Обкладинка: Біологія, 9 клас — Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В.

ГДЗ · Біологія · 9 клас

Сторінки 240–247

Біологія, Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В., 2026 · № 1–2 (с. 247) · 8 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 240

§ 49. Еволюція евкаріотів. Еволюція рослин. Еволюція тварин

Завдання 1

Геохронологічна шкала

Які можливості дає вченим геохронологічна шкала? Чому нею користуються представники багатьох різних наук?

Розв’язання

  1. Геохронологічна шкала дозволяє вченим визначати вік геологічних шарів порід, знайдених решток організмів та ключових еволюційних подій (наприклад, виникнення певного виду або масове вимирання).

  2. Оскільки дослідження Землі ведуть представники різних наук — геологи вивчають породи, археологи — рештки людей, а біологи — еволюцію організмів, єдиний часовий стандарт дозволяє їм корелювати свої відкриття та будувати загальну картину розвитку планети.

Відповідь:

Геохронологічна шкала дає можливість вченим визначати вік геологічних об'єктів та еволюційних подій, синхронізуючи дані з різних галузей знань для побудови єдиної історії Землі.

Завдання 2

Етапи еволюції прокаріотів

Назвіть особливості основних етапів еволюції прокаріотів. Чому вона зайняла так багато часу?

Розв’язання

  1. Першим етапом було розділення прокаріотів на дві гілки — бактерії та археї, які відрізнялися будовою клітинних мембран та ферментних систем.

  2. Наступним ключовим кроком стало освоєння фотосинтезу: спочатку аноксигенного (без виділення кисню), а приблизно 2,7 млрд років тому — оксигенного ціанобактеріями, що змінило склад атмосфери.

  3. Цей процес тривав мільярди років, оскільки необхідні біохімічні механізми (наприклад, ферменти для фіксації вуглекислого газу або системи для використання світла) мали еволюціонувати поступово через численні мутації та природний відбір.

Відповідь:

Основні етапи включають розділення на бактерії та археї, а також виникнення оксигенного фотосинтезу ціанобактеріями; еволюція тривала мільярди років через складність формування нових біохімічних систем та адаптацію до змін атмосферного складу.

Сторінка 241

Завдання 1 (с. 241)

Теорія ендосимбіогенезу

Поясніть, як відбувся другий та третій етап еволюції евкаріотів, вказавши, які бактерії поглинули клітини і на що вони перетворилися.

Розв’язання

  1. Другий етап пов'язаний з поглинанням гетеротрофною евкаріотною клітиною аеробної протеобактерії, яка не була перетравлена і стала мітохондрією.

  2. Третій етап відбувся, коли інша евкаріотична клітина поглинула ціанобактерію, що згодом трансформувалася на хлоропласт.

Відповідь:

Другий етап — поглинання аеробної протеобактерії, яка перетворилася на мітохондрію; третій етап — поглинання ціанобактерії, яка перетворилася на хлоропласт.

Сторінка 242

Завдання 1 (с. 242)

Цитологічні докази симбіозу

Розглянути малюнки мітохондрії та хлоропласта і визначити цитологічні факти, що підтверджують їхнє симбіотичне походження (теорію ендосимбіогенезу).

Розв’язання

  1. Визначаємо наявність власної кільцевої ДНК у обох органелах, що є характерною рисою бактерій (прокаріотів).

  2. Перевіряємо тип рибосом: вони подібні до прокаріотичних, а не до еукаріотичних.

  3. Аналізуємо будову мембран: наявність двох оболонок свідчить про те, що зовнішня належить клітині-господарю, а внутрішня — поглинутій бактерії.

Відповідь:

Цитологічні факти, що підтверджують симбіотичне походження: наявність власної кільцевої ДНК, рибосом типу прокаріотів та подвійна мембрана (зовнішня та внутрішня).

Сторінка 245

Завдання 1 (с. 245)

Цитологічні докази симбіозу

Розглянути малюнки мітохондрії та хлоропласта (мал. 49.3, с. 242) і визначити цитологічні факти, що підтверджують їхнє симбіотичне походження.

Розв’язання

  1. Визначимо спільні риси мітохондрій/хлоропластів із бактеріями: наявність кільцевої ДНК, рибосом власного типу та подвійної мембрани (зовнішня схожа на мембрану клітини-господаря, внутрішня — на мембрану бактерії).

  2. Сформулюємо висновок, що ці ознаки свідчать про те, що органели були колись самостійними організмами.

Відповідь:

Докази симбіотичного походження мітохондрій та хлоропластів: наявність власної кільцевої ДНК, рибосом, подвійної мембрани (зовнішня — від клітини-господаря, внутрішня — від бактерії).

Сторінка 246

Завдання 1 (с. 246)

Реброплави та губки

Розглянути світлини реброплавів і губок, дізнатися більше про них, порівняти їх з найдавнішими тваринами (спільне, відмінне, переваги) та підготувати коротку доповідь.

Розв’язання

  1. Опиши реброплавів: вони схожі на медуз, мають просту дифузну нервову систему і рухаються за допомогою війок («гребінчастих рядів»), більшість є хижаками.

  2. Опиши губки: вони мають спеціалізовані клітини для різних функцій, але відсутні справжні тканини; живляться фільтрацією води.

  3. Визнач спільне: обидві групи нагадують найдавніших тварин своєю простотою будови та відсутністю складних органів.

  4. Визнач відмінне: реброплави мають рухливість і хижацький спосіб життя, губки нерухомі та живляться фільтрацією.

  5. Опиши переваги: поява спеціалізованих клітин у губок дозволила виконувати різні функції, а у реброплавів — активне полювання.

Відповідь:

Реброплави нагадують медуз, мають війки для руху та є хижаками; губки нерухомі, живляться фільтрацією і не мають справжніх тканин. Спільне — простота будови. Переваги: спеціалізація клітин у губок та активність у реброплавів дозволили їм вижити й розвиватися.

Сторінка 247

Завдання 1 (с. 247)

Тварини-переживці масових вимирань

Дізнатися про тварин, що пережили всі п'ять основних масових вимирань, і пояснити причини їхньої виживання.

Розв’язання

  1. Визначимо групи тварин-переживців: лемінги (сплячка), кити та дельфіни (широке розповсюдження, різноманітне харчування), а також деякі види молюсків та ракоподібних.

  2. Пояснюємо механізми виживання: здатність до сплячки дозволяє пережити несприятливі умови, а всеїдність або здатність харчуватися органічними рештками забезпечує їжу в час голоду.

Відповідь:

До тварин-переживців належать лемінги (сплячка), кити та дельфіни (широке поширення, різноманітне харчування), деякі молюски та ракоподібні. Вони вижили завдяки здатності до сплячки, всеїдності або живленню органічними рештками, що дозволяє пережити несприятливі умови після катастроф.

Завдання 2 (с. 247)

Прогулянка лісом кам'яновугільного періоду

Уявити прогулянку лісом карбону та пермі, перекласти назви рослин з малюнка (за описом підручника), обрати одну рослину для розповіді та зробити висновок про роль цього лісу.

Розв’язання

  1. Перелічуємо основні групи рослин тієї епохи: папоротеподібні (наприклад, Psilophyton, хоча сучасний Psilotum — нащадок давніх форм), плауноподібні та хвощеподібні.

  2. Обираємо для розповіді папоротеподібні рослини, оскільки вони були домінуючими і створювали густі ліси.

  3. Описують їхню роль: ці рослини накопичували органічні речовини, які після загибелі утворили товщі вугільних порід, що стало джерелом енергії для людства.

Відповідь:

Ліс кам'яновугільного періоду складався з великих папоротеподібних, плауноподібних та хвощеподібних рослин. Для розповіді обираю папоротеподібні рослини — вони були найвищими і створювали густі лісові масиви. Їхня роль полягала в накопиченні органічних залишків, які утворили вугілля, забезпечивши планету енергією та змінивши кліматичні умови.

Наприклад: