Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 25. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини в 60—80-х рр. XIX ст
Завдання 1 (с. 183)
Виборче законодавство Галицького сейму
Чому виборче законодавство, яке забезпечувало половину місць у Галицькому сеймі послам «від народу», не дало українцям представництво відповідно до їхньої кількості?
Розв’язання
Визначимо, що вибори відбувалися від шести суспільних категорій (курій), а не від національних груп.
Звернемо увагу на те, що українці були переважно селянами, які належали до курії з найменшим числом голосів або взагалі мали обмежене право виборчості.
Порівняємо кількість місць у сеймі (150 послів) та частку українців серед населення (більшість), щоб побачити розбіжність між демографією та політичною владою.
Відповідь:
1) Система була становою, а не національною; 2) Українці були переважно селянами з обмеженими виборчими правами; 3) Тому українці отримали лише третину місць (51 мандат на перших виборах), що значно менше їхньої кількості в населенні.
Завдання 2 (с. 183)
Роль Галицького сейму для політичної культури
Якою була роль Галицького сейму в становленні політичної культури українського населення?
Розв’язання
Розглянемо сферу повноважень сейму: культура, освіта та аграрні відносини були ключовими для українського життя.
Проаналізуємо, як отримання мандатів (навіть обмежених) дозволило українцям легально захищати свої інтереси та розвивати національну ідентичність.
Визначимо, що сейм став школою політики, де селяни та інтелігенція вчилися діяти як громадяни, а не лише як піддані.
Відповідь:
1) Сейм надав українцям офіційний статус представників влади; 2) Він став платформою для захисту інтересів у сферах культури та освіти; 3) Це сприяло переходу від культурницького етапу до політичного в українському русі.
