Обкладинка: Фізика, 9 клас — Бар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я., Довгий С. О., Кірюхін М. М., Кірюхіна О. О., за ред. Довгого С. О.

ГДЗ · Фізика · 9 клас

Сторінка 26

Фізика, Бар’яхтар В. Г., Божинова Ф. Я., Довгий С. О., Кірюхін М. М., Кірюхіна О. О., за ред. Довгого С. О., 2026 · № 1 (с. 26)–8 · 8 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 2. Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів

Завдання 1 (с. 26)

Визначення катоду, аноду та напрямку руху йонів

Розглянути рисунок демонстрації провідності розчину купрум(ІІ) сульфату (). Зазначити: а) який електрод слугує катодом, а який — анодом; б) у якому напрямку рухаються катіони міді.

Розв’язання

  1. На рисунку видно, що до електрода, зануреного в лівійшій частині склянки, підключений негативний полюс джерела струму (), а до правого — позитивний (). Отже, лівий електрод є катодом, а правий — анодом.

  2. Катіони міді () мають позитивний заряд, тому вони рухаються від анода до катода (зправа наліво).

Відповідь:

а) катод — лівий електрод, анод — правий електрод; б) катіони міді рухаються з правої частини розчину в ліву (до катода).

Завдання 2 (с. 26)

Провідність природних вод

Пояснити, чому водопровідна, річкова та морська вода проводять електричний струм, попри те, що дистильована вода не є провідником.

Розв’язання

  1. У водопровідній, річковій та морській воді містяться розчинені солі (кальцій, магній, натрій тощо), які є електролітами.

  2. Ці солі піддаються електролітичній дисоціації, утворюючи вільні позитивні йони (, тощо) та негативні йони (, тощо).

  3. Наявність цих вільних рухомих носіїв заряду дозволяє воді проводити електричний струм.

Відповідь:

Водопровідна, річкова та морська вода проводять струм, оскільки містять розчинені солі, які дисоціюють на вільні йони, що є носіями заряду.

Завдання 3 (с. 26)

Провідність розчинів солей і цукру

Пояснити, чому розчин солі у воді добре проводить електричний струм, а розчин цукру — погано.

Розв’язання

  1. Сіль (наприклад, ) є електролітом; при розчиненні вона розпадається на вільні йони ( та ), які забезпечують провідність.

  2. Цукор є неелектролітом; його молекули у воді не розпадаються на йони, а залишаються цілими нейтральними частинками.

  3. Відсутність вільних носіїв заряду (йонів) у розчині цукру робить його поганим провідником струму.

Відповідь:

Розчин солі добре проводить струм, оскільки сіль дисоціює на йони, а розчин цукру — погано, оскільки цукор не дисоціює і в розчині немає вільних носіїв заряду.

Завдання 4 (с. 26)

Заряд при електролізі алюмінію

Під час електролізу розчину алюміній хлориду на катоді виділилося алюмінію. Визначте заряд, який пройшов через розчин.

Розв’язання

  1. Запишемо відому масу виділеного металу: .

  2. Знайдемо електрохімічний еквівалент алюмінію (). Молярна маса , валентність , стала Фарадея . Тоді (або ).

  3. Обчислимо заряд за формулою .

  4. Виконаємо ділення: .

Відповідь:

Заряд, що пройшов через розчин, становить приблизно .

Завдання 5

Час електролізу срібла

Під час електролізу розчину аргентум нітрату на катоді виділилося срібла. Сила струму була незмінною і дорівнювала . Скільки часу тривав електроліз?

Розв’язання

  1. Переведемо масу виділеного срібла в СІ: .

  2. Візьмемо електрохімічний еквівалент срібла: (це стандартне значення для ).

  3. Підставимо дані в формулу : .

  4. Обчислимо час: . Переведемо в години: .

Відповідь:

Електроліз тривав приблизно години (або ).

Завдання 6

Визначення електрохімічного еквівалента міді

Через розчин купрум(ІІ) сульфату протягом пропускали струм силою . Маса катода збільшилася з до . Яке значення електрохімічного еквівалента отримали?

Розв’язання

  1. Обчислимо масу виділеної міді: .

  2. Переведемо час у секунди: .

  3. Знайдемо заряд, що пройшов через розчин: .

  4. Обчислимо електрохімічний еквівалент міді за формулою .

  5. Виконаємо ділення: або .

Відповідь:

Отримане значення електрохімічного еквівалента міді становить приблизно ().

Завдання 7

Порівняння маси виділених металів

Три ванни з розчинами (електроди 1, 2), (електроди 3, 4) та (електроди 5, 6). Через всі ванни йдуть однакові струми за однаковий час. Потрібно визначити, на якому катоді виділяється найбільша маса металу і який це метал.

Розв’язання

  1. Визначимо валентність катіонів: (валентність 1), (валентність 2), (валентність 3).

  2. Запишемо залежність маси від валентності: . Найменша валентність () відповідає найбільшій масі.

  3. Перевіримо, чи не виділяється кисень на аноді замість металу (це стосується анодів, а нам потрібні катоди). На катоді завжди відновлюються катіони металів.

  4. Порівнюємо: срібло () виділятиметься масою в 2 рази більшою за мідь і в 3 рази більшою за алюміній.

Відповідь:

Найбільша маса металу виділяється на катоді №2 (у ванні з ). Це метал — срібло ().

Завдання 8

Дослідження біографії М. Фарадея

Скласти повідомлення про життя Майкла Фарадея та історію його відкриттів, враховуючи, що він був сином коваля й учнем палітурника.

Розв’язання

  1. Сформулюйте план повідомлення: дитинство, навчання, перші відкриття, закони електролізу, вплив на науку.

  2. Опишіть коротко біографічні дані (народження 1791 р., робота у лавці Бейка, експерименти з електромагнітними полями).

  3. Згадайте про відкриття законів електролізу та їх значення для промисловості.

  4. Напишіть висновок про його скромність і працьовитість.

Відповідь:

План повідомлення: 1) Дитинство (син коваля, учень палітурника). 2) Початок наукової діяльності (робота в лавці Бейка, експерименти з електромагнітними полями). 3) Відкриття законів електролізу та їх значення. 4) Висновок про внесок у науку. Зразок відповіді: Майкл Фарадей народився у бідній родині, але завдяки своїй працьовитості став видатним вченим. Він відкрив явище електромагнітної індукції та сформулював закони електролізу, що стало основою для розвитку електротехніки.

Наприклад: