Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 109

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 109)–13 · 13 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 17. Російська та Австро-Угорська імперії

Завдання 1 (с. 109)

Спільне та відмінне в імперіях

Сформулюйте судження про спільне й відмінне у процесах, що відбувалися в розвитку Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

Розв’язання

  1. Визначте спільні риси: обидві імперії були аграрно-індустріальними, мали високу соціальну напруженість через суперечності між старим порядком і новими економічними відносинами, а також протистояння національних меншин.

  2. Визначте відмінні риси: Росія залишалася самодержавною монархією з формальним становим суспільством, тоді як Австро-Угорщина стала дуалістичною монархією з розділеною владою між Австрією та Угорщиною; у Росії панувала проблема кріпосництва (частково), а в Австро-Угорщині — національно-релігійні конфлікти.

Відповідь:

Спільне: обидві імперії були аграрно-індустріальними державами з високим соціальним напруженням та національними суперечностями. Відмінне: Росія залишалася самодержавною і формально становою, тоді як Австро-Угорщина була дуалістичною монархією зі складнішою національною структурою; у Росії основним конфліктом було земельне питання та кріпосництво, а в Австро-Угорщині — боротьба за права різних народів.

Завдання 2 (с. 109)

Зв'язок війни та реформ

Як пов'язані між собою події Східної (Кримської) війни та початок реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії?

Розв’язання

  1. Поразка у Східній (Кримській) війні 1853–1856 рр. показала відсталість російської армії, економіки та системи управління порівняно з країнами Заходу.

  2. Ця невдача стала каталізатором для реформаторських ідей царя Олександра II, який розумів необхідність модернізації держави, щоб уникнути нових військових поразок та внутрішніх заворушень.

  3. Отже, реформи 60–70-х рр. (селянська, земська, судові, освітня) були безпосередньо спрямовані на усунення причин поразки в Кримській війні та прискорення розвитку імперії.

Відповідь:

Поразка у Східній (Кримській) війні виявила системну відсталість Російської імперії, що змусило царя Олександра II розпочати масштабні реформи для модернізації армії, економіки та політичної системи.

Завдання 3 (с. 109)

Особливості розвитку Росії після реформ

Назвіть особливості розвитку Росії після реформ.

Розв’язання

  1. Економічно: почалася індустріальна революція, зросла довжина залізниць (з 1,5 тис. км у 1861 р. до 52 тис. км наприкінці ст.), з'явилися нові промислові центри та монополії, проте Росія залишалася переважно аграрною країною.

  2. Соціально: сформувалася нова верства підприємців, але суспільство формально залишалося становим; найгірше становище опинилися робітники (низька платня, довгий робочий день) та селяни (недостатньо землі).

  3. Політично: реформи не вирішили земельне питання і не надали політичних свобод, що призвело до росту невдоволення, виникнення радикальних опозиційних рухів (народників) та терору.

Відповідь:

Особливості розвитку включали початок індустріальної революції та зростання залізничної мережі, але при цьому Росія залишалася аграрною країною; суспільство розшаровувалося на нову верству підприємців і численну робочу силу в тяжких умовах, а політична система не відповідала економічним змін, що викликало соціальну напруженість.

Завдання 4 (с. 109)

Опозиційні рухи в Росії

Які опозиційні протестні рухи були поширені в тогочасній Російській імперії?

Розв’язання

  1. Опозицію очолювала інтелігенція та студентство, які сповідували радикально-демократичні ідеали та називалися народниками.

  2. Народники вважали, що шлях до соціалізму лежить через повстання селянства, але не зуміли цього зробити, тому частину з них переконалася у необхідності терору проти чиновників і царя.

  3. Організація «Земля і Воля» розпалася на дві: «Народна воля», яка займалася політичним терором, та «Чорний переїзд», що діяла через пропаганду; також поширювалися соціальні протести робітництва.

Відповідь:

Поширеними були народницькі рухи, очолювані інтелігенцією та студентами («народники»), які спочатку намагалися підняти селян на повстання, а потім перейшли до терору проти чиновників і царя; також існували соціальні протести робітництва, хоча вони були неорганізованими.

Завдання 5 (с. 109)

Особливості розвитку Австро-Угорщини

Опишіть ключові риси розвитку Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. (політичний устрій, населення, економіка, зовнішня політика).

Розв’язання

  1. Визначте політичний статус: у 1867 р. Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну монархію (Австро-Угорщина).

  2. Охарактеризуйте населення та конфлікти: країна населялася різними народами без переважної більшості, що викликало національні та релігійні суперечності.

  3. Опишіть економіку: промисловість була розвинена в Австрії та Чехії (монополії на сталь), але загальний рівень життя залишався низьким, а експорт/імпорт були незначними.

  4. Визначте зовнішню політику: імперія орієнтувалася на союз із Німеччиною та мала загарбницькі наміри спрямовані на Балкани.

Відповідь:

Австро-Угорщина в другій половині ХІХ ст. була дуалістичною монархією, багатонаціональною державою з гострими національними та релігійними суперечностями. Економічно вона поєднувала розвинену промисловість у деяких регіонах із переважанням сільського господарства та низьким рівнем життя населення. У зовнішній політиці імперія орієнтувалася на Німеччину та прагнула впливу на Балканах.

Завдання 6 (с. 109)

Події розвитку Росії та Австрії на карті

Покажіть на карті атласу події, пов'язані з розвитком Російської та Австро-Угорської імперій у 50—70-ті рр. ХІХ ст. (без доступу до фізичної карти описати локалізацію).

Розв’язання

  1. Для Росії на карті знайдіть Кримський півострів (місце поразки 1856 р.), території Східної Європи (Польща, Галичина) та Азії (Середня Азія, Закавказзя).

  2. Відзначте на карті Балканський півострів, де відбулася російсько-турецька війна 1877—1878 рр., та місця битви за Кизил-Тепе (Середня Азія).

  3. Для Австро-Угорщини на карті виділіть її кордони: Галичину, Буковину, Чехію, Угорщину, а також території, що були віддані Італії (Венеція) або зменшені (Болгарія).

  4. Опишіть шлях експансії Росії на Далекий Схід: узбережжя Тихого океану та острів Сахалін.

Відповідь:

Завдання неможливо виконати повністю без фізичної карти атласу, але можна визначити локалізацію подій: Східна війна — у Криму; експансія Росії в Середній Азії та на Далекому Сході (Сахалін, Курильські острови); Балканський півострів (Болгарія, Сербія, Чорногорія) та Дунайський регіон; території Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Угорщина, Чехія).

Завдання 7 (с. 109)

Розрахунок хронологічних відстаней

1) Визначте різницю в роках між скасуванням панщини в Галичині/Буковині та скасуванням кріпосного права на українських землях у Російській імперії. 2) Визначте різницю між виданням альманаху «Русалка Дністрова» «Руською трійцею» та проголошенням дуалістичної монархії.

Розв’язання

  1. Визначте дати: скасування панщини в Галичині та на Буковині — 1848 р.; скасування кріпосного права в Російській імперії (на українських землях) — 1861 р.

  2. Обчисліть різницю: років.

  3. Визначте дати для другого пункту: видання альманаху «Русалка Дністрова» — 1859 р.; проголошення дуалістичної монархії — 1867 р.

  4. Обчисліть різницю: років.

Відповідь:

1) Між скасуванням панщини в Галичині/Буковині (1848 р.) та кріпосного права на українських землях у Російській імперії (1861 р.) минуло 13 років. 2) Від видання альманаху «Русалка Дністрова» (1859 р.) до проголошення дуалістичної Австро-Угорської монархії (1867 р.) пройшло 8 років.

Завдання 8 (с. 109)

Оцінка спрямованості реформ у Росії

Чи згодні ви із судженням, що реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії були спрямовані на модернізацію? Обґрунтуйте свою відповідь.

Розв’язання

  1. Визначте основні реформи: селянська (1861), земська та міська, судові, освітня, цензурна.

  2. Оцініть економічні зміни: реформи відкрили шлях до індустріальної революції, зросла промисловість, будувалися залізниці, розвивалася металургія.

  3. Оцініть соціальні зміни: створено систему безплатної початкової освіти, запроваджено єдиний суд, полегшено доступ до середньої освіти.

  4. Сформулюйте висновок: реформи були спрямовані на модернізацію, оскільки вони сприяли розвитку капіталізму, техніки та освіти, хоча політична система (самодержавство) залишалася архаїчною.

Відповідь:

Згоден із судженням. Реформи 60—70-х рр. були спрямовані на модернізацію, оскільки вони створили необхідні умови для розвитку капіталізму та індустріальної революції. Селянська реформа звільнила робочу силу, земські реформи розвинули місцеве господарство, а освітня — забезпечила кваліфіковану кадрів. Проте модернізація була неповною через збереження самодержавства та соціальних протиріч.

Завдання 9 (с. 109)

Аналіз індустріальної революції в Росії

Проаналізуйте процес здійснення індустріальної революції в Росії після проведення реформ.

Розв’язання

  1. Держава фінансувала розвиток важкої промисловості (металургія, машинобудування) та будівництво залізниць.

  2. Залізнична мережа зросла з 1,5 тис. км у 1861 р. до 52 тис. км наприкінці XIX ст., що сприяло інтеграції ринку.

  3. Сформувалася нова соціальна група — промисловці й підприємці, хоча суспільство формально залишалося становим.

Відповідь:

Індустріальна революція в Росії після реформ 60–70-х рр. здійснювалася за участю держави, яка фінансувала важку промисловість та залізничне будівництво; це призвело до швидкого зростання виробництва, але країна залишалася переважно аграрною з високою часткою іноземного капіталу.

Завдання 10 (с. 109)

Підготовка мінідослідження про кріпацтво та рабство

Працюйте в малих групах. Підготуйте порівняльне мінідослідження за темою «Кріпацтво в Російській імперії та рабство в США».

Розв’язання

  1. Визначте ключові відмінності: кріпацтво в Росії було скасовано указом 1861 р., а рабство в США — 13-ю поправкою до Конституції (1865 р.).

  2. Порівняйте умови звільнення: селяни отримали землю лише за викуп, тоді як колишні раби в США часто опинялися безземельними та залежними від оренди землі.

  3. Сформулюйте висновок про те, що обидві системи були формами примусової праці, але механізми їх ліквідації відрізнялися.

Відповідь:

План мінідослідження: 1) Порівняння дат скасування неволі (Росія — 1861 р., США — 1865 р.). 2) Аналіз умов звільнення (селяни платили викуп, колишні раби часто втрачали землю). 3) Висновок: обидві системи були пригнічувальними, але шляхи їх завершення мали різні соціальні наслідки.

Завдання 11

Експозиція віртуального музею Східної війни

Працюйте в парах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею за темою «Східна (Кримська) війна». Проведіть у класі конкурс робіт.

Розв’язання

  1. Визначте категорії експонатів: військові (мундир, напівзброє), цивільні (зерно, інструменти) та документи (протоколи конгресу).

  2. Опишіть кожен експонат коротко, пояснюючи його зв'язок із подіями війни або її наслідками.

  3. Складіть опис для віртуальної виставки, розділений на блоки: «Причини», «Перебіг», «Наслідки».

Відповідь:

Добірка експонатів (зразок): 1) Мундир російського солдата — символ армії, що втратила війну. 2) Зернові мішки — ілюстрація агресії проти аграрного господарства. 3) Копія протоколу Паризького миру (1856 р.) — документ, що закріпив поразку Росії та скасував її протекторат над Чорним морем.

Завдання 12

Роль Східної війни для Росії та Заходу

«Метод «Дискусійна проблема». Яку роль відіграла Східна (Кримська) війна для Російської імперії та країн Заходу?

Розв’язання

  1. Для Росії: поразка виявила технічну та організаційну відсталість армії, що стало каталізатором реформ 60–70-х рр. (селянська, судові, освітні).

  2. Для країн Заходу: війна підтвердила зростання впливу Росії та необхідність об'єднання проти неї (підтримка Османської імперії).

  3. Висновок: війна стала переломним моментом, що прискорило перехід Росії до модернізації, але погіршила її геополітичні відносини з Європою.

Відповідь:

Східна (Кримська) війна для Російської імперії стала каталізатором необхідних реформ, оскільки поразка виявила глибоку відсталість армії та економіки; для країн Заходу вона підкреслила геополітичну конкуренцію з Росією та зміцнила їхній союз проти російської експансії.

Завдання 13

Історичний портрет монарха

Скласти історичний портрет Олександра II або Франца Йосифа I (на вибір).

Розв’язання

  1. Обрати одного з монархів: Олександра II (Росія) або Франца Йосифа I (Австро-Угорщина).

  2. Визначити ключові події їхнього правління за матеріалом параграфа (реформи, війни, дипломатичні угоди).

  3. Описати особисті риси та ставлення до цих подій, використовуючи факти з тексту.

Відповідь:

Варіант 1: Олександр II (Російська імперія)
* Ключова роль: Ініціатор і головний виконавець великих реформ 60–70-х рр., що модернізували імперію.
* Основні досягнення: Скасував кріпосне право (1861), провів судову, земську та освітню реформи, дозволив розвиток приватної іноземної інвестицій у промисловість.
* Труднощі правління: Попри успіхи, його політика не вирішила гострої соціальної напруги (бідність робітників, незадоволеність селян), що призвело до зростання революційного руху («народники», терор).
* Особиста риса: Бажав модернізації, але вважав самодержавство невід'ємним від влади, що обмежувало політичні свободи.

Варіант 2: Франц Йосиф I (Австро-Угорщина)
* Ключова роль: Правитель дуалістичної монархії, що довго утримував єдність багатонаціональної імперії.
* Основні досягнення: Підписав австро-угорську угоду (1867), перетворивши Австрійську імперію на дуалістичну монархію; успішно керував під час війни з Туреччиною та дипломатичних конфліктів.
* Труднощі правління: Боротьба з національними рухами (польське повстання 1863–1864), релігійні суперечності між католиками, протестантами та православними, економічна залежність від Німеччини.
* Особиста риса: Символ стабільності та консерватизму, прагнув зберегти імперські інститути, але не міг повністю приборкати національні пристрасті підданих.

Наприклад: