Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 103
§ 17. Російська та Австро-Угорська імперії
Завдання 1
Особливості життя Росії
Назвати особливості економічного, політичного й суспільного життя Російської імперії в першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Визначте ключову ознаку суспільного ладу — наявність кріпосного права та відсутність політичних свобод.
Охарактеризуйте економічний стан: переважання сільського господарства, слабка промисловість, залежність від експорту зерна.
Сформулюйте головні висновки щодо політики самодержавства та його ставлення до модернізації.
Відповідь:
Економіка — аграрна з кріпосним правом; Політика — абсолютне самодержавство без конституції; Суспільство — суто феодальне, де селяни були залежними від поміщиків.
Завдання 2
Війни Росії та титул «жандарм
Вказати війни, які вела Росія в першій половині ХІХ ст., і пояснити причину назви країни «жандармом Європи».
Розв’язання
Перелічіть основні війни: наполеонівські, Кавказька, Східна (Кримська).
Поясніть суть політики «жандармства»: підтримка консервативних режимів та втручання у справи інших держав для запобігання революціям.
Відповідь:
Війни: наполеонівські, Кавказька, Східна (Кримська). Назва «жандарм Європи» виникла через активну роль Росії в придушенні революційних повстань та підтримці консервативних режимів у Європі.
Завдання 3
Вплив «Весни народів» на Австрійську імперію
Описати, який вплив мала «Весна народів» на Австрійську імперію.
Розв’язання
Визначте основну проблему: загрозлива роздробленість імперії через національні рухи.
Оцініть наслідки: необхідність посилення авторитарної влади та репресій проти революційних сил для збереження цілісності держави.
Відповідь:
«Весна народів» викликала гострі національно-визвольні рухи (угорський, чеський, словенський тощо), що загрожувало розпадом імперії на окремі національні держави. Це змусило австрійську владу посилювати репресії та прагнути централізації управління.
Завдання 4
Наслідки Східної війни для Росії
Пояснити наслідки поразки у Східній (Кримській) війні для Російської імперії, зокрема умови Паризького миру.
Розв’язання
Визначте головний політичний вимір: поразка демонструвала необхідність модернізації держави.
Опишіть умови миру: територіальні втрати (частини Бессарабії), заборона утримання військово-морського флоту в Чорному морі та нейтралітет річок Дунай.
Відповідь:
Наслідки: політична ізоляція, територіальні втрати (частини Бессарабії), заборона утримувати флот у Чорному морі та нейтралітет Дунаю. Поразка стала каталізатором необхідності реформ для модернізації економіки та армії.
Завдання 5
Обчислення часових проміжків
1) Порахувати роки між «Весною народів» (1848 р.) та утворенням Німецької імперії (1871 р.) та Італійського королівства (1861 р.). 2) Визначити роки, коли відзначали 150-річчя утворення цих держав.
Розв’язання
Знаходимо різницю між роком утворення Німецької імперії (1871) та «Весною народів» (1848): 1871−1848=23 роки.
Знаходимо різницю між роком утворення Італійського королівства (1861) та «Весною народів» (1848): 1861−1848=13 років.
Обчислюємо рік 150-річчя утворення Німецької імперії: 1871+150=2021.
Обчислюємо рік 150-річчя утворення Італійського королівства: 1861+150=2011.
Відповідь:
1) Минуло 23 роки до утворення Німецької імперії та 13 років — до Італійського королівства. 2) 150-річчя Німецької імперії відзначали у 2021 році, а Італійського королівства — у 2011 році.
Завдання 6
Порівняння прогнозів Отто фон Бісмарка з реальністю
Проаналізувати висловлення О. фон Бісмарка від 1856 р. про необхідність боротьби Пруссії проти Австрії та порівняти це з подіями 60-х років XIX ст.
Розв’язання
Визначаємо суть прогнозу Бісмарка: він стверджував, що Пруссії доведеться відстоювати своє право на існування проти Австрії, оскільки Німеччина «надто мала» для обох держав.
Перевіряємо фактичні події 60-х років: у 1866 році відбулася австро-прусська війна, в якій Пруссія перемогла Австрію.
Аналізуємо результат: після поразки Австрії вона була виключена з німецьких справ, а Німеччина об'єдналася під гегемонією Пруссії, що підтвердило припущення політика про неминучість конфлікту.
Відповідь:
Припущення Отто фон Бісмарка про необхідність відстоювання прав Пруссії проти Австрії виповнилося. У 60-х роках XIX ст. дійсно відбулася війна між Пруссією та Австрією (1866 р.), після якої Німеччина об'єдналася під лідерством Пруссії, а Австрія втратила вплив у німецьких справах.
Завдання 7
Порівняльна таблиця об'єднання Німеччини та Італії
Скласти порівняльну характеристику процесів об'єднання Німецької імперії та Італійського королівства за планом: 1) умови; 2) шляхи об'єднання; 3) основні події; 4) результати; 5) значення.
Розв’язання
Умови: У Німеччині — розрізненість герцогств, курфюрштів; в Італії — існування Королівства Сардинія та окремих королівств (П'ємонт-Сардинія, Неаполь тощо).
Шляхи: У Німеччині — «Залізна канцлерство» Отто фон Бісмарка, використання війни як інструменту політики; в Італії — поєднання дипломатичних маневрів Камілло Кавура та збройного повстання Джузеппе Гарібальді.
Основні події: Німеччина: війна Пруссії з Данією (1864), Австрією (1866) та Францією (1870-1871). Італія: воєнні кампанії проти Австрії (1859, 1866) та похід Гарібальді на Сицилію.
Результати: Утворення Німецької імперії в 1871 р. та Італійського королівства в 1861 р. (згодом до нього приєдналися останні регіони).
Значення: Обидва процеси змінили карту Європи, створили сильні держави-агресори на початку XX ст., що поклало початок новій геополітичній конфігурації.
Відповідь:
Порівняльна таблиця (план): 1) Умови: Німеччина — роздробленість герцогств; Італія — існування Сардинії та окремих королівств. 2) Шляхи: Німеччина — політика Отто фон Бісмарка та війни; Італія — дипломатія Кавура та повстання Гарібальді. 3) Події: Німеччина — війни з Данією, Австрією, Францією; Італія — кампанії проти Австрії та похід на Сицилію. 4) Результати: Утворення Німецької імперії (1871) та Італійського королівства (1861). 5) Значення: Створення потужних держав, які вплинули на геополітику Європи.
Завдання 8
Лист українського діяча італійським патріотам
Уявити, що діяч українського національного руху опинився в Італії 50—60-х рр. XIX ст., і написати від його особи лист із міркуваннями про те, які дії італійських патріотів варто використати для боротьби після повернення до України.
Розв’язання
Описуючи ситуацію, підкреслюю, що італійські патріоти (Гарібальді, Кавур) змогли об'єднати країну, поєднуючи збройну боротьбу та дипломатію.
Запропонувую використати досвід створення власних добровольчих загонів для визвольної війни, як це зробив Гарібальді на Сицилії.
Звертаю увагу на важливість міжнародної підтримки та дипломатичних зв'язків з іншими європейськими державами, щоб отримати допомогу у боротьбі за незалежність.
Відповідь:
Шановні друзі! Сподіваюся, наше знайомство в Італії стане корисним для майбутньої боротьби на Батьківщині. Дивлячись на успіх італійських патріотів, я бачу два головні інструменти, які варто використати нам: По-перше, створення власної збройної армії та добровольчих загонів, як це зробив Джузеппе Гарібальді на Сицилії. Це доведе світові нашу силу і здатність захищати свою землю. По-друге, важливо вміти вести дипломатичні переговори з іншими європейськими державами, щоб отримати підтримку у боротьбі за незалежність, як це робив Камілло Кавур. Нехай цей досвід стане для нас натхненням і планом дій на майбутнє!
Завдання 9
Історичний портрет діяча об'єднання Італії
Підготувати історичний портрет Отто фон Бісмарка, Камілло Кавура або Джузеппе Гарібальді (на вибір).
Розв’язання
Опишіть життєвий шлях обраного діяча та його головні звершення (наприклад, виступи проти австрійців, висадка на Сицилії).
Поясніть його роль у створенні Італійського королівства та ставлення до нього сучасників.
Сформулюйте висновок про значення його діяльності для європейської історії.
Відповідь:
(Приклад портрета Джузеппе Гарібальді): Джузеппе Гарібальді — видатний італійський національний герой, генерал-революціонер, який очолив повстання проти австрійців. Його висадка на Сицилії та успішний похід на південь Італії стали вирішальним етапом у об'єднанні країни. Гарібальді допоміг перетворити розрізнені італійські держави на єдине Італійське королівство, хоча й не став монархом сам. Його діяльність символізує боротьбу за національну незалежність та єдність.
Завдання 10
Зміни співвідношення сил у Європі після об'єднання Німеччини
Проаналізувати, як змінилося співвідношення сил у Європі після утворення Німецької імперії.
Розв’язання
Визначте, що Німеччина стала однією з наймогутніших держав Європи після перемоги Пруссії над Австрією та Францією у 1870–1871 рр.
Поясніть, що це призвело до занепокоєння інших великих держав (Великої Британії, Росії, Франції) і необхідності перегляду союзнських систем.
Висніть, що Європа вступила у період гонитви за впливом та нових конфліктів через зміну геополітичної карти.
Відповідь:
Після утворення Німецької імперії співвідношення сил у Європі кардинально змінилося, оскільки на карті з'явилася нова надпотужна держава. Це порушило баланс, який існував після поразки Росії у Кримській війні, і викликало занепокоєння Франції (через втрату Алзас-Лотарингії) та інших країн. Європа розділилася на два ворожі табори: один очолювався Німеччиною, інший — Росією та Францією, що призвело до формування нових союзів і наростання напруги перед Першою світовою війною.
Сторінка 104
Завдання 1 (с. 104)
Особливості реформ у Росії
Описати зміст реформ 60—70-х рр. XIX ст. в економічній, політичній та соціальній сферах (фінансова, військова, земська, судова, освітня, цензурна).
Розв’язання
За фінансовою реформою створили Державний банк і централізували управління бюджетом.
Військова реформа ввела загальну військову повинність та модернізувала озброєння армії.
Земська реформа організувала місцеве самоврядування для утримання доріг, шкіл та лікарень.
Судова реформа забезпечила незалежність суду, гласність процесу та право на захист адвокатом.
Освітня реформа створила безплатну початкову освіту для всіх станів і відкрила гімназії.
Цензурна реформа дозволила друкувати твори невеликого обсягу та наукові видання без попередньої перевірки.
Відповідь:
Реформи створили Державний банк, ввели загальну військову повинність, розвинули земство, забезпечили незалежність суду, запровадили безплатну початкову освіту та пом'якшили цензуру.
Завдання 2 (с. 104)
Вплив реформ на розвиток Росії
Пояснити, як реформи 60—70-х рр. вплинули на економічний та соціальний розвиток Російської імперії до початку XX ст., враховуючи позитивні результати та проблеми.
Розв’язання
Реформи відкрили шлях до індустріальної революції, забезпечивши країну новими джерелами фінансів (викупні платежі, іноземні інвестиції).
Проте для швидкого розвитку не вистачало кваліфікованих робітників та сучасних технологій.
До початку XX ст. Росія залишалася переважно аграрною країною з великою часткою іноземного капіталу в промисловості.
У суспільстві загострилися суперечності між новими економічними відносинами та старою політичною системою, що призвело до високої соціальної напруженості.
Найгірше становище опинилися наймані працівники: низька зарплата, довгий робочий день, заборона профспілок та використання дитячої праці.
Відповідь:
Реформи запустили індустріалізацію та дали фінансові ресурси, але Росія залишилася аграрною країною з гострими соціальними проблемами (недостатньо робочих рук, низька зарплата, заборона профспілок), що викликало високу напругу в суспільстві.
Сторінка 105
Завдання 1 (с. 105)
Особливості життя Росії до реформ
Назвіть особливості економічного, політичного й суспільного життя Російської імперії в першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Економічно: країна базувалася на сільському господарстві, промисловість розвивалася повільно, існувало кріпосне право.
Політично: влада була в руках монарха (самодержця), не було парламенту чи виборів, діяла цензура.
Суспільно: населення поділялося на чотири стани, селяни були кріпаками до 1861 року, соціальна нерівність була високою.
Відповідь:
Економічно — аграрна країна з кріпосним правом; політично — самодержавство без свобод; суспільно — чотиристанова система, де селяни були найнижчим станом.
Завдання 2 (с. 105)
Війни Росії та титул «жандарм
Які війни вела Росія в першій половині ХІХ ст.? Чому її називали «жандармом Європи»?
Розв’язання
У першій половині XIX ст. Росія вела Наполеонівські війни проти Франції та Кримську війну проти Османської імперії та коаліції європейських держав.
Після поразки у Кримській війні Росія намагалася відновити вплив, підтримуючи консервативні режими в Європі.
Вона придушувала революційні рухи (наприклад, «Весну народів» 1848 р.), тому інші держави сприймали її як поліцейського західника.
Відповідь:
Росія вела Наполеонівські війни та Кримську війну; називали «жандармом Європи», оскільки вона придушувала революції та втручалася у справи інших держав для підтримки самодержавних режимів.
Сторінка 106
Завдання 4 (с. 106)
Оцінка зовнішньої політики Росії
Запропонуйте коротке оцінне судження щодо російської зовнішньої політики в 60-х рр. XIX ст., враховуючи скасування Паризького договору, експансію на Далекий Схід та Середню Азію, а також суперечності з іншими державами.
Розв’язання
Визначаємо основну мету зовнішньої політики: скасування умов Паризького договору 1856 р. та вихід із дипломатичної ізоляції.
Оцінюємо успішність досягнення цієї мети: Росія змогла відновити флот у Чорному морі (посередньою дорогою) та значно розширити територію на Далекому Сході та в Середній Азії.
Враховуємо негативні наслідки: експансія призвела до зіткнення з Китаєм, Японією та Великою Британією, що створило загрозу майбутніх конфліктів.
Відповідь:
Зовнішня політика Російської імперії в 60-х рр. XIX ст. була успішною з точки зору відновлення територіальної цілісності та скасування обмежень Паризького миру, проте вона мала високу ціну у вигляді загострення суперечностей з іншими великими державами (Китай, Японія, Велика Британія) та продовження експансіоністської політики.
Сторінка 107
Завдання 5 (с. 107)
Зовнішня політика Росії в Середній Азії та на Далекому Сході
Описати основні напрямки зовнішньої політики Російської імперії у другій половині XIX ст., зокрема відносини з Японією, країнами Середньої Азії (Кокандське ханство, Хівинське ханство, Бухарський емірат) та Іраном.
Розв’язання
У 1875 році Росія визнала за Японією Курильські острови, а Японія визнала право Росії на острів Сахалін.
У період 1864–1884 років відбувалися війни з Кокандським та Хівинським ханствами, Бухарським еміратом і Казахстаном для загарбання нових територій.
Росія захопила значні землі Середньої Азії від Каспійського моря до Тянь-Шаню та Аральського моря до кордону з Афганістаном, але зіткнулася з інтересами Великої Британії.
Також велася боротьба з Північним Іраном за сфери впливу в регіоні.
Відповідь:
Росія розширила володіння на Далекому Сході (Сахалін) та Середній Азії, але зіткнулася з опірством Китаю, Японії та Великої Британії.
Завдання 6 (с. 107)
Результати російсько-турецької війни 1877–1878 рр
Описати перебіг війни за контроль над Дунайським регіоном, роль союзників Австро-Угорщини та Великої Британії, умови Берлінського договору 1878 р. щодо Болгарії, Чорногорії, Сербії, Волощини/Молдавії та Закавказзя.
Розв’язання
У 1877–1878 рр. Росія здобула перемогу у війні проти Османської імперії за контроль над Дунайським регіоном.
Проте Австро-Угорщина та Велика Британія перешкодили посиленню Росії, змусивши її погодитися на умови Берлінського конгресу 1878 р.
За договором Болгарія залишалася автономним князівством у складі Османської імперії, але з меншою територією та коротшим терміном перебування російських військ.
Незалежність Чорногорії, Сербії та об'єднаної Волощини/Молдавії була визнана, але їхні кордони були змінені (наприклад, Чорногорія позбавилася виходу до моря).
Завойовані землі Закавказзя залишилися за Росією.
Відповідь:
Попри перемогу у війні, Росія мала обмежити свої територіальні зиск на Балканах через тиск Австро-Угорщини та Великої Британії, що закріпилося Берлінським договором 1878 р.