Коли ми, стоячи на березі водойми, намагаємося на око визначити її глибину, вона завжди здається меншою, ніж є насправді. Скориставшись рис. 2 (де показані промені світла від дна води K1 до ока спостерігача K), поясніть, чому так відбувається.
Розв’язання
Світло відножи дна водойми (точка K1) поширюється до ока спостерігача (K), проходячи через межю води і повітря.
На межі поділу середовищ промінь заломлюється, відхиляючись від нормалі (перпендикуляра) у бік повітря.
Око людини сприймає світло як прямолінійне і продовжує падаючий промінь назад прямою лінією.
Ця умовна пряма перетинає вертикальну вісь глибини вище за справжнє положення дна (K1), у точці K.
Відповідь:
Глибина здається меншою, оскільки заломлення світла на межі води і повітря змушує промені відножи дна відхилятися від перпендикуляра. Око продовжує ці промені назад прямою лінією, тому справжнє положення дна (K1) здається вищим (ближчим до поверхні), ніж воно є насправді.
Коли ми, стоячи на березі водойми, намагаємося на око визначити її глибину, вона завжди здається меншою, ніж є насправді. Скориставшись рис. 2 (де показані промені світла від дна води K1 до ока спостерігача K), поясніть, чому так відбувається.
Що треба знати
Світло від предметів у воді поширюється в повітрі і заломлюється на межі води та повітря, зміщуючись від нормалі. Око сприймає промені як прямолінійні, тому продовжує їх назад до точки, яка знаходиться вище за справжнє положення предмета.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Уявіть, що світло йде від дна води до вашого ока. На межі води промінь заломлюється і відхиляється від перпендикуляра. Продовжте цей промінь у повітрі назад — куди він впаде?
Розв’язання крок за кроком
Світло відножи дна водойми (точка K1) поширюється до ока спостерігача (K), проходячи через межю води і повітря.
На межі поділу середовищ промінь заломлюється, відхиляючись від нормалі (перпендикуляра) у бік повітря.
Око людини сприймає світло як прямолінійне і продовжує падаючий промінь назад прямою лінією.
Ця умовна пряма перетинає вертикальну вісь глибини вище за справжнє положення дна (K1), у точці K.
Відповідь:
Глибина здається меншою, оскільки заломлення світла на межі води і повітря змушує промені відножи дна відхилятися від перпендикуляра. Око продовжує ці промені назад прямою лінією, тому справжнє положення дна (K1) здається вищим (ближчим до поверхні), ніж воно є насправді.