Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 125–130

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6 · 7 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 125

§ 18. Населення українських земель у пореформений період

Завдання 1

Кількість населення кінця XVIII ст

Якою була кількість населення українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст.?

Розв’язання

  1. Аналізуємо текст параграфа: у ньому чітко вказано зростання з 13,5 до 23,5 млн осіб у другій половині XIX ст., але конкретна цифра для кінця XVIII ст. не наведена.

  2. Використовуємо історичний контекст: зазвичай в українській історіографії кількість населення Правобережної та Лівобережної України наприкінці XVIII століття оцінюється приблизно у 10–12 мільйонів осіб.

Відповідь:

Приблизно 10–12 мільйонів осіб (точна цифра не вказана в тексті параграфа, але це загальновідомий історичний факт).

Завдання 2

Особливості складу населення

Назвіть особливості складу населення українських земель, підвладних Російській імперії, у цей період (друга половина XIX ст.).

Розв’язання

  1. Визначаємо основну версту населення: більшість становило селянство (близько 22 млн осіб).

  2. Визначаємо національний склад: переважали українці; росіяни мали найбільшу частку у губерніях Півдня і Сходу (21—27 %); кримськотатарське населення значно зменшилося через еміграцію, а його частка впала до 13 %.

Відповідь:

Більшість становило селянство; за національним складом переважали українці, найбільша частка росіян була у Південних і Східних губерніях (21–27 %), а кримськотатарське населення зменшилося до 13 %.

Сторінка 126

Завдання 1 (с. 126)

Кількість і склад населення

Охарактеризувати зміни кількості й складу населення українських земель у другій половині XIX ст., порівняти з першою половиною століття.

Розв’язання

  1. Зафіксуємо загальне зростання чисельності населення з 13,5 млн до 23,5 млн осіб у дев'яти губерніях.

  2. Визначимо темпи росту міського населення: Правобережжя та Лівобережжя — утри рази, Південь і Схід — у п'ять разів.

  3. Охарактеризуємо національний склад: переважали українці, росіяни становили 21–27% на Півдні та Сході, у Криму частка кримських татар знизилася до 13%.

Відповідь:

Загальна кількість населення зросла з 13,5 до 23,5 млн осіб; міське населення Правобережжя та Лівобережжя збільшилося утри рази, Півдня і Сходу — у п'ять разів; українці були більшістю, росіяни становили 21–27% на Півдні та Сході.

Сторінка 127

Завдання 3

Становище дворянства після реформи

Обґрунтуйте, чи суттєво змінилося становище дворянства у пореформений період (після 1861 р.), наведіть три аргументи.

Розв’язання

  1. Аргумент 1: Багато дворян не мали навичок ведення рахунків і управління сучасним господарством, що призвело до фінансових збитків.

  2. Аргумент 2: Замість модернізації маєтків багато поміщиків намагалися зберігати старий спосіб життя, що вимагало великих витрат.

  3. Аргумент 3: Через борги понад дві третини дворян були змушені продавати землю підприємливим селянам або закладати маєтки.

Відповідь:

Становище дворянства суттєво змінилося. Три аргументи: 1) фінансові труднощі через неможливість безкоштовної праці селян; 2) відсутність навичок ведення рахунків та модернізації господарств; 3) масове зростання боргів і втрата земельних володінь.

Сторінка 128

Завдання 4

Закономірності формування буржуазії

Визначити закономірності формування нової еліти та соціальні групи, що ставали підприємцями. Пояснити причини їхнього успіху.

Розв’язання

  1. Визначаємо основні джерела капіталу для створення підприємств: це були вихідці з купецтва та заможне селянство, які мали накопичені кошти.

  2. Аналізуємо вплив реформ та індустріалізації: розвиток фабрик, заводів та банків сприяв поповненню лав буржуазії представниками інших станів (чумаками, сільськими позичальниками).

  3. Вивчаємо приклад успішних родин (наприклад, «Брати Яхненки і Симиренко»), які займалися цукровою промисловістю та іншими галузями.

Відповідь:

Буржуазія формувалася з купецтва, заможного селянства, чумаків та позичальників. Вони ставали підприємцями завдяки накопиченню капіталу в умовах реформ та розвитку промисловості, оскільки мали необхідні кошти та досвід для створення товарних виробництв.

Сторінка 129

Завдання 5

Умови життя промислових робітників

Порівняйте умови життя й праці українського промислового робітництва з європейськими нормами того часу. Визначте, чи відповідали вони стандартам.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте текст параграфа про становище промислового робітництва (стор. 129–130).

  2. Визначте ключову відмінність між життям українських робітників та європейськими нормами.

Відповідь:

Умови життя й праці промислового робітництва на українських землях загалом не відповідали тогочасним європейським нормам (за винятком окремих випадків).

Сторінка 130

Завдання 6

Становище інтелігенції та жіноцтва

Охарактеризувати особливості становища української інтелігенції та жіноцтва в суспільстві пореформеного періоду (друга половина XIX ст.).

Розв’язання

  1. Визначаємо склад інтелігенції за текстом параграфа: це люди, які займалися медициною, викладацькою діяльністю, наукою, мистецтвом, літературою та державною службою.

  2. Виділяємо чотири ключові ознаки розвитку цієї верстви у другій половині XIX ст.: стрімке кількісне зростання, посилення впливу на політику, оформлення як окремої групи та поява протестного ставлення до влади.

  3. Аналізуємо становище жіноцтва: хоча в тексті конкретних імен чи подій про жінок немає, загалом їхнє становище було залежним від чоловіків, але саме інтелігенція часто була місцем для освіченої жінки, яка могла займатися благодійністю або культурою.

Відповідь:

Інтелігенція — це верства освічених людей (лікарів, вчителів, науковців, митців), кількість яких стрімко зростала. Її головні риси: вплив на політику, оформлення як окремої групи та протестне ставлення до влади. Жіноцтво загалом мало обмежені права, але в суспільстві інтелігенції жінки могли займатися освітою та культурою, хоча їхній соціальний статус залишався нижчим за чоловічий.

Наприклад: