Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 9. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури
Завдання 3 (с. 64)
Здобутки образотворчого мистецтва
Описати здобутки українського образотворчого мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX ст. (перехід від бароко до класицизму, реалізм, творчість І. Мартоса, Д. Левицького, В. Боровиковського, І. Сошенка, Т. Шевченка).
Розв’язання
Згадати про перехід у скульптурі від бароко до класицизму та здобутки Івана Мартоса (пам'ятник дюку де Рішельє, надгробки).
Описати внесок живописців-портретистів Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського, які працювали в Санкт-Петербурзі.
Вказати на появу реалізму та творчість Івана Сошенка, Капітона Павлова, Гаврила Васька.
Згадати про великий внесок Тараса Шевченка у графіку (серія офортів «Живописна Україна»).
Відповідь:
Основними здобутками стали перехід до класицизму в скульптурі (твори І. Мартоса), розвиток портретного живопису (Д. Левицький, В. Боровиковський), поява реалістичних полотен (І. Сошенко, Г. Васько) та досягнення Тараса Шевченка в гравюрі («Живописна Україна»).
Завдання 4 (с. 64)
Вплив імперського панування на архітектуру
Пояснити, як імперське панування впливало на розвиток архітектури, і навести приклади.
Розв’язання
Визначити панівний стиль — класицизм, який використовувався при будівництві палаців та громадських споруд.
Навести приклади палацово-паркових комплексів (Батуринський палац Кирила Розумовського, палац Петра Галагана в Сокиринцях).
Згадати про будівництво великих міст та пам'ятників на честь імператорських осіб або урядовців (пам'ятник Катерині II, дюку де Рішельє).
Підсумувати, що архітектура стала інструментом демонстрації могутності імперії та статусу власників земель.
Відповідь:
Імперське панування сприяло перебудові міст у стилі класицизму, будівництву великих палацово-паркових комплексів (Батуринський палац, Сокиринський палац) та спорудженню пам'ятників на честь імператорської родини та урядовців, що підкреслювало владу Російської імперії.
Завдання 5
Карта подій культури (опис)
Описати місця подій, пов'язаних із розвитком української культури кінця XVIII — першої половини XIX ст., які потрібно показати на карті атласу.
Розв’язання
Знайти на карті України міста Харків та Полтаву, де діяли професійні театри та працював І. Котляревський.
Визначити місця розташування палаців-садиб: Батурин (палац Розумовського), Сокиринці (палац Галагана), Біла Церква (парк «Олександрія»), Умань (парк «Софіївка»).
Знайти міста, де працювали художники та архітектори: Київ (університет, пам'ятник Меленського), Одеса (театр, пам'ятник Рішельє), Херсон (пам'ятник Потьомкіну).
Позначити на карті села Кибинці та Качанівку як місця існування кріпацьких театрів.
Відповідь:
На карті слід позначити Харків, Полтаву, Київ, Одесу, Херсон, Єлисаветград (центри архітектури та театру), а також Батурин, Сокиринці, Білу Церкву, Умань, Кибинці, Качанівку (місця існування кріпацьких театрів та палаців).
Завдання 6
Хронологічні розрахунки
Обчислити кількість років між подіями: 1) від появи професійного театру до вивчення історії України в 9 класі (2026 р.); 2) від появи першого професійного театру до виходу «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 р.).
Розв’язання
Визначити дату появи першого постійного професійного театру — 1789 р. (Харків).
Відняти 1789 від 2026, щоб дізнатися кількість років до вивчення історії України в 9 класі: 2026−1789=237 років.
Відняти 1789 від 1840 (рік видання «Кобзаря»), щоб дізнатися проміжок часу між подіями: 1840−1789=51 рік.
Відповідь:
1) Між появою професійного театру (1789 р.) та вивченням історії України в 9 класі (2026 р.) минуло 237 років. 2) Між появою першого професійного театру (1789 р.) та виходом «Кобзаря» (1840 р.) — 51 рік.
Завдання 7
Заповнення таблиці культури
Закінчити складати таблицю «Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.» за матеріалом параграфа.
Розв’язання
Створіть таблицю з колонками «Рік», «Вид мистецтва», «Постать/Твір», «Місце/Особливості».
Заповніть рядки театром (Харківський театр 1789, Полтавський професійний 1818, Іван Котляревський, Михайло Щепкін).
Заповніть рядками образотворчим мистецтвом (Іван Мартос — пам'ятники, Дмитро Левицький — портрети, Тарас Шевченко — офорти «Живописна Україна»).
Заповніть рядками архітектурою (Університет Св. Володимира 1839–1843, парки «Олександрія», «Софіївка», палац у Батурині).
Відповідь:
Таблиця має містити такі основні записи: Театр — 1789 (Харків), 1818 (Полтава); Музика — кобзарі, Ференц Ліст (1847); Образотворче мистецтво — І. Мартос, Д. Левицький, Т. Шевченко; Архітектура — Університет Св. Володимира (1839–1843), парки «Олександрія», «Софіївка».
Завдання 8
Інтерактивна карта палаців-садиб
Скласти інтерактивну карту палаців-садиб кінця XVIII — першої половини XIX ст. на території сучасної України та розповісти про їх виникнення та поточний стан.
Розв’язання
Визначте місця розташування: Біла Церква (парк «Олександрія»), Умань (парк «Софіївка»), Батурин (палац Кирила Розумовського), Сокиринці (палац П. Галагана).
Опишіть виникнення: «Олександрія» — 80-ті роки XVIII ст., засновник графиня Олександра Браницька; «Софіївка» — 1796 р., граф Станіслав Потоцький; палац у Батурині — 1799–1803 рр.
Опишіть стан: більшість таких споруд є пам'ятками архітектури, деякі відновлені (наприклад, парк «Софіївка» та палац Кирила Розумовського), інші потребують реставрації або збереження як історичних зон.
Відповідь:
На карті позначені: Біла Церква («Олександрія»), Умань («Софіївка»), Батурин (палац Розумовського), Сокиринці (палац Галагана). Виникнення пов'язане з розквітом шляхетської культури та класицизму. Поточний стан: об'єкти є пам'ятками, деякі відновлені, інші — у процесі реставрації або збережені в природному вигляді.
Завдання 9
Повідомлення про твори художників
Відвідати місцевий музей образотворчого мистецтва та підготувати повідомлення про твори українських художників кінця XVIII — першої половини XIX ст. в його експозиції.
Розв’язання
Визначте ключових художників епохи: Іван Сошенко, Капітон Павлов, Гаврило Васько, Тарас Шевченко.
Назвіть їхні жанри та твори: портрети (Д. Левицький), пейзажі та побутові сцени (І. Сошенко), графіка (Т. Шевченко).
Складіть структуру повідомлення: вступ про стиль епохи, основна частина з описом 2–3 конкретних творів, висновок про значення цих митців для української культури.
Відповідь:
План повідомлення: Вступ — перехід від бароко до класицизму та реалізму. Основна частина — опис портретів Д. Левицького, картин І. Сошенка («Продаж сіна на Дніпрі»), графіки Т. Шевченка. Висновок — українське мистецтво цього часу відображало життя народу та досягнення індивідуальних майстрів.
Завдання 10
Архітектурні пам'ятки місцевості
З'ясувати, які архітектурні пам'ятки кінця XVIII — першої половини XIX ст. розташовані у вашій місцевості, та підготувати повідомлення про деякі з них.
Розв’язання
Визначте пам'ятку в вашому регіоні (зазвичай це храм, школа чи палац).
Опишіть її історію: коли збудована, хто архітектор, який стиль (часто класицизм).
Розкажіть про цінність пам'ятки для культури та туризму вашого міста.
Відповідь:
Зразок повідомлення про Успенський собор у Харкові: Споруджений 1824–1833 рр. за проектом Є. Васильєва та А. Тона в стилі класицизму. Висока дзвіниця символізує перемогу над Наполеоном у 1812 р. Пам'ятник є одним із найвідоміших архітектурних об'єктів Слобожанщини цього періоду.
Завдання 11
Екскурсійний маршрут «Одеса» або «Качанівка
Скласти екскурсійний (туристичний) маршрут по Одесі або Качанівці.
Розв’язання
Оберіть тему маршруту: «Одеса» або «Качанівка». Якщо обираєте Одесу — включіть до програми пам'ятник дюку де Рішельє, будинок Морської бібліотеки з Баштою вітрів та Петропавлівський собор. Якщо Качанівку — сфокусуйтеся на кріпацькому театрі та маєтку поміщика Григорія Тарновського.
Опишіть шлях: початок маршруту, основні точки призначення та завершення. Додайте короткі історичні нотатки до кожного об'єкта (наприклад, що пам'ятник де Рішельє — перший у місті, а театр у Качанівці був одним із найвідоміших кріпацьких театрів).
Оформіть інформацію як маршрут: назвіть пункти, вкажіть час відвідування (за умови) та поясніть значення кожного місця для розуміння історії культури того часу.
Відповідь:
Маршрут «Одеса»: Початок у центрі міста — огляд пам'ятника дюку де Рішельє (скульптор І. Мартос, 1823–1828 рр.), який став першим монументом в Одесі. Далі — відвідування будинку Морської бібліотеки з відомою Баштою вітрів та Петропавлівського собору. Маршрут «Качанівка»: Подорож до села Качанівка на Чернігівщині для огляду кріпацького театру в маєтку поміщика Григорія Тарновського, де актори-кріпаки грали за тогочасною модою. Обидва маршрути дозволяють зрозуміти роль архітектури та театрального мистецтва у культурному житті українських земель кінця XVIII – початку XIX ст.
