Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 154
§ 21. Принципи стільникового зв’язку та радіолокації
Завдання 1
Властивості ультракоротких хвиль
Описати властивості ультракоротких радіохвиль (довжина від 0,1 мм до 10 м) та пояснити, чому вони підходять для супутникового зв'язку.
Розв’язання
Запишемо властивості з тексту: поширення прямою лінією (видимість), можливість фокусування в пучок, відсутність відбиття від іоносфери.
Пояснимо зв'язок із супутниками: оскільки хвилі йдуть прямо і не відбиваються від земної атмосфери, вони можуть «випромінювати» сигнал у космос до супутника.
Відповідь:
Ультракороткі радіохвилі поширюються в межах прямої видимості, можуть посилатися вузькими пучками і майже не відбиваються від іоносфери. Саме властивість поширення прямою лінією (прямота) забезпечила їх застосування в супутниковому телебаченні та GPS-навігації, оскільки сигнали мають прямий доступ до космічних апаратів.
Завдання 2
Чому зв'язок називають стільниковим?
Пояснити причину назви «стільниковий» зв'язок, використовуючи дані про частоту (450–3000 МГц) та зону покриття.
Розв’язання
Зауважимо, що загальна зона покриття не є цілим простором, а складається з окремих ділянок — стільників.
Пояснимо процес перемикання: коли абонент рухається і виходить за межі свого стільника, телефон автоматично налагоджує зв'язок із базовою станцією сусіднього стільника.
Висновком буде те, що вся мережа виглядає як мозаїка з таких «клітинок» (стільників), тому так і називається.
Відповідь:
Мобільний радіозв'язок називають стільниковим, оскільки загальна зона покриття ділиться на невеликі ділянки — стільники площею близько 25 км², кожен з яких обслуговується окремою базовою станцією. Стільники частково перекриваються, утворюючи мережу, що дозволяє телефонувати в будь-якій точці міста.
Сторінка 155
Завдання 1 (с. 155)
Властивості ультракоротких хвиль
Опишіть властивості ультракоротких радіохвиль, які згадуються в підручнику.
Розв’язання
Визначаємо діапазон довжин хвиль (від 0,1 мм до 10 м).
Перераховуємо три основні властивості з тексту: пряме поширення, фокусування в пучок, відсутність відбиття від іоносфери.
Відповідь:
Ультракороткі радіохвилі поширюються прямою лінією, можуть посилатися вузькими пучками та майже не відбиваються від іоносфери.
Сторінка 156
Завдання 3
Принцип роботи радіолокатора
Описати, як працює радіолокаційна установка (радар), на чому ґрунтується радіолокація та які властивості має випромінюваний імпульс.
Розв’язання
Радіолокаційна установка послідовно виконує дві функції: вона випромінює радіохвилі вузьким пучком у певному напрямку, а потім перемикається на прийом відбитих сигналів.
Виявлення сигналу свідчить про наявність об'єкта в цьому напрямку; відстань до нього визначають за часом проходження імпульсу туди й назад.
Радіосигнал, який випромінює радар, є короткочасним (тривалістю мільйонні частки секунди), але дуже потужним імпульсом.
Відповідь:
Радіолокація ґрунтується на відбитті радіохвиль від об'єктів. Радар послідовно випромінює вузький пучок хвиль і приймає відбитий сигнал, що дозволяє виявити об'єкт та визначити його напрямок. Випромінювання здійснюється короткочасним, але дуже потужним імпульсом.
Сторінка 157
Завдання 4
Застосування радіолокації
Описати сучасні галузі використання радіолокації, враховуючи приклади з підручника (армія, судна, аеропорти, наука тощо).
Розв’язання
Прочитати текст параграфа про сучасні галузі застосування радіолокації (сторінки 157–158).
Виділити основні напрямки: повітряний і морський транспорт, аеропорти, наукові дослідження, сільське господарство.
Скласти перелік прикладів використання для кожного напрямку.
Відповідь:
Радіолокацію застосовують у таких галузях: 1) Оборона: виявлення літаків супротивника («летючі радари»). 2) Транспорт: обладнання повітряних, морських та океанських суден для визначення курсу, уникнення зіткнень з айсбергами чи іншими суднами; посадка літаків; безпечний вхід кораблів у порти. 3) Аеропорти: станції для керування повітряним рухом. 4) Наука та дослідження: складання карт рельєфу, вивчення рослинного покриву, виявлення лісових пожеж, визначення складу ґрунту. 5) Метрологія (визначення параметрів середовища).
Сторінка 158
Завдання 1 (с. 158)
Розрахунок відстані за часом повернення сигналу
Відбитий сигнал повернувся через t=20мкс після посилання. Знайти відстань s до об'єкта.
Розв’язання
Переведемо час у секунди: t=20мкс=20⋅10−6с.
Підставимо дані в формулу відстані: s=23⋅108м/с⋅20⋅10−6с.
Обчислимо добуток у чисельнику (3⋅20=60) і скоротимо на 2: s=260⋅102м=30⋅100м=3000м.
Відповідь:
Відстань до об'єкта становить 3000м (або 3км).
Сторінка 159
Завдання 1 (с. 159)
Розрахунок відстані за часом повернення сигналу
Відбитий сигнал повернувся через t=20мкс. Знайти відстань s до об'єкта.
Розв’язання
Запишемо дані та переведемо одиниці вимірювання часу в систему СІ: t=20мкс=20⋅10−6с.
Підставимо значення швидкості світла (c=3⋅108м/с) та часу у формулу: s=23⋅108м/с⋅20⋅10−6с.
Виконаємо обчислення: s=26000=3000м.
Відповідь:
Відстань до об'єкта становить 3000м (або 3км).
Завдання 2 (с. 159)
Визначення довжини радіохвилі за частотою
Частота випромінювання f=6⋅108Гц. Знайти довжину хвилі λ.
Розв’язання
Запишемо формулу для знаходження довжини хвилі: λ=fc.
Підставимо числові значення (c=3⋅108м/с, f=6⋅108Гц): λ=6⋅1083⋅108.
Скоротимо спільні множники та знайдемо результат: λ=0,5м.
Відповідь:
Радіолокатор випромінює хвилі довжиною 0,5м (або 50см).
Завдання 3 (с. 159)
Розрахунок часу повернення сигналу до Місяця
Перша радіолокація Місяця відбулася в лютому 1946 р. Знайти час t, за який повернувся відбитий сигнал.
Розв’язання
Запишемо відстань до Місяця в метрах: s=384000км=384000000м.
Підставимо значення у формулу часу: t=3⋅108м/с2⋅384000000м.
Виконаємо ділення: t=300000000768000000=2,56с.
Відповідь:
Відбитий сигнал повернувся через 2,56с (або 2560мс).
Завдання 4 (с. 159)
Розрахунок мінімальної дальності виявлення
Радіолокатор щосекунди випромінює 1200 імпульсів тривалістю 10мкс кожний. Потрібно знайти найменшу дальність виявлення цілі.
Розв’язання
Знайдемо період повторення імпульсів T: T=12001с≈8,33⋅10−4с.
Швидкість світла у повітрі приймаємо за c≈3⋅108м/с.
Дізнатися, як організовані супутникове телебачення та супутниковий зв'язок, використовуючи додаткові джерела.
Розв’язання
Наземна станція (транслятор) спрямовує потужний радіосигнал у космос вузьким пучком.
Супутник на орбіті має антени, які ловлять цей сигнал, змінюють його частоту (або просто відбивають) і передають назад у бік іншої наземної станції або приймача.
Приймальна антена (тарелка) на землі вловлює слабкий відбитий сигнал, який підсилюється та декодується телевізором або телефоном.
Відповідь:
Супутникове телебачення та зв'язок працюють за принципом «відбивання» сигналу від штучного супутника Землі. Наземна станція передає сигнал у космос, супутник на орбіті ловить його і перекидає іншій наземній станції або приймачу. Це дозволяє покрити величезні території без прокладання дротових ліній та забезпечити зв'язок між віддаленими точками (наприклад, між континентами).
Завдання 6
Стелс-технологія та приховування техніки
Дізнатися, чи вдалося частково «сховати» військові машини від радарів, і як це відбувається.
Розв’язання
Використання спеціальних форм корпусу (кутові елементи замість плоских поверхонь), які відбивають хвилю вбік, а не назад до радару.
Застосування спеціальних поглинаючих матеріалів на зовнішній обшивці, які перетворюють енергію радіохвилі на тепло.
Маскування двигунів та інших джерел шуму/тепла, щоб уникнути виявлення іншими методами (акустичними або тепловізійними).
Відповідь:
Так, вдалося частково «сховати» військові машини за допомогою стелс-технології. Це досягається двома основними способами: 1) спеціальна аеродинамічна форма корпусу літака або корабля, яка відбиває радіохвилі вбік, а не назад до радарів; 2) використання поглинаючих матеріалів на зовнішній поверхні, які перетворюють енергію радіосигналу на тепло. Це значно знижує ймовірність виявлення цілі радарами противника.
Сторінка 161
Завдання 1 (с. 161)
Види хвиль та середовище поширення
Оберіть правильні твердження про звукову хвилю (джерело — голос людини). А У повітрі ця хвиля є поздовжньою. Б Найшвидше ця хвиля поширюється у вакуумі. В Частота цієї хвилі визначає її тон. Г Ця хвиля відбивається лише від провідних тіл.
Розв’язання
Аналізуємо твердження А: Звук — це механічна хвиля, тому вона не може поширюватися у вакуумі. У газах (повітрі) звукові хвилі є поздовжніми. Твердження правильне.
Аналізуємо твердження Б: Механічні хвилі не поширюються у вакуумі, оскільки там немає середовища. Твердження неправильне.
Аналізуємо твердження В: Частота звукової хвилі безпосередньо визначає висоту тону (високий чи низький). Твердження правильне.
Аналізуємо твердження Г: Звук відбивається від будь-яких тіл, але краще від тих, що проводять струм. Твердження неправильне.
Відповідь:
Правильні твердження: А, В.
Завдання 2 (с. 161)
Розрахунок швидкості механічної хвилі
На рисунку зображено гірлянду довжиною 0,75м, яка коливається як маятник. Рука робить 6 коливань за 5с. Знайти швидкість поширення хвилі по гірлянді.
Розв’язання
Знаходимо частоту ν: кількість коливань поділити на час. ν=5с6=1,2Гц.
Визначаємо довжину хвилі λ. Гірлянда має довжину L=0,75м (це амплітуда коливання від рівноважного положення до крайньої точки). Повний шлях за одне період — це подвійна амплітуда: λ=2⋅L=2⋅0,75м=1,5м.
Обчислюємо швидкість v за формулою v=λν: v=1,5м⋅1,2Гц=1,8м/с.
Відповідь:
Швидкість поширення хвилі дорівнює 1,8м/с (варіант Г).
Завдання 3 (с. 161)
Властивості поздовжніх механічних хвиль
Визначте, які властивості характерні для поздовжніх механічних хвиль. А Не поширюються у вакуумі. Б Частини середовища коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвилі. В Під час їх поширення виникає деформація стиснення. Г Можуть поширюватися в рідинах, газах, твердих тілах.
Розв’язання
Розглядаємо твердження А: Механічні хвилі потребують середовища, тому не поширюються у вакуумі. Твердження правильне.
Розглядаємо твердження Б: Це опис поперечних хвиль, де частинки рухаються перпендикулярно до напрямку поширення. Для поздовжніх це не так. Твердження неправильне.
Розглядаємо твердження В: При русі вздовж напрямку виникають зони стиснення та розрідження середовища. Твердження правильне.
Розглядаємо твердження Г: Механічні хвилі поширюються в будь-яких пружних середовищах (твердих, рідинах, газах). Твердження правильне.
Відповідь:
Правильні твердження: А, В, Г.
Завдання 4 (с. 161)
Електромагнітне поле
Теоретичні дослідження Дж. Максвелла та експерименти довели зв'язок між електричним і магнітним полями, які утворюють єдине електромагнітне поле.
Розв’язання
За визначенням, електромагнітне поле є видом матерії, необхідним для взаємодії заряджених тіл і частинок.
Воно має дві форми прояву: електричне поле та магнітне поле.
Змінюване електричне поле створює магнітне, а змінюване магнітне — електричне, утворюючи єдине ціле.
Відповідь:
Електромагнітне поле — це вид матерії для взаємодії заряджених тіл; воно проявляється через змінюване електричне і магнітне поля, що виникають одночасно.
Завдання 5 (с. 161)
Властивості електромагнітних хвиль
Потрібно перелічити властивості електромагнітних хвиль та пояснити залежність між їхньою довжиною і частотою.
Розв’язання
Електромагнітні хвилі поширюються в вакуумі зі сталою швидкістю c=3⋅108 м/с.
Вони здатні відбиватися від провідних поверхонь, що дозволяє використовувати їх у радіолокації.
Оскільки c=λν, збільшення частоти ν призводить до зменшення довжини хвилі λ.
Відповідь:
Властивості: поширення в вакуумі зі швидкістю світла, відбивання від провідників. Залежність: чим більша частота, тим менша довжина хвилі.
Завдання 6 (с. 161)
Принцип радіолокації
Поясніть, на чому базується радіолокація, як визначають відстань до об'єкта і запишіть відповідну формулу.
Розв’язання
Радіолокатор випромінює вузький пучок імпульсу радіохвиль і чекає на відбитий сигнал.
Час t — це час, за який хвиля пройшла шлях до об'єкта й назад (подвійну відстань).
Оскільки швидкість світла c відома, відстань до цілі обчислюють за формулою s=2ct.
Відповідь:
Радіолокація базується на відбиванні вузького пучка радіохвиль. Відстань визначають за часом повернення сигналу за формулою s=2ct, де ділення на 2 враховує шлях туди й назад.
Сторінка 162
Завдання 1 (с. 162)
Властивості звукової хвилі
Оберіть правильні твердження про хвилю від голосу людини (рис. 1): А — у повітрі поздовжня; Б — найшвидше у вакуумі; В — частота визначає тон; Г — відбивається лише від провідних тіл.
Розв’язання
Аналізуємо твердження А: звук у повітрі поширюється як поздовжня хвиля (частинки коливаються вздовж напрямку поширення), тому це вірно.
Перевіряємо твердження Б: механічні хвилі не можуть існувати в вакуумі, тому поширення там можливе лише для електромагнітних хвиль (наприклад, світла).
Розглядаємо твердження В: висота звуку (тон) дійсно залежить від частоти коливань джерела, отже це правильне твердження.
Оцінюємо твердження Г: звук може відбиватися від будь-яких перешкод, не лише провідних тіл, тому це твердження хибне.
Відповідь:
Правильні твердження — А та В.
Завдання 2 (с. 162)
Швидкість механічної хвилі на гірлянді
Гірлянда довжиною 0,75м коливається під час проходження однієї довжини хвилі. Частота коливань джерела — 6 коливань за 5 с. Знайти швидкість поширення хвилі.
Розв’язання
Знаходимо частоту коливань: ν=tN=5с6=1,2Гц.
З малюнка видно, що за час одного повного періоду хвиля проходить відстань 0,75м, отже λ=0,75м.
Обчислюємо швидкість: v=λν=0,75м⋅1,2Гц=0,9м/с.
Відповідь:
Швидкість поширення хвилі становить 0,9м/с (варіант А).
Завдання 3 (с. 162)
Властивості поздовжніх механічних хвиль
Визначте правильні твердження про поздовжні механічні хвилі серед наведених варіантів А–Г.
Розв’язання
Твердження А: механічні хвилі не можуть поширюватися у вакуумі, тому це властивість вірна.
Твердження Б: описує поперечні хвилі (коливання перпендикулярно до напрямку), а поздовжні мають коливання вздовж напрямку, тому твердження хибне.
Твердження В: основна деформація при поширенні поздовжньої хвилі — це стиснення та розтягнення середовища, що відповідає визначенню.
Твердження Г: поздовжні хвилі можуть поширюватися в газах (звук у повітрі), рідинах і твердих тілах, тому це твердження вірне.
Відповідь:
Правильні твердження — А, В та Г.
Завдання 4 (с. 162)
Кількість правильних тверджень про поздовжні хвилі
Оберіть усі правильні твердження щодо властивостей поздовжніх механічних хвиль серед варіантів А, Б, В, Г.
Розв’язання
Аналізуємо твердження А: «У повітрі ця хвиля є поздовжньою». Це правда, оскільки звук у повітрі — це поздовжня хвиля.
Перевіряємо твердження Б: «Найшвидше ця хвиля поширюється у вакуумі». Це неправильно, бо механічні хвилі взагалі не поширюються у вакуумі.
Розглядаємо твердження В: «Частота цієї хвилі визначає її тон». Це правильне твердження для будь-якої звукової хвилі.
Аналізуємо твердження Г: «Ця хвиля відбивається лише від провідних тіл». Це неправильно, механічні хвилі відбиваються від будь-яких перешкод (стіни, поверхні рідини тощо).
Відповідь:
А, В
Завдання 5 (с. 162)
Відстань до грозового хмари та порада щодо безпеки
Хлопчик побачив блискавку і через пів хвилини почув грім. Після цього гуркіт було чутно ще за 10 с після наступного спалаху. Знайти відстань до місця розряду та пораду щодо безпеки.
Розв’язання
Перетворюємо час першого спалаху в секунди: t1=0,5хв=30с. Обчислюємо відстань: s1=340м/с⋅30с=10200м=10,2км.
Обчислюємо відстань для другого спалаху: t2=10с, тоді s2=340м/с⋅10с=3400м=3,4км.
Оскільки відстань до грозового хмара стала меншою за 5 км (а тим більше за 1 км), небезпека є високою.
Відповідь:
Відстань до першого розряду — 10,2км, до другого — 3,4км. Так, хлопчикові потрібно якнайшвидше сховатися від грози.
Завдання 6 (с. 162)
Вчений, що виміряв швидкість звуку в металах
Уперше швидкість поширення звуку в металах виміряв... (варіанти: А Жан-Батист Біо, Б Жан Колладон, В Шарль Штурм, Г Марен Мерсенн).
Розв’язання
Жан-Батист Біо відомий своїми роботами зі звукових хвиль у повітрі та дослідами з резонансом.
Шарль Штурм відомий дослідженнями швидкості світла.
Марен Мерсенн сформулював закони гармонійних коливань (закони Мерсенна).
Жан Колладон у 1822 році виміряв швидкість звуку у воді, а згодом і у металах.
Відповідь:
Б Жан Колладон
Сторінка 163
Завдання 8
Сортування кольорів за довжиною хвилі
Розташувати хвилі оптичного діапазону (Зелений, Блакитний, Червоний, Фіолетовий) за збільшенням довжини хвилі.
Розв’язання
Фіолетове світло має найменшу довжину хвилі в видимому діапазоні.
Синє (блакитне) світло має більшу довжину, ніж фіолетове.
Зелене світло має ще більшу довжину, ніж синє.
Червоне світло має найбільшу довжину хвилі серед перелічених кольорів.
Відповідь:
Фіолетовий → Блакитний → Зелений → Червоний
Завдання 9
Встановлення відповідності пристроїв і випромінювання
Знайти пару «приймач — тип хвилі» для: 1) Прилад нічного бачення, 2) Супутникова антенна, 3) Око людини. Варіанти: А) γ-випромінювання, Б) Радіохвилі, В) Інфрачервоне випромінювання, Г) Видиме світло.
Розв’язання
Око людини і прилад нічного бачення сприймають інфрачервоне випромінювання (В) та видиме світло (Г).
Супутникова антена призначена для прийому радіохвиль (Б), які несуть інформацію від супутника.
γ-випромінювання (А) не є об'єктом приймання для цих пристроїв.
Відповідь:
1 — В, Г; 2 — Б; 3 — В, Г
Завдання 10
Аналіз графіка механічної хвилі
За графіком коливань джерела (Рис. 4) визначити частоту ν та довжину хвилі λ, якщо швидкість поширення v=20м/с. На графіку видно, що період T відповідає часу від t=0 до повторення коливання.
Розв’язання
З графіка видно, що одне повне коливання завершується приблизно в момент t=2,4с (оскільки період — це час між двома однаковими точками на хвилі, наприклад, від нуля до наступного перетину осі під тим самим кутом; або спостерігаючи, що половина коливання триває від 0 до 1,2с, тоді повний період T=2,4с).
Знайдемо частоту: ν=T1=2,4с1≈0,42Гц.
Обчислимо довжину хвилі за формулою λ=v⋅T=20м/с⋅2,4с=48м.
Відповідь:
Частота ≈0,42Гц, довжина хвилі 48м.
Завдання 11
Ехолокація та властивості хвиль
Потрібно встановити, на якій фізичній властивості механічних хвиль базується принцип ехолокації. Варіанти відповідей: А — Відбивання хвиль; Б — Перенесення енергії без перенесення речовини; В — Залежність довжини хвилі від середовища; Г — Зменшення амплітуди хвилі зі збільшенням відстані.
Розв’язання
Ехолокація передбачає посилання імпульсу на об'єкт і фіксацію повернення сигналу. Це можливо лише тоді, коли хвиля стикається з перешкодою і повертається назад.
Такий процес називається відбиванням (рефлексією) хвиль. Інші властивості (перенесення енергії, дисперсія, затухання) є важливими, але не є основним механізмом виявлення об'єкта в ехолокації.
Відповідь:
А — Відбивання хвиль
Завдання 12
Розрахунок часу відлуння
Людина стоїть на відстані s=170м від хмарочоса і сплескує в долоні. Потрібно знайти час t, через який після сплеску буде чути відлуння. Швидкість звуку в повітрі приймаємо за стандартну величину v=340м/с. Варіанти: А 0,5 с; Б 1 с; В 2 с; Г 4 с.
Розв’язання
Знайдемо загальний шлях звуку: Sзаг=2⋅s=2⋅170м=340м.
Обчислимо час проходження цього шляху, поділивши відстань на швидкість звуку (v=340м/с): t=340м/с340м=1с.
Відповідь:
Б 1 с
Завдання 13
Довжина звукової хвилі в різних середовищах
Джерело звуку здійснює N=5100 коливань за хвилину. Потрібно знайти довжину хвилі (λ) у повітрі та у воді. Швидкість звуку в повітрі vп≈340м/с, у воді vв≈1500м/с.
Розв’язання
Переведемо кількість коливань в частоту: ν=60с5100=85Гц.
Знайдемо довжину хвилі в повітрі (vп=340м/с): λп=85Гц340м/с=4м.
Знайдемо довжину хвилі у воді (vв=1500м/с): λв=85Гц1500м/с≈17,6м.
Відповідь:
У повітрі довжина хвилі дорівнює 4м, у воді — приблизно 17,6м.
Завдання 14
Звук польоту бджоли
Бджола летить зі швидкістю коливань крил 180Гц (помахів за секунду). Повертаючись до вулика, частота зростає до 280Гц. Треба пояснити зміну звуку.
Визначаємо кінцеву частоту коливань крил при поверненні ν2=280Гц.
Порівнюємо значення: 280>180, отже, частота зросла.
Висновок: оскільки висота звуку визначається частотою, звук при поверненні буде гучнішим і вищим (тоншим), ніж під час польоту за взятком.
Відповідь:
Звук стає вищим (тоншим) і більш гучним, оскільки частота коливань крил збільшилася з 180 до 280Гц.
Завдання 15
Перехід радіохвилі в середовище
Радіохвиля має довжину λ1=6м у вакуумі. Вона переходить у середовище, де швидкість поширення v у 1,5 рази менша за швидкість світла у вакуумі (c). Треба знайти нову довжину λ2 та частоту ν.
Розв’язання
Знаходимо частоту хвилі у вакуумі, використовуючи швидкість світла c≈3⋅108м/с та довжину λ1=6м: ν=λ1c=63⋅108=5⋅107Гц=50МГц.
Визначаємо швидкість поширення хвилі у новому середовищі: v=1,5c=1,53⋅108=2⋅108м/с.
Знаходимо нову довжину хвилі λ2 за формулою λ2=νv: λ2=5⋅1072⋅108=4м.
Відповідь:
Частота хвилі становить 50МГц (5⋅107Гц), а довжина хвилі в цьому середовищі дорівнює 4м.