Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 23. Українська література та мистецтво. Реалізм. Нові види мистецтва. Церковне життя
Завдання 2 (с. 171)
Представники літератури кінця XIX – початку XX ст
Укажіть представників української літератури кінця XIX – початку XX ст., які започаткували нові напрями та ідеї.
Розв’язання
У тексті параграфа знайдіть розділ про літературу (на сторінці 168–169).
Зверніть увагу на зображення портретів письменників та опис їхньої творчості.
Визначте, що це за група: «Молода Україна» або новатори-символісти.
Перелічіть прізвища представників цієї групи (Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко тощо).
Відповідь:
Представниками української літератури кінця XIX – початку XX ст., які започаткували нові напрями та ідеї (новатори-символісти), були Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Панас Мирний, Іван Франко.
Завдання 3 (с. 171)
Золота доба» українського театру
Чому період другої половини XIX ст. називають «золотою добою» українського театру? Назвіть щонайменше три причини.
Розв’язання
Прочитайте текст про розвиток українського театру (сторінка 168–170).
Визначте ключові події: створення «Театру корифеїв» (1882), заснування першого постійного театру (1891).
Згадайте про видатних акторів, таких як Марія Заньковецька та Микола Садовський.
Сформулюйте три причини: професіоналізм, високий рівень акторської майстерності, розквіт репертуару.
Відповідь:
1) Перехід від аматорського до професійного театру (створення трупи «Театр корифеїв» у 1882 р.). 2) З'явлення видатних акторів-корифеїв, таких як Марія Заньковецька та Микола Садовський. 3) Розквіт репертуару та підвищення художнього рівня вистав.
Завдання 4 (с. 171)
Вплив цензури на театр
Як заборона творів історичної та соціальної тематики вплинула на репертуар театру? Які теми залишилися доступними для висвітлення?
Розв’язання
Прочитайте текст про цензуру та обмеження (сторінка 168–170).
Визначте, які теми були заборонені (історичні події, соціальна тематика).
Подумайте, як актори компенсували це: грали в комедіях, іноземних п'єсах або використовували підтекст.
Сформулюйте відповідь про зміни репертуару та доступні теми.
Відповідь:
Заборона вплинула на те, що актори не могли грати історичні драми (про козаків) та соціальні трагедії. Залишилися доступними теми побутові комедії, іноземні п'єси та твори з підтекстом, які дозволяли критикувати суспільство безпосередньо.
Завдання 5 (с. 171)
Митці розквіту українського театру
Із діяльністю яких митців був пов'язаний розквіт українського театру?
Розв’язання
Прочитайте текст про український театр (сторінка 168–170).
Знайдіть прізвища акторів та режисерів, які згадуються в контексті розвитку театру.
Визначте їхні ролі: Микола Кропивницький (створив трупу), Марія Заньковецька (акторка), Микола Садовський (актор).
Сформулюйте відповідь, перелічивши прізвища.
Відповідь:
Розквіт українського театру був пов'язаний із діяльністю таких митців: Микола Кропивницький (режисер, організатор трупи), Марія Заньковецька (акторка), Микола Садовський (актор).
Завдання 6 (с. 171)
Провідні композитори та їх творчість
Назвати провідних українських композиторів другої половини XIX ст., охарактеризувати їхню творчість.
Розв’язання
Визначаємо композиторів за матеріалом підручника: Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Станіслав Людкевич.
Описуємо творчість кожного: Леонтович створював пісні на основі народних мелодій («Щедрик», «Мак», «Дударик»); Стеценку написав оперу «Кармалюк»; Людкевич створив симфонію-кантату «Кавказ» за поемою Т. Шевченка.
Додаємо імена митців із західноукраїнських земель: Михайло Вербицький, Іван Лаврівський, Сидір Воробкевич, Анатоль Вахнянин.
Відповідь:
Провідні композитори — Микола Леонтович (пісні на народні мотиви), Кирило Стеценко (опера «Кармалюк»), Станіслав Людкевич (симфонія-кантата «Кавказ»). Також діяли Михайло Вербицький, Іван Лаврівський, Сидір Воробкевич, Анатоль Вахнянин.
Завдання 7
Аматорський та професійний театр
Охарактеризувати відмінності між українським аматорським театром до 1882 р. та професійним театром, створеним після цієї дати.
Розв’язання
Визначаємо стан до 1882 року: це був аматорський театр, де актори не мали постійної зарплати, а вистави були тимчасовими.
Описуємо стан після 1882 року: у 1882 році було створено першу професійну трупу під керівництвом М. Кропивницького в Єлисаветграді («Театр корифеїв»), що означало перехід до стабільної роботи з акторами-професіоналами.
Відповідь:
До 1882 року діяв аматорський театр без постійної трупи. Після 1882 року було створено першу професійну трупу, що забезпечило стабільність розвитку українського театру.
Завдання 8
Інтерв'ю з Марією Заньковецькою
Скласти три запитання для актриси Марії Заньковецької, щоб краще зрозуміти її внесок у розвиток українського театру, та обґрунтувати вибір.
Розв’язання
Формулюємо перше запитання про складні ролі, які вона виконувала, щоб зрозуміти глибину її акторської майстерності.
Формулюємо друге запитання про відчуття під час виступів за кордоном, оскільки це допомогло поширити славу українського театру.
Формулюємо третє запитання про труднощі роботи в умовах цензури та заборони певних тем.
Відповідь:
1. «Як ви обирали ролі, які були складними для виконання?» — щоб зрозуміти її акторську майстерність. 2. «Що вас найбільше вражало під час виступів за кордоном?» — щоб дізнатися про міжнародне визнання українського мистецтва. 3. «Як ви реагували на цензурні обмеження, які часто перешкоджали виконанню сценічних творів?» — щоб зрозуміти її стійкість та відданість справі.
Завдання 9
Поширення протестантизму в Україні
Пояснити причини поширення протестантських вчень на українських землях наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Розв’язання
Визначаємо основну причину: падіння авторитету православної церкви через її зв'язок з імперською владою та русифікацію.
Описуємо реакцію населення: люди почали шукати віру поза офіційною церквою, що призвело до поширення протестантських течій (штундисти, баптисти).
Згадуємо переслідування: спочатку уряд та церква переслідували секти, але це лише зміцнювало підтримку серед населення.
Відповідь:
Поширення протестантизму було зумовлене падінням авторитету православної церкви, яка стала інструментом русифікації та контролю над населенням. Населення шукало духовну опору в інших течіях, хоча переслідування лише зміцнювали їхню підтримку.
Завдання 10
Тема твору письменника-реаліста
Уявіть, що ви — письменник або письменниця кінця ХІХ ст. Оберіть тему для свого твору та поясніть свій вибір. Враховуйте контекст реалізму та заборон на історичну тематику.
Розв’язання
Проаналізуйте умови життя українців того часу (селянство, цензура, відчуження церкви).
Згадайте приклади реалістичної літератури (творчість М. Коцюбинського, Л. Українки) та їхні мотиви.
Сформулюйте тему, яка є актуальною для вашого героя, і поясніть, чому саме ця тема важлива для національного відродження.
Відповідь:
Я б обрав(ла) тему «Збереження пам'яті про героїчне минуле та побут народу через побутові деталі». Обґрунтування: Оскільки пряме відображення історичних подій (Козацька доба) було заборонено, найкращим способом висловити національну ідею було показати зв'язок сучасників з їхніми предками через усні перекази, традиції та внутрішній світ персонажів. Це дозволяло обійти цензуру, водночас пробуджуючи патріотизм і зберігаючи національну свідомість у читача.
Завдання 11
Маршрут музичної подорожі Україною
Складіть віртуальний маршрут музичної подорожі Україною, присвячений композиторам другої половини XIX ст. Вкажіть міста відвідування та причини вибору цих місць.
Розв’язання
Визначте ключових композиторів періоду: Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Станіслав Людкевич.
З'єднайте їхні імена з географічними локаціями (Київ — «Щедрик», Полтава — «Кавказ», Чернігів/Ніжин — твори на честь Шевченка та Гоголя).
Опишіть маршрут: Київ -> Полтава -> Харків -> Одеса, пояснюючи значення кожного міста для української музики.
Відповідь:
Маршрут починається в Києві (місто Миколи Леонтовича, де народилася класика «Щедрик»), далі прямуємо до Полтави (Станіслав Людкевич, симфонія-кантата «Кавказ», а також місце діяльності Й. Хмелевського). Зупинка в Харкові (місце першого українського фільмування та діяльності М. Вербицького), потім Одеса (Товариство південноросійських художників, Іван Лаврівський) і завершуємо в Чернігові/Ніжині (пам'ятник Т. Шевченку роботи Пармена Забіли). Цей шлях дозволяє відвідати місця народження та творчості композиторів, а також побачити пам'ятники, присвячені українським митцям.
Завдання 12
Роль греко-католицької церкви в Галичині
Створіть план плаката, який розкриває роль греко-католицької церкви в національному русі Галичини. Враховуйте контекст польського панування та боротьби за мову та культуру.
Розв’язання
Виділіть головну ідею плаката: «Церква як форпост національного відродження».
Перелічіть аргументи: збереження української мови, підтримка освіти та культури, боротьба за права українців проти польського тиску.
Запропонуйте візуальні елементи: ікону українського маляра (наприклад, Івана Труша), зображення церковних будівель Галичини, портрети духовенства-патріотів.
Відповідь:
План плаката має містити заголовок «Греко-католицька церква — опора української нації в Галичині». Основні блоки: 1) Збереження української мови та традицій у богослужінні; 2) Підтримка освіти та видання книг українською мовою; 3) Формування національної свідомості серед парафіян. Візуально можна використати зображення церков Галичини, портрети відомого духовенства (наприклад, о. Івана Труша) та символи відродження.
Завдання 13
Театр корифеїв як школа суспільної активності
Обґрунтуйте думку, чи можна назвати «Театр корифеїв» школою не тільки акторської майстерності, а й суспільної активності. Поясніть причини.
Розв’язання
Опишіть функції театру: не лише розвага, а й просвітництво та національна пропаганда.
Сформулюйте висновок: театр став школою громадянської позиції та патріотизму.
Відповідь:
Так, «Театр корифеїв» був школою суспільної активності. Актори не лише вміли грати, а й активно брали участь у громадському житті: вони поширювали просвітницькі ідеї серед селян, допомагали їм, захищали їхні права та пропагували українську мову та культуру. Театр став центром національного відродження, де актори вчили людей любити свою землю та боротися за її незалежність.
