансія стикалася з інтересами Росії та США у регіоні Південно-Східної Азії та Тихого океану.
Завдання 8 (с. 124)
Аргументи щодо модернізації Японії
Скласти аргументи «за» і «проти» проведення реформ у «добу Мейджі».
Розв’язання
Аргументи «за»: країна вийшла з ізоляції, розвинулася промисловість, армія стала потужною, Японія перестала бути колоніальною ціллю.
Аргументи «проти»: селяни втратили землю (67 % продано до 1890 р.), з'явилася соціальна нерівність, традиційний спосіб життя був порушений.
Відповідь:
За: індустріалізація, перемоги у війнах, вихід зі світової ізоляції. Проти: масова втрата землі селянами, соціальна напруга, руйнування традиційних звичаїв.
Завдання 9 (с. 124)
Порівняння реформ Японії та Росії
Порівняти реформи 60–70-х рр. XIX ст. в Російській імперії та реформи «доби Мейджі» в Японії, визначити спільне й відмінне (метод «Кола Венна»).
Розв’язання
Визначаємо спільні риси: обидві країни розвивали промисловість, реформували армію та освіту, прагнули зміцнити державу.
Виділяємо відмінності: в Японії імператор був активним лідером змін і запозичував досвід Європи повністю; в Росії реформи були обмеженими (наприклад, скасування кріпацтва), а монарх зберігав абсолютну владу.
Відповідь:
Спільне: розвиток економіки, модернізація армії та освіти. Відмінне: Японія повністю переймала західний досвід при активній ролі імператора; Росія реформувалася поступово збереженням самодержавства.
Завдання 10 (с. 124)
Реформи Мейджі як революція
Створити ментальну карту «Реформи "доби Мейджі": напрями, цілі, наслідки» та пояснити, чому їх називають революцією.
Розв’язання
Визначаємо напрями реформ: скасування феодальної системи, створення єдиної валюти (єни), нова армія, загальна освіта, конституція.
Оцінюємо масштаб: за 30 років Японія пройшла шлях від ізоляції до статусу великої держави, що вимагало радикальних змін у всіх сферах життя.
Відповідь:
Реформи називають революцією, оскільки вони відбулися за короткий час (1868–1910 рр.), повністю змінили соціальну структуру, економіку та політичний устрій, перетворивши аграрне суспільство на індустріальне.
Завдання 11 (с. 124)
Створення промпту для ШІ
Визначити ключові слова до поняття «доба Мейджі», скласти промпт (запит) для генерації зображення сервісом штучного інтелекту та проаналізувати результат на наявність історичних неточностей.
Формуємо промпт: «Portrait of Emperor Meiji in a modern Western suit standing in front of a traditional Japanese building with cherry blossoms, symbolizing the blend of tradition and modernity, realistic style, high detail».
Уявно аналізуємо результат: перевіряємо, чи правильно ШІ зобразив імператора (а не самурая), чи є на фоні символи модернізації, а не лише старовини.
Відповідь:
Ключові слова: Мейджі, західний одяг, індустріалізація, традиції. Промпт (приклад): «Imperial Japan Meiji era, Emperor in Western suit, industrial city background». Аналіз: ШІ може помилково зобразити імператора у старовинних шатах або додати несуществуючі історичні будівлі, тому критичне мислення обов'язкове.
Завдання 12 (с. 124)
Дослідження діяльності імператора
Дослідити життя та політичну діяльність імператора Мейджі, висловити думку щодо питання «Імператор Мейджі: реальний лідер чи символ реформ?» та навести три аргументи.
Розв’язання
Аргумент «за» реальним лідером: Імператор особисто підписував укази про реформи, відвідував будівництво закладів освіти та інфраструктури, що демонструвало його активну участь.
Аргумент «проти» (символ): Конституція проголошувала імператора священною особою, а реальні політичні рішення часто приписувалися йому для легітимізації влади нових лідерів.
Висновок: Мейджі був символом єдності та модернізації, але фактичним архітектором змін була група реформаторів навколо нього.
Відповідь:
Імператор Мейджі — це символ реформ та консолідації нації, хоча й брав участь у процесі. Аргументи: 1) Активна публічна діяльність; 2) Сакральний статус за Конституцією; 3) Керування групою лідерів-реформаторів.
Завдання 13 (с. 124)
Баланс модернізації та традицій
Поміркувати, чи можливий баланс між модернізацією та збереженням традицій, визначити найважливіші реформи для перетворення Японії на світову державу (економічні, політичні, військові, освітні) та пояснити вибір.
Розв’язання
Визначаємо ключові реформи: Аграрна (створила робочу силу та ринок), Освітня (підготувала кадри) та Військова (забезпечила захист).
Аналізуємо взаємозв'язок: без освіченої сили неможливо було б провести аграрну реформу, а без сильної армії — захистити економічні здобутки.
Висновки: Баланс можливий лише тоді, коли модернізація відбувається під егідою центральної влади (імператора), що запобігає хаосу.
Відповідь:
Найважливіші реформи: Аграрна, Освітня, Військова. Баланс можливий через поступове впровадження нововведень при збереженні імператорської влади та культурних кодів.
Завдання 14 (с. 124)
Звернення до імператора
Написати коротке звернення до імператора від особи самурая або селянина, який почув П'ятистатейну присягу, та описати його реакцію.
Розв’язання
Складаємо звернення від імені самурая: «Великий Імператоре, ми чули твою присягу про пошук знань у світі. Чи не зраджує це нашу давню честь?»
Описуємо реакцію: Самурай відчуває сумнів і тривогу, оскільки нові закони загрожують його статусу та традиційному способу життя.
Альтернатива (селянин): Селянин радіє можливості купити землю, але сумнівається через податки.
Відповідь:
Звернення від самурая: «Ми готові служити, але чи не втрачаємо ми свою душу?» Реакція: глибока внутрішня боротьба між обов'язком перед імператором та вірністю традиціям.