Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 189
§ 38. Популяція як екологічна одиниця. Екологічні стратегії популяцій
Завдання 1
Екологічний чинник і види
Пояснити, чому один екологічний чинник може бути корисним для одного виду й шкідливим для іншого, навести приклад.
Розв’язання
Визначимо, що чинник (наприклад, висока температура) для одних організмів є стресом, а для інших — умовою життя.
Пригадаємо приклад з завдання №6: яктус потребує жару та сухості, тоді як водяна лілія втрачає воду в таких умовах.
Відповідь:
Один чинник корисний для виду, який до нього адаптувався, і шкідливий для того, хто цього не робив. Наприклад, висока температура та відсутність води є життєвими для кактуса, але призводять до висихання водяної лілії.
Завдання 2
Адаптація листя в тропіках
Визначити екологічні фактори, до яких пристосована форма й будова листків рослини з Перу та Коста-Риці (на зображенні — листки з великими прожилками або специфічною формою).
Розв’язання
Аналізуємо умови місцевості: тропічний клімат, висока вологість, інтенсивне сонячне світло.
Визначаємо функцію форми листків: часто це розрізані на частини або великі прожилки для кращого охолодження та меншого опору вітру.
Відповідь:
Форма й будова листків (часто розрізаних або з глибокими прожилками) є адаптацією до високої температури, інтенсивного сонячного випромінювання та сильного вітру в тропічних лісах.
Завдання 3
Швидкість зміни чинників
Визначити, що небезпечніше для екосистеми: різка зміна одного чинника чи повільна зміна багатьох одночасно.
Розв’язання
Розглядаємо різку зміну одного чинника: вона часто відбувається швидше за час адаптації організмів, що призводить до масової смертності.
Розглядаємо повільну зміну багатьох чинників: хоча це також створює стрес, організми мають більше часу на еволюційні зміни або міграцію.
Відповідь:
Різка зміна одного екологічного чинника зазвичай небезпечніша, оскільки вона не дає організмам часу на адаптацію і призводить до раптового зриву функціонування екосистеми.
Завдання 4
Людина як універсальний вид
Обґрунтувати, чи можна вважати людину «універсально адаптованим видом».
Розв’язання
Аналізуємо біологічні особливості людини: відносно тонка шкіра, потові залози, що обмежують життєдіяльність у екстремальних умовах без допомоги.
Визначаємо роль техніки: людина компенсує слабкі біологічні адаптації за допомогою одягу, кондиціонерів та опалення, але це не робить її біологічно «універсальною».
Відповідь:
Ні, людину не можна вважати універсально адаптованим видом з біологічної точки зору. Хоча вона може жити майже скрізь завдяки техніці та соціальній організації, її фізіологія (наприклад, потреба в кисні, чутливість до ультрафіолету) все ще обмежує безпечне існування в екстремальних умовах.
Завдання 5
Технічні винаходи як адаптація
Чи можна вважати технічні винаходи людини (одяг, житло, кондиціонери) формою адаптації? Поясніть.
Розв’язання
Згадайте, що адаптація — це спадковий процес еволюції, який формується протягом багатьох поколінь.
Одяг, житло та кондиціонери створені людиною штучно і не змінюють генетичну структуру організму.
Висновки: ці засоби допомагають виживати в умовах, але вони є зовнішньою допомогою, а не біологічною адаптацією.
Відповідь:
Ні, технічні винаходи не є формою біологічної адаптації, оскільки вони не є спадковими змінами організму і не виникли в результаті еволюційного відбору; це штучні засоби регулювання умов життя.
Завдання 6
Порівняння адаптацій кактуса й водяної лілії
Порівняйте адаптації кактуса й водяної лілії. Який екологічний чинник став вирішальним для формування їхньої будови?
Розв’язання
Аналіз яктуса: він має товсту шкірку, запас води в стеблі, а листки перетворилися на колючки для економії води та захисту від випаровування в жаркому сухому кліматі.
Аналіз водяної лілії: вона має широкі тонкі листки, що плавають на поверхні води, тонку шкірку та кореневі системи, розвинені для життя у водному середовищі.
Висновок: вирішальним чинником є вологість повітря та наявність води (контраст між посухою та водною стихією).
Відповідь:
Яктус має колючки, товсту шкірку та запас води для життя в сухому кліматі, тоді як водяна лілія має широкі листки та тонку будову для життя у воді; вирішальним чинником є вологість повітря та доступність води.
Сторінка 190
Завдання 1 (с. 190)
Аналіз статево-вікових пірамід
Дано дві статево-вікові піраміди (А та Б). Потрібно пояснити їхню будову, що вони відображають, і визначити, яка популяція має більший потенціал до зростання.
Розв’язання
Проаналізуй піраміду А: вона має вузьку основу (мало молодих особин) і ширшу середню та верхню частину, що свідчить про старіння популяції або низьку народжуваність.
Проаналізуй піраміду Б: вона має широку основу (багато новонароджених), що вказує на високу народжуваність та потенціал для зростання чисельності.
Порівняй обидві структури: популяція з ширшою основою піраміди має більший приріст, оскільки кількість нових особин перевищує втрати в старших вікових групах.
Відповідь:
Піраміди відображають вікову та статеву структуру популяції; більший потенціал до зростання має популяція Б, оскільки її основа (молоді особи) значно ширша за основу піраміди А.
Сторінка 191
Завдання 1 (с. 191)
Відмінність популяції від групи
Пояснити різницю між поняттями «популяція» та «стадо/зграя/колонія», чому вони не є синонімами.
Розв’язання
Запиши визначення популяції: це сукупність особин одного виду на певній території зі спільним генофондом.
Визнач, що таке стадо чи зграя: це дрібніші угруповання (субпопуляції), де особи можуть жити разом, але не обов'язково утворюють єдину генетичну цілість всього виду на ареалі.
Сформулюй висновок: поняття не синоніми, оскільки стадо — це частина популяції, а не вся популяція в цілому.
Відповідь:
Популяція — це вся сукупність особин виду на ареалі зі спільним генофондом, тоді як стадо, зграя чи колонія — це лише дрібніші угруповання всередині популяції; вони не є синонімами, бо перше поняття охоплює генетичну цілість виду на території, а друге описує лише просторовий розподіл частини особин.
Завдання 2 (с. 191)
Значення популяцій для збереження виду
Пояснити, чому для збереження виду важливо зберігати саме популяції, а не окремих особин.
Розв’язання
Згадай, що популяція має спільний генофонд і здатність до схрещування.
Поясни роль генетичної різноманітності для виживання виду перед змінами середовища чи хворобами.
Висни, що збереження окремих особин без їхньої популяційної структури не гарантує продовження виду в довгостроковій перспективі.
Відповідь:
Важливо зберігати популяції, оскільки саме на рівні популяції існує спільний генофонд та генетична різноманітність, що забезпечує здатність виду адаптуватися до змін; окремі особини без цілісної популяційної структури не можуть підтримувати еволюційні процеси та відновлювати чисельність.
Завдання 3 (с. 191)
Обмеження зростання чисельності
Пояснити, чому популяція не може нескінченно збільшувати свою чисельність.
Розв’язання
Запиши правило: чисельність популяції залежить від кількості доступних ресурсів (ресурсна обмеженість).
Опиши наслідки надлишку особин: посилення конкуренції, зростання смертності та народжуваності падає.
Сформулюй висновок про стабільність чисельності навколо рівня, який середовище може підтримати.
Відповідь:
Популяція не може нескінченно зростати через обмеженість ресурсів середовища (їжа, вода, простір); коли чисельність перевищує пропускну здатність середовища, посилюється конкуренція, що призводить до зниження народжуваності та зростання смертності.
Завдання 4 (с. 191)
Вплив високої щільності популяції
Пояснити, чому надто висока щільність популяції може бути шкідливою, як і дуже низька.
Розв’язання
Опиши наслідки високої щільності: нестача їжі та води, стрес, поширення паразитів та хвороб через тісний контакт.
Опиши наслідки низької щільності: труднощі у знаходженні партнерів для розмноження (алелопатія) та високий ризик вимирання від випадкових подій.
Висни, що оптимальна щільність необхідна для балансу між конкуренцією та репродуктивним успіхом.
Відповідь:
Надто висока щільність шкідлива через інтенсивну конкуренцію за ресурси, стрес та поширення хвороб; дуже низька щільність шкідлива через труднощі у знаходженні партнерів для розмноження та підвищену вразливість до випадкових загроз.