Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 2. Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів
Завдання 1 (с. 26)
Визначення катоду, аноду та напрямку руху йонів
Розглянути рисунок демонстрації провідності розчину купрум(ІІ) сульфату (CuSO4). Зазначити: а) який електрод слугує катодом, а який — анодом; б) у якому напрямку рухаються катіони міді.
Розв’язання
На рисунку видно, що до електрода, зануреного в лівійшій частині склянки, підключений негативний полюс джерела струму (−), а до правого — позитивний (+). Отже, лівий електрод є катодом, а правий — анодом.
Катіони міді (Cu2+) мають позитивний заряд, тому вони рухаються від анода до катода (зправа наліво).
Відповідь:
а) катод — лівий електрод, анод — правий електрод; б) катіони міді рухаються з правої частини розчину в ліву (до катода).
Завдання 2 (с. 26)
Провідність природних вод
Пояснити, чому водопровідна, річкова та морська вода проводять електричний струм, попри те, що дистильована вода не є провідником.
Розв’язання
У водопровідній, річковій та морській воді містяться розчинені солі (кальцій, магній, натрій тощо), які є електролітами.
Ці солі піддаються електролітичній дисоціації, утворюючи вільні позитивні йони (Na+, Ca2+ тощо) та негативні йони (Cl−, SO42− тощо).
Наявність цих вільних рухомих носіїв заряду дозволяє воді проводити електричний струм.
Відповідь:
Водопровідна, річкова та морська вода проводять струм, оскільки містять розчинені солі, які дисоціюють на вільні йони, що є носіями заряду.
Завдання 3 (с. 26)
Провідність розчинів солей і цукру
Пояснити, чому розчин солі у воді добре проводить електричний струм, а розчин цукру — погано.
Розв’язання
Сіль (наприклад, NaCl) є електролітом; при розчиненні вона розпадається на вільні йони (Na+ та Cl−), які забезпечують провідність.
Цукор є неелектролітом; його молекули у воді не розпадаються на йони, а залишаються цілими нейтральними частинками.
Відсутність вільних носіїв заряду (йонів) у розчині цукру робить його поганим провідником струму.
Відповідь:
Розчин солі добре проводить струм, оскільки сіль дисоціює на йони, а розчин цукру — погано, оскільки цукор не дисоціює і в розчині немає вільних носіїв заряду.
Завдання 4 (с. 26)
Заряд при електролізі алюмінію
Під час електролізу розчину алюміній хлориду на катоді виділилося 1,8г алюмінію. Визначте заряд, який пройшов через розчин.
Знайдемо електрохімічний еквівалент алюмінію (Al3+). Молярна маса M(Al)≈27г/моль, валентність n=3, стала Фарадея F≈96500Кл/моль. Тоді k=3⋅9650027≈0,0000932кг/Кл (або 0,932мг/Кл).
Обчислимо заряд за формулою q=km=0,0000932кг/Кл0,0018кг.
Виконаємо ділення: q≈19,3Кл.
Відповідь:
Заряд, що пройшов через розчин, становить приблизно 19,3Кл.
Завдання 5
Час електролізу срібла
Під час електролізу розчину аргентум нітрату на катоді виділилося 25г срібла. Сила струму була незмінною і дорівнювала 0,5А. Скільки часу тривав електроліз?
Розв’язання
Переведемо масу виділеного срібла в СІ: m=25г=0,025кг.
Візьмемо електрохімічний еквівалент срібла: k≈1,12⋅10−6кг/Кл (це стандартне значення для Ag).
Підставимо дані в формулу t=kIm: t=(1,12⋅10−6кг/Кл)⋅(0,5А)0,025кг.
Обчислимо час: t=0,56⋅10−60,025≈44643с. Переведемо в години: 44643/3600≈12,4год.
Відповідь:
Електроліз тривав приблизно 12,4 години (або 44640с).
Завдання 6
Визначення електрохімічного еквівалента міді
Через розчин купрум(ІІ) сульфату протягом 30хв пропускали струм силою 0,5А. Маса катода збільшилася з 75,20г до 75,47г. Яке значення електрохімічного еквівалента отримали?
Знайдемо заряд, що пройшов через розчин: q=I⋅t=0,5А⋅1800с=900Кл.
Обчислимо електрохімічний еквівалент міді за формулою k=qΔm=900Кл0,00027кг.
Виконаємо ділення: k≈3⋅10−7кг/Кл або 0,3мг/Кл.
Відповідь:
Отримане значення електрохімічного еквівалента міді становить приблизно 0,3мг/Кл (3⋅10−7кг/Кл).
Завдання 7
Порівняння маси виділених металів
Три ванни з розчинами AgNO3 (електроди 1, 2), CuSO4 (електроди 3, 4) та AlCl3 (електроди 5, 6). Через всі ванни йдуть однакові струми за однаковий час. Потрібно визначити, на якому катоді виділяється найбільша маса металу і який це метал.
Запишемо залежність маси від валентності: m∝z1. Найменша валентність (z=1) відповідає найбільшій масі.
Перевіримо, чи не виділяється кисень на аноді замість металу (це стосується анодів, а нам потрібні катоди). На катоді завжди відновлюються катіони металів.
Порівнюємо: срібло (z=1) виділятиметься масою в 2 рази більшою за мідь і в 3 рази більшою за алюміній.
Відповідь:
Найбільша маса металу виділяється на катоді №2 (у ванні з AgNO3). Це метал — срібло (Ag).
Завдання 8
Дослідження біографії М. Фарадея
Скласти повідомлення про життя Майкла Фарадея та історію його відкриттів, враховуючи, що він був сином коваля й учнем палітурника.
Розв’язання
Сформулюйте план повідомлення: дитинство, навчання, перші відкриття, закони електролізу, вплив на науку.
Опишіть коротко біографічні дані (народження 1791 р., робота у лавці Бейка, експерименти з електромагнітними полями).
Згадайте про відкриття законів електролізу та їх значення для промисловості.
Напишіть висновок про його скромність і працьовитість.
Відповідь:
План повідомлення: 1) Дитинство (син коваля, учень палітурника). 2) Початок наукової діяльності (робота в лавці Бейка, експерименти з електромагнітними полями). 3) Відкриття законів електролізу та їх значення. 4) Висновок про внесок у науку. Зразок відповіді: Майкл Фарадей народився у бідній родині, але завдяки своїй працьовитості став видатним вченим. Він відкрив явище електромагнітної індукції та сформулював закони електролізу, що стало основою для розвитку електротехніки.