Завдання 3.1, § 3. Водневий зв’язок ................................ 23 Навчальне дослідження 2 «Тепловий ефект розчинення» — ГДЗ Хімія 9 клас Григорович О. В.

Завдання 3.1

Аналіз графіка впливу водневого зв'язку на температуру кипіння

Проаналізуйте малюнок 3.1 (графік залежності температури кипіння від відносної молекулярної маси) та поясніть, чому вода ( $H_{2} O$ ) має значно вищу температуру кипіння ( $100^{\circ} C$ ), ніж сірководень ( $H_{2} S$ , $- 60, 8^{\circ} C$ ) та кисень ( $O_{2}$ , $- 183^{\circ} C$ ), незважаючи на те, що молекулярна маса води найменша.

Розв’язання

Оцінимо дані з графіка: у води ( $M_{r} = 18$ ) температура кипіння становить $100^{\circ} C$ , тоді як у сірководню ( $M_{r} = 34$ ) — $- 60, 8^{\circ} C$ , а у кисню ( $M_{r} = 32$ ) — $- 183^{\circ} C$ .
Порівняємо молекулярні маси: хоча вода найлегша, її температура кипіння набагато вища за інші дві речовини, які важчі.
Скористаємося поясненням з тексту: у $H_{2} S$ та $O_{2}$ водневих зв'язків немає, тому для їхнього випаровування потрібна лише енергія на подолання слабких міжмолекулярних сил (ван-дер-ваальсових).
Для води ж потрібно додатково витрачати тепло на розрив міцних водневих зв'язків, тому вода кипить при значно вищій температурі.

Відповідь:

Вода має найвищу температуру кипіння серед цих речовин через наявність водневих зв'язків між її молекулами. Для переходу в газоподібний стан необхідно подолати не тільки інші міжмолекулярні сили, а й розірвати ці водневі зв'язки, що потребує значно більшої енергії нагрівання порівняно з речовинами без таких зв'язків ( $H_{2} S$ , $O_{2}$ ).

Розбір зрозумілий?

§ 3. Водневий зв’язок ................................ 23 Навчальне дослідження 2 «Тепловий ефект розчинення» Завдання 3.1 с. 25

Аналіз графіка впливу водневого зв'язку на температуру кипіння

Умова

Що треба знати

Водневий зв'язок — це додаткова сила притягання між молекулами, яка виникає через полярність хімічних зв'язків (притягання позитивно зарядженого атома Гідрогену до неподілених електронних пар атома Оксигену іншої молекули). Для переходу речовини з рідини в газове стан необхідно не лише подолати сили міжмолекулярної взаємодії, але й розірвати ці водневі зв'язки, що потребує додаткової енергії нагрівання.

💡 Підказка — спробуй спершу сам

Порівняйте дані для трьох речовин на графіку: $H_{2} O$ , $H_{2} S$ та $O_{2}$ . Зверніть увагу на те, що $H_{2} S$ і $O_{2}$ не мають водневих зв'язків між молекулами.

Розв’язання крок за кроком

Оцінимо дані з графіка: у води ( $M_{r} = 18$ ) температура кипіння становить $100^{\circ} C$ , тоді як у сірководню ( $M_{r} = 34$ ) — $- 60, 8^{\circ} C$ , а у кисню ( $M_{r} = 32$ ) — $- 183^{\circ} C$ .
Порівняємо молекулярні маси: хоча вода найлегша, її температура кипіння набагато вища за інші дві речовини, які важчі.
Скористаємося поясненням з тексту: у $H_{2} S$ та $O_{2}$ водневих зв'язків немає, тому для їхнього випаровування потрібна лише енергія на подолання слабких міжмолекулярних сил (ван-дер-ваальсових).
Для води ж потрібно додатково витрачати тепло на розрив міцних водневих зв'язків, тому вода кипить при значно вищій температурі.

Відповідь:

Розбір зрозумілий?