Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 9. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури
Завдання 2 (с. 61)
Імперські пам'ятники та їх мета
Обґрунтуйте, з якою метою імперська влада споруджувала пам'ятники певним особам (наприклад, дюку де Рішельє в Одесі) і таким чином уславлювала їх.
Розв’язання
Аналізуючи приклад пам'ятника дюку де Рішельє (будівництво 1823–1828 рр.), бачимо, що він вшановує французького дворянина, який сприяв розвитку Одеси.
Таке будівництво мало на меті показати великодушність імператора та його близьких друзів, а також інтегрувати нові міста (як Одеса) в імперську ідеологію через культуру.
Встановлення пам'ятників заможним особам або іноземцям служило реклами міст як місць розквіту під егідою царської влади.
Відповідь:
Мета спорудження таких пам'ятників полягала у прославленні імператора та його оточення, демонстрації лояльності місцевого дворянства до центру та інтеграції нових міст (наприклад, Одеси) в імперську систему через культуру та мистецтво.
Завдання 3 (с. 61)
Особливості розвитку образотворчого мистецтва
Опишіть особливості українського образотворчого мистецтва наприкінці XVIII – на початку XIX ст., вказавши стилі, ключових художників та їхні твори.
Розв’язання
У скульптурі спостерігається перехід від бароко до класицизму; видатним майстром був Іван Мартос (наприклад, пам'ятник дюку де Рішельє).
У живописі панували портретисти Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський, які працювали в Санкт-Петербурзі, але зображували українців.
На початку XIX ст. утверджується реалізм; його представники — Іван Сошенко («Продаж сіна на Дніпрі»), Капітон Павлов та Гаврило Васько.
Видатним досягненням стала графіка Тараса Шевченка, зокрема серія офортів «Живописна Україна».
Відповідь:
Особливості періоду включають перехід від бароко до класицизму (І. Мартос), розвиток портретного живопису в Санкт-Петербурзі (Д. Левицький, В. Боровиковський), появу реалізму (І. Сошенко, К. Павлов, Г. Васько) та розквіт графіки Тараса Шевченка («Живописна Україна»).