Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 19. Повсякденне життя. Розвиток освіти й науки
Завдання 3 (с. 139)
Зміни в освіті
Назвіть зміни, що відбулися в освіті в другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Згадати про діяльність молодшої інтелігенції та відкриття перших недільних шкіл у 1859 р.
Вказати на закриття цих шкіл у 1862 р., а потім їхнє відродження після реформ із підтримки земств.
Перелічити відкриття жіночих гімназій (перша — у Києві в 1859 р.) та технічних інститутів для підготовки спеціалістів.
Відповідь:
Відбулося створення мережі недільних шкіл для дорослих, відкриття жіночих гімназій та технічних інститутів (політехнічного, ветеринарного тощо), а також зміна підпорядкування початкової освіти (церква — земства).
Завдання 4 (с. 139)
Факти розвитку науки
Наведіть факти, які характеризують розвиток науки в цей період.
Розв’язання
Згадати про відкриття в галузі мікробіології (Ілля Мечников, Микола Гамалія) та епідеміології (Данило Заболотний).
Вказати на досягнення в біології (Олександр Ковалевський), хімії (Микола Бекетов) та фізиці (Микола Пильчиков).
Перелічити діячів гуманітарних наук: істориків (Микола Костомаров, Володимир Антонович), мовознавців (Олександр Потебня) та математиків (Дмитро Граве).
Відповідь:
Науковцями світового рівня стали Микола Миклухо-Маклай (етнограф), Микола Бекетов (хімік), Олександр Ковалевський (ембріолог), Ілля Мечников і Микола Гамалія (бактеріологи), Микола Пильчиков (фізик), Володимир Вернадський (засновник вчення про біосферу), Дмитро Граве (математик), а також дослідники історії та мови.
Завдання 5 (с. 139)
Взаємозв'язок індустріалізації та освіти
Поясніть взаємозв'язок між становленням індустріального суспільства, розвитком промисловості та появою закладів вищої технічної освіти.
Розв’язання
Визначити, що індустріалізація потребувала спеціалістів для залізничного транспорту, металургії, гірництва тощо.
Пояснити, як це призвело до відкриття політехнічних, технологічних та сільськогосподарських інститутів у 1860–1890-х рр.
Висновок: вища технічна освіта стала необхідною умовою для функціонування розвиненої промисловості.
Відповідь:
Становлення індустріального суспільства та розвиток промисловості створили гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах (інженерах, технікалі), що обумовило відкриття закладів вищої технічної освіти (політехнічний інститут у Києві, технологічний та ветеринарний у Харкові тощо).
Завдання 6 (с. 139)
Заклади вищої освіти на карті
Покажіть на карті атласу місця діяльності тогочасних закладів вищої освіти та назвіть їхню спеціалізацію.
Розв’язання
Вказати Київ як центр політехнічного інституту та університету.
Вказати Харків як місце для технологічного, ветеринарного та гірничого інститутів.
Вказати Одесу як місце для сільськогосподарського інституту.
Згадати Новоросійський університет у Миколаєві (заснований 1865 р.).
Відповідь:
На карті слід позначити: Київ (політехнічний інститут, університет), Харків (технологічний, ветеринарний, гірничий інститути), Одесу (сільськогосподарський інститут), Миколаїв (Новоросійський університет).
Завдання 7 (с. 139)
Хронологія та дати
1) Який заклад вищої освіти було відкрито на українських землях у рік завершення Громадянської війни в США? 2) Скільки років минуло від дати відкриття в Києві першої недільної школи станом на поточний рік (враховуючи, що підручник видано 2026 року)?
Розв’язання
Громадянська війна в США завершилася у 1865 році. Згідно з текстом параграфа, саме в цей рік (або навколо нього) було засновано Новоросійський університет у Одесі.
Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 року. Різниця між 2026 та 1859 роками становить 2026−1859=167 років.
Відповідь:
1) Новоросійський університет (заснований у 1865 р.). 2) Станом на 2026 рік минуло 167 років.
Завдання 8 (с. 139)
Порівняння імперій
Визначте спільні та відмінні риси розвитку освіти і науки на українських землях під владою Австро-Угорської та Російської імперій у другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Спільні риси: обидві імперії сприяли розвитку природничих наук (хімія, біологія), технічної освіти та будівництву університетів через промисловий розвиток.
Відмінні риси: у Російській імперії панувала політика русифікації, обмежувалися українські школи та друковані видання; в Австро-Угорщині існували автономні українські землі (Галичина), де активно розвивалися українська шкільна мережа, видавнича справа та наукові товариства.
Відповідь:
Спільне: розвиток технічних наук, будівництво університетів, промислова освіта. Відмінне: в Австро-Угорщині — підтримка української мови та національної освіти; в Російській імперії — обмеження української культури та перевага російської мови.
Завдання 9 (с. 139)
Аргументація модернізації
Висловіть судження та наведіть аргументи щодо модернізації системи освіти на українських землях у другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Судження: Система освіти в другій половині ХІХ ст. зазнала значної модернізації, ставши більш доступною для різних верств населення та спрямованою на потреби економіки.
Аргументи: Відкриття жіночих гімназій (1859 р.), реформа 1871 року, що створила реальні училища для професійної підготовки, масове відкриття недільних шкіл для грамотності дорослих та будівництво технічних інститутів (політехнічний у Києві, ветеринарний у Харкові).
Відповідь:
Судження: Освіта стала більш різноманітною та орієнтованою на професійну підготовку. Аргументи: поява реальних училищ, жіночих гімназій, технічних інститутів та недільних шкіл.
Завдання 10 (с. 139)
Мінідослідження за творами
Підготуйте мінідослідження за темою «Відображення повсякденного життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"».
Розв’язання
Опишіть житло Кайдашів: це традиційна двокімнатна хата з сінями та коморою, що відповідає опису селянських осель того часу.
Зверніть увагу на одяг героїв: вони носять домашню тканину (домоткане полотно), хоча в повісті є деталі про появу мануфактурних тканин у багатих господарств.
Проаналізуйте харчування: селяни їдять те, що вирощують самі (хліб, каші, соління), що підтверджує відсутність регулярних походів до магазинів, як це було в містах.
Висновок: повість реалістично відображає перехідний період, коли старі традиції ще панували, але вже з'являлися ознаки модернізації (згадки про міські звички, нові знаряддя праці).
Відповідь:
«Кайдашева сім'я» показує повсякденне життя селян через деталі побуту: традиційна хата з сінями та коморою, одяг із домотканого полотна, харчування власними продуктами. Твір ілюструє, як у селах ще панували старі звичаї, хоча в літературі вже фіксувалися зміни в побуті.
Завдання 11
Ілюстрації змін у побуті
Визначте ключові слова, що описують зміни в повсякденному житті населення українських земель другої половини ХІХ ст. На їхній основі пропишіть промпт та створіть декілька ілюстрацій, які демонструють це. Обговоріть результати щодо наявності історичних помилок.
Розв’язання
Складіть список ключових слів: «електричне освітлення вулиць», «кінний трамвай», «промислова тканина на одязі», «відвідування цирку».
Для кожного пункту сформулюйте промпт (опис): «Ілюстрація 1890-х років: вулиця міста з електричними ліхтарями та трамваєм, люди в міському одязі».
Уявіть створення ілюстрацій та перевірте їх на адекватність (наприклад, чи не є трамвай паровим, чи не відображено сучасні смартфони).
Відповідь:
Ключові слова: електрика, трамвай, промисловий одяг, цирк. Промпт-завдання: «Зобразити міську вулицю кінця ХІХ ст. з електричними ліхтарями, конним трамваєм, людьми в мануфактурних тканинах та відвідувачами цирку». Ілюстрації мають демонструвати перехід від традиційного до індустріального побуту без аномалій (наприклад, автобусів чи телефонів).
Завдання 12
Експонати для віртуального музею
За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції «Українські вчені й винахідники українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.» для віртуального музею історії України.
Розв’язання
Оберіть трьох-чотирьох вчених із списку підручника (Бекетов, Ковалевський, Мечников, Заболотний).
Для кожного визначте експонат: наприклад, для Бекетова — зразки хімічних реакцій або його лабораторні записи; для Заболотного — макет бактеріологічної станції або нотатки про чуму.
Складіть опис експозиції: «Експонат №1: Лабораторна посуда Миколи Бекетова, що демонструє його дослідження в галузі хімії».
Відповідь:
Добірка експонатів: 1) Зразки хімічних сполук та лабораторні записи Миколи Бекетова; 2) Мікроскоп та зображення амеби Олександра Ковалевського; 3) Нотатки Данила Заболотного про шляхи поширення чуми; 4) Фотографії Іллі Мечникова під час експедицій.
Завдання 13
Оцінка рівня освіти населення
Яким, на вашу думку, був рівень освіти населення українських земель і чому? Поміркуйте, чи можливо було змінити цю ситуацію. Поясніть свою відповідь.
Розв’язання
Оцініть ситуацію: низький рівень у селах через брак шкіл та підтримки влади; вищий рівень у містах через дію недільних шкіл та земств.
Обґрунтуйте можливість зміни: так, це було можливо завдяки діяльності громад (недільні школи), реформам земств та зростанню попиту на освіту серед робітників.
Сформулюйте висновок: ситуацію можна було покращити через активну громадянську позицію та поступову реформування системи освіти.
Відповідь:
Рівень освіти був низьким у селах (близько 20%) і вищим у містах (50%). Ситуацію можна було змінити завдяки діяльності інтелігенції (відкриття недільних шкіл), реформам земств та розвитку промисловості, яка потребувала кваліфікованих кадрів. Без державної підтримки зміни були б повільнішими, але громадська ініціатива відіграла ключову роль.
Завдання 14
Лист вченого про відкриття
Дослідіть життя та діяльність одного з українських вчених другої половини ХІХ ст. Напишіть від його імені лист, у якому він розповідає про своє відкриття або наукову працю.
Розв’язання
Оберіть вченого: Данило Заболотний.
Складіть план листа: привітання, опис проблеми (чума), метод дослідження (визначення ролі гризунів), висновок про ефективність боротьби з хворобою.
Напишіть текст листа від імені вченого, використовуючи факти з підручника (відкриття шляхів поширення чуми).
Відповідь:
Лист від Данила Заболотного: «Шановний колего! Я хочу розповісти про мої дослідження в Одесі. Ми виявили, що чума поширюється через польових гризунів та кліщів. Це дозволило нам запропонувати ефективні засоби боротьби з нею. Моя мета — захистити життя людей від епідемій».
