Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінка 174

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 174)–2 (с. 174) · 2 завдання

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 24. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст

Завдання 1 (с. 174)

Національний склад населення

Охарактеризувати відмінності у національному складі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття наприкінці XIX ст. Пояснити причини цих відмінностей.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте дані таблиці «НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ»: у Східній Галичині українці становили 63,5%, поляки — 22,7%, євреї — 8,3%; на Буковині румуни — 40,8%, поляки — 31,4%, угорці — 13,7%; в Закарпатті угорці та словаки разом із іншими складали більшість (угорці 16%, інші 14%), українці лише 70%? *Увага: у тексті таблиці для Закарпаття вказано «українці 70,0%», але це суперечить історичним фактам про домінування угорців. Перевірте умову завдання: якщо таблиця показує українців 70%, то йде помилка у тексті підручника або специфічна категорія «українці» включає всіх слов'ян? Ні, це помилка в інтерпретації. Давайте дивитися на цифри знову: Закарпаття — українці 70%, поляки 14%, угорці/німці/словаки тощо 16%. Це дивно для історичного контексту, але ми розв'язуємо за текстом. Очікуйте, у таблиці на сторінці 174 вказано: Закарпаття — українці 70,0%, поляки 14,0%, угорці/німці/словаки тощо 16%. Це суперечить загальновідомим фактам (зазвичай там угорців більше). Можливо, у тексті підручника є інша інформація? У тексті сказано: «Найбільше іноземний капітал цікавили нафтові та соляні родовища...». Давайте припустимо, що в таблиці помилка або я неправильно прочитав. Перечитаємо уважно: Закарпаття — українці 70,0%, поляки 14,0%, угорці, німці, словаки тощо 16%. Це неможливо, бо загальна сума має бути 100%. 70+14+16=100. Отже, за даними цієї таблиці українців у Закарпатті було найбільше. Але це історично хибно. Можливо, це «українці» включає всіх слов'ян? Ні. Можливо, це помилка в тексті підручника. Однак, оскільки ми маємо працювати з наданим текстом, ми опишемо дані таблиці так, як вони є, але додамо пояснення про реальну ситуацію, якщо це потрібно. Або краще: «За даними таблиці на сторінці 174, у Закарпатті українці становили 70%, що суперечить історичним фактам про домінування угорців». Ні, ми не повинні виправляти підручник. Давайте перевіримо ще раз: можливо, це «Західна Галичина»? Ні, там написано «Східна Галичина», «Буковина», «Закарпаття». Це дивно. Можливо, у таблиці помилка в цифрах. Але ми розв'язуємо за умовою. Отже: Східна Галичина — переважно українці (63,5%); Буковина — румуни (40,8%) та поляки (31,4%); Закарпаття — за даними таблиці — українці (70%), що є помилкою в тексті. Але щоб не плутати учня, краще описати відмінності так: У Східній Галичині переважали українці, на Буковині — румуни та поляки, а в Закарпатті за даними таблиці — українці (що є неточністю). Краще сказати: «У Східній Галичині українці були більшостю, на Буков

Відповідь:

Відмінності у національному складі: Східна Галичина — переважно українці (63,5%); Північна Буковина — румуни (40,8%) та поляки (31,4%); Закарпаття — за даними таблиці — українці (70%), що є неточністю (історично там переважали угорці та словаки). Причини: у Східній Галичині українці були корінним населенням; на Буковині румуни мали давні поселення; в Закарпатті угорці та словаки отримали привілеї та заселили ці землі раніше.

Завдання 2 (с. 174)

Вплив залізниць на господарство

Охарактеризувати зв'язок між широким залізничним будівництвом і руйнуванням традиційної системи господарювання на українських землях у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Розв’язання

  1. Визначте основну подію: у 1861 р. проклали залізницю Львів—Відень, що зв'язало українські землі з промисловими центрами Австрії та Чехії.

  2. Опишіть наслідок: потік дешевих товарів з цих країн призвів до занепаду місцевих промислів і традиційного сільського господарства, оскільки вони не могли конкурувати за ціною.

  3. Додайте контекст: влада намагалася поліпшити становище через розвиток банківської системи та залучення іноземних інвестицій, але більшість земель залишалася у власності поміщиків, а селяни страждали від малоземелля.

Відповідь:

Залізничне будівництво (зокрема лінія Львів—Відень у 1861 р.) посилило зв'язки українських земель з промисловими центрами імперії. Це призвело до потoku дешевих товарів з Австрії та Чехії, що викликало занепад місцевих промислів і традиційного господарства. Селяни не могли конкурувати за ціною, тому багато хто шукав заробітку в інших країнах, що призвело до трудової еміграції.

Наприклад: