Підготувати доповідь про дослідження А. Лавуазьє, Ю. Лібіха, С. Аррениуса, Й. Брьонстеда та Т. Лоурі щодо формування понять про кислоти.
Розв’язання
А. Лавуазьє (XVIII ст.) вважав, що всі кислоти містять кисень (від лат. acidus — гострий, але він пов'язував це з присутністю оксигену).
Ю. Лібіх уточнив склад кислот, показавши, що не всі вони містять кисень (наприклад, хлористий водень).
С. Аррениус (кінець XIX ст.) запропонував теорію електролітичної дисоціації: кислоти — це речовини, що в розчині утворюють катіони Н⁺.
Й. Брьонстед та Т. Лоурі (1923) сформулювали протонну теорію: кислота — донор протона (H⁺), а основа — акцептор протона, що розширило поняття за межі водних розчинів.
Відповідь:
Еволюція понять про кислоти пройшла шлях від спостереження Лавуазьє про обов'язкову присутність кисню до теорії Лібіха про різноманітний склад, потім до аррениусівської теорії дисоціації на іони Н⁺ у водних розчинах. Нарешті, Брьонстед і Лоурі запровадили протонну теорію, де кислота визначається як речовина, здатна віддавати протон (H⁺), що дозволяє класифікувати кислоти навіть у неводних середовищах.
Розбір зрозумілий?
§ 30. Класифікація та властивості неорганічних речовинЗавдання 360с. 239
Історія понять про кислоти
Умова
Підготувати доповідь про дослідження А. Лавуазьє, Ю. Лібіха, С. Аррениуса, Й. Брьонстеда та Т. Лоурі щодо формування понять про кислоти.
Що треба знати
Історія поняття «кислота» розвивалася через століття: від спостережень за смаком до сучасних теорій дисоціації та протонного переносу.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Опишіть еволюцію визначення кислоти, починаючи з Лавуазьє і завершуючи Лоурі.
Розв’язання крок за кроком
А. Лавуазьє (XVIII ст.) вважав, що всі кислоти містять кисень (від лат. acidus — гострий, але він пов'язував це з присутністю оксигену).
Ю. Лібіх уточнив склад кислот, показавши, що не всі вони містять кисень (наприклад, хлористий водень).
С. Аррениус (кінець XIX ст.) запропонував теорію електролітичної дисоціації: кислоти — це речовини, що в розчині утворюють катіони Н⁺.
Й. Брьонстед та Т. Лоурі (1923) сформулювали протонну теорію: кислота — донор протона (H⁺), а основа — акцептор протона, що розширило поняття за межі водних розчинів.
Відповідь:
Еволюція понять про кислоти пройшла шлях від спостереження Лавуазьє про обов'язкову присутність кисню до теорії Лібіха про різноманітний склад, потім до аррениусівської теорії дисоціації на іони Н⁺ у водних розчинах. Нарешті, Брьонстед і Лоурі запровадили протонну теорію, де кислота визначається як речовина, здатна віддавати протон (H⁺), що дозволяє класифікувати кислоти навіть у неводних середовищах.
