Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 216
§ 44. Основні положення синтетичної теорії еволюції та її подальший розвиток. Сучасні еволюційні погляди
Завдання 1
Аргументи жуків про еволюцію
Чи можуть жуки щось розповісти людям про еволюцію?
Розв’язання
Жуки демонструють різноманітність форм і життєвих стратегій, що свідчить про їхню адаптацію до різних середовищ.
Це різноманіття є результатом накопичення мутацій та рекомбінацій генів протягом мільйонів років.
Сучасні види комах несуть у собі генетичну пам'ять про своїх давніх предків, що підтверджує єдність живих істот.
Відповідь:
Так, жуки можуть розповісти людям про еволюцію, показуючи приклад різноманіття видів, які виникли від спільних предків завдяки мінливості та природному добору.
Завдання 2
Еволюційна перевага різноманіття
Чому еволюційну перевагу мають ті види, які демонструють більше різноманіття?
Розв’язання
Якщо у популяції є багато різних варіантів ознак (наприклад, різний колір або стійкість до хвороб), то при зміні умов середовища більшість особин загине, а деякі — виживуть.
Природний добір «вибирає» саме ті особини, які мають корисні ознаки, і передає їх нащадкам.
Такі популяції швидше адаптуються до нових умов (кліматичних змін або появи хижаків) і не вимирають повністю.
Відповідь:
Види з більшим різноманіттям мають еволюційну перевагу, оскільки у них є більше шансів на появу корисних мутацій, що дозволяє популяції адаптуватися до змін середовища та виживати.
Сторінка 217
Завдання 1 (с. 217)
Експеримент Авґуста Вайсмана
Описати дослідження німецького зоолога Авґуста Вайсмана на мишах, його висновки щодо успадкування набутих ознак та значення його теорії для розвитку генетики.
Розв’язання
Авґуст Вайсман проводив експерименти з відсічення статевих залоз у самців мишей протягом багатьох поколінь (до 20-го), щоб перевірити, чи передаються зміни в тілі потомству.
Він виявив, що навіть після багатьох поколінь безплідності або змін у тілі батьківських особин, статеві клітини (гамети) залишалися незмінними і не відображали набутих ознак тіла.
Вайсман сформулював «гіпотезу нерозривної нитки» (гермоплазма), стверджуючи, що статеві клітини є незалежними від соматичних тканин і не приймають у них участі.
Відповідь:
Експеримент Вайсмана довів, що набуті ознаки (наприклад, зміни в тілі через травму чи тренування) не успадковуються. Його теорія спадковості стала стимулом для розвитку генетики, оскільки вона відкинула ламаризм і підтвердила роль мутацій як джерела мінливості, що лягло в основу синтетичної теорії еволюції.
Завдання 2 (с. 217)
Словничок термінів СТЕ
Перелічити та коротко пояснити значення термінів з тексту параграфа: популяція, генофонд, мікроеволюція, макроеволюція, таксон, мутації, дрейф генів, міграції, ізоляція.
Розв’язання
Популяція — це сукупність особин одного виду на певній території зі спільним генофондом (наприклад, популяція дубів у одному лісі).
Генофонд — це сукупність усіх генів та їхніх варіантів (алелів) у популяції.
Мікроеволюція — зміни частоти алелів у популяції, що можуть призвести до видоутворення (наприклад, поява нових форм комах).
Макроеволюція — процес виникнення надвидових таксонів (родів, родин тощо) протягом тривалих геологічних часів.
Таксон — одиниця класифікації будь-якого рівня (від виду до царства).
Мутації — випадкові зміни генетичного матеріалу, що є джерелом нових ознак.
Дрейф генів — випадкова зміна частоти алелів через статистичні фактори, а не добір.
Міграції — переміщення особин між популяціями, що призводить до обміну генами.
Ізоляція — розрив зв'язку між популяціями, що обмежує схрещування і сприяє накопиченню відмінностей.
Відповідь:
Словничок містить такі терміни та визначення: популяція (група особин одного виду), генофонд (сукупність генів популяції), мікроеволюція (зміни на рівні популяції), макроеволюція (виникнення надвидових таксонів), таксон (одиниця класифікації), мутації (джерело мінливості), дрейф генів (випадкові зміни частоти алелів), міграції (переміщення особин), ізоляція (обмеження схрещування).
Сторінка 218
Завдання 1 (с. 218)
Творчі доповіді про вчених
Ознайомтеся з біографіями Джуліана Гакслі, Феодосія Добржанського, Джорджа Сімпсона та Ернста Майра. Підготуйте короткі доповіді про їхній внесок у формування синтетичної теорії еволюції (СТЕ).
Розв’язання
Визначте прізвище вченого та його національність/спеціалізацію.
Назвіть основну книгу або відкриття, яке він зробив для СТЕ.
Коротко опишіть суть його ідеї одним реченням (наприклад: Гакслі довів експериментальні докази природного відбору).
Відповідь:
Джуліан Гакслі: англійський біолог, автор книги «Еволюція: сучасний синтез», у якій підтвердив роль природного відбору.
Феодосій Добржанський: українсько-американський генетик, засновник популяційної генетики, автор книги «Генетика та походження видів».
Джордж Сімпсон: американський палеонтолог, який 1949 року ввів термін «синтетична теорія еволюції».
Ернст Майр: німецький систематик, автор книги «Систематика і походження видів», що сприяла синтезу.
Сторінка 219
Завдання 1 (с. 219)
Відмінності між теоріями
Пояснити, чим сучасна синтетична теорія еволюції (СТЕ) доповнює класичну дарвінівську теорію.
Розв’язання
Класичний дарвінізм базувався на спостереженнях за змінами у вигляді організмів, але не знав про гени.
СТЕ додала генетичну основу еволюції, пояснивши, як змінюється частота алелів у популяції.
Вона також враховує випадкові фактори (дрейф генів) та міграції, які Дарвін не розглядав детально.
Відповідь:
СТЕ доповнює дарвінівську теорію інтеграцією досягнень генетики, цитології та молекулярної біології, пояснюючи механізми спадковості та мінливості на рівні генофонду популяції.
Завдання 2 (с. 219)
Одиниця еволюції
Пояснити, чому елементарною одиницею еволюції є популяція, а не окремий організм.
Розв’язання
Окремий організм має фіксований генотип на весь час життя; його особисті зміни не є спадковими.
Еволюція вимагає змін у генофонді, тобто частоти алелів у групі, що схрещується.
Популяція забезпечує умови для схрещування та передачі генетичних змін нащадкам.
Відповідь:
Елементарною одиницею еволюції є популяція, оскільки саме вона має спільний генофонд, і лише зміни частоти алелів у цій групі (а не в окремому організмі) є матеріалом для еволюційних процесів.
Завдання 3
Визначення часу розходження видів
Пояснити, як учені дізналися, що лінії людини та шимпанзе розійшлися приблизно 6–7 млн років тому.
Розв’язання
Учені порівнюють послідовності ДНК людини та шимпанзе, визначаючи кількість відмінностей між ними.
Використовуючи темпи накопичення мутацій (молекулярний годинник), вони перераховують час розходження ліній.
Дані підтверджуються також порівнянням викопних решток та морфологічними ознаками.
Відповідь:
Учені визначили час розходження, проаналізувавши відмінності у послідовностях ДНК та білків обох видів і використавши дані філогенетики (метод молекулярного годинника).
Завдання 4
Причини уточнення теорії
Пояснити, чому положення синтетичної теорії еволюції із часом уточнюються й коригуються.
Розв’язання
З'являються нові методи дослідження (наприклад, вивчення стародавньої ДНК або епігенетики).
Відкриваються нові механізми впливу середовища на гени, які раніше не були відомі.
Науковці переглядають існуючі моделі, щоб вони краще відповідали реальним даним.
Відповідь:
Положення СТЕ уточнюються завдяки новим науковим відкриттям у молекулярній генетиці, епігенетиці та інших галузях, які розширюють розуміння механізмів спадковості та мінливості.