Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 32. Активність радіоактивної речовини. Застосування радіоактивних ізотопів
Завдання 4
Діагностика захворювань за допомогою радіоізотопів
Пояснити, як використовують радіоактивні ізотопи для виявлення хвороб, навести приклад з йодом-131 та щитоподібною залозою.
Розв’язання
Організми природним чином накопичують певні речовини в своїх тканинах (наприклад, йод — у щитоподібній залозі).
Якщо ввести організму радіоактивний ізотоп цього елемента (йод-131), він накопичиться саме в тому органі, де зазвичай знаходиться цей елемент.
Прилад фіксує інтенсивність випромінювання від органу: нормальна активність означає здоров'я, аномально висока або низька — наявність хвороби (наприклад, базедова хвороба).
Відповідь:
Радіоізотопи використовують як «мітки», оскільки організми накопичують певні елементи в конкретних органах. Наприклад, йод-131 вводять для перевірки щитоподібної залози: якщо вона здорова, випромінювання буде оптимальним; при хворобах (наприклад, базедова) інтенсивність випромінювання буде аномально високою або низькою.
Завдання 5
Визначення віку стародавніх предметів методом радіокарбону
Пояснити принцип визначення віку археологічних знахідок за допомогою вуглецю-14.
Розв’язання
У атмосфері постійно утворюється радіоактивний вуглець-14, який потрапляє в рослини через CO2 і далі переходить у тварин.
Поки живий організм, його вміст вуглецю-14 стабільний; після смерті обмін припиняється, і кількість ізотопу починає зменшуватися.
Визначаючи залишкову кількість вуглецю-14 у знахідці та знаючи період піврозпаду (5700 років), можна розрахувати вік предмета.
Відповідь:
Вік стародавніх предметів визначають за зміною кількості радіоактивного вуглецю-14. Живі організми мають постійний вміст цього ізотопу; після смерті кількість вуглецю-14 зменшується. Порівнюючи залишкову кількість ізотопу у знахідці з початковою (як у живого дерева) і знаючи період піврозпаду (5700 років), можна точно визначити вік артефакту.
