Обкладинка: Біологія, 9 клас — Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В.

ГДЗ · Біологія · 9 клас

Сторінки 189–191

Біологія, Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В., 2026 · № 1–4 (с. 191) · 11 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 189

§ 38. Популяція як екологічна одиниця. Екологічні стратегії популяцій

Завдання 1

Екологічний чинник і види

Пояснити, чому один екологічний чинник може бути корисним для одного виду й шкідливим для іншого, навести приклад.

Розв’язання

  1. Визначимо, що чинник (наприклад, висока температура) для одних організмів є стресом, а для інших — умовою життя.

  2. Пригадаємо приклад з завдання №6: яктус потребує жару та сухості, тоді як водяна лілія втрачає воду в таких умовах.

Відповідь:

Один чинник корисний для виду, який до нього адаптувався, і шкідливий для того, хто цього не робив. Наприклад, висока температура та відсутність води є життєвими для кактуса, але призводять до висихання водяної лілії.

Завдання 2

Адаптація листя в тропіках

Визначити екологічні фактори, до яких пристосована форма й будова листків рослини з Перу та Коста-Риці (на зображенні — листки з великими прожилками або специфічною формою).

Розв’язання

  1. Аналізуємо умови місцевості: тропічний клімат, висока вологість, інтенсивне сонячне світло.

  2. Визначаємо функцію форми листків: часто це розрізані на частини або великі прожилки для кращого охолодження та меншого опору вітру.

Відповідь:

Форма й будова листків (часто розрізаних або з глибокими прожилками) є адаптацією до високої температури, інтенсивного сонячного випромінювання та сильного вітру в тропічних лісах.

Завдання 3

Швидкість зміни чинників

Визначити, що небезпечніше для екосистеми: різка зміна одного чинника чи повільна зміна багатьох одночасно.

Розв’язання

  1. Розглядаємо різку зміну одного чинника: вона часто відбувається швидше за час адаптації організмів, що призводить до масової смертності.

  2. Розглядаємо повільну зміну багатьох чинників: хоча це також створює стрес, організми мають більше часу на еволюційні зміни або міграцію.

Відповідь:

Різка зміна одного екологічного чинника зазвичай небезпечніша, оскільки вона не дає організмам часу на адаптацію і призводить до раптового зриву функціонування екосистеми.

Завдання 4

Людина як універсальний вид

Обґрунтувати, чи можна вважати людину «універсально адаптованим видом».

Розв’язання

  1. Аналізуємо біологічні особливості людини: відносно тонка шкіра, потові залози, що обмежують життєдіяльність у екстремальних умовах без допомоги.

  2. Визначаємо роль техніки: людина компенсує слабкі біологічні адаптації за допомогою одягу, кондиціонерів та опалення, але це не робить її біологічно «універсальною».

Відповідь:

Ні, людину не можна вважати універсально адаптованим видом з біологічної точки зору. Хоча вона може жити майже скрізь завдяки техніці та соціальній організації, її фізіологія (наприклад, потреба в кисні, чутливість до ультрафіолету) все ще обмежує безпечне існування в екстремальних умовах.

Завдання 5

Технічні винаходи як адаптація

Чи можна вважати технічні винаходи людини (одяг, житло, кондиціонери) формою адаптації? Поясніть.

Розв’язання

  1. Згадайте, що адаптація — це спадковий процес еволюції, який формується протягом багатьох поколінь.

  2. Одяг, житло та кондиціонери створені людиною штучно і не змінюють генетичну структуру організму.

  3. Висновки: ці засоби допомагають виживати в умовах, але вони є зовнішньою допомогою, а не біологічною адаптацією.

Відповідь:

Ні, технічні винаходи не є формою біологічної адаптації, оскільки вони не є спадковими змінами організму і не виникли в результаті еволюційного відбору; це штучні засоби регулювання умов життя.

Завдання 6

Порівняння адаптацій кактуса й водяної лілії

Порівняйте адаптації кактуса й водяної лілії. Який екологічний чинник став вирішальним для формування їхньої будови?

Розв’язання

  1. Аналіз яктуса: він має товсту шкірку, запас води в стеблі, а листки перетворилися на колючки для економії води та захисту від випаровування в жаркому сухому кліматі.

  2. Аналіз водяної лілії: вона має широкі тонкі листки, що плавають на поверхні води, тонку шкірку та кореневі системи, розвинені для життя у водному середовищі.

  3. Висновок: вирішальним чинником є вологість повітря та наявність води (контраст між посухою та водною стихією).

Відповідь:

Яктус має колючки, товсту шкірку та запас води для життя в сухому кліматі, тоді як водяна лілія має широкі листки та тонку будову для життя у воді; вирішальним чинником є вологість повітря та доступність води.

Сторінка 190

Завдання 1 (с. 190)

Аналіз статево-вікових пірамід

Дано дві статево-вікові піраміди (А та Б). Потрібно пояснити їхню будову, що вони відображають, і визначити, яка популяція має більший потенціал до зростання.

Розв’язання

  1. Проаналізуй піраміду А: вона має вузьку основу (мало молодих особин) і ширшу середню та верхню частину, що свідчить про старіння популяції або низьку народжуваність.

  2. Проаналізуй піраміду Б: вона має широку основу (багато новонароджених), що вказує на високу народжуваність та потенціал для зростання чисельності.

  3. Порівняй обидві структури: популяція з ширшою основою піраміди має більший приріст, оскільки кількість нових особин перевищує втрати в старших вікових групах.

Відповідь:

Піраміди відображають вікову та статеву структуру популяції; більший потенціал до зростання має популяція Б, оскільки її основа (молоді особи) значно ширша за основу піраміди А.

Сторінка 191

Завдання 1 (с. 191)

Відмінність популяції від групи

Пояснити різницю між поняттями «популяція» та «стадо/зграя/колонія», чому вони не є синонімами.

Розв’язання

  1. Запиши визначення популяції: це сукупність особин одного виду на певній території зі спільним генофондом.

  2. Визнач, що таке стадо чи зграя: це дрібніші угруповання (субпопуляції), де особи можуть жити разом, але не обов'язково утворюють єдину генетичну цілість всього виду на ареалі.

  3. Сформулюй висновок: поняття не синоніми, оскільки стадо — це частина популяції, а не вся популяція в цілому.

Відповідь:

Популяція — це вся сукупність особин виду на ареалі зі спільним генофондом, тоді як стадо, зграя чи колонія — це лише дрібніші угруповання всередині популяції; вони не є синонімами, бо перше поняття охоплює генетичну цілість виду на території, а друге описує лише просторовий розподіл частини особин.

Завдання 2 (с. 191)

Значення популяцій для збереження виду

Пояснити, чому для збереження виду важливо зберігати саме популяції, а не окремих особин.

Розв’язання

  1. Згадай, що популяція має спільний генофонд і здатність до схрещування.

  2. Поясни роль генетичної різноманітності для виживання виду перед змінами середовища чи хворобами.

  3. Висни, що збереження окремих особин без їхньої популяційної структури не гарантує продовження виду в довгостроковій перспективі.

Відповідь:

Важливо зберігати популяції, оскільки саме на рівні популяції існує спільний генофонд та генетична різноманітність, що забезпечує здатність виду адаптуватися до змін; окремі особини без цілісної популяційної структури не можуть підтримувати еволюційні процеси та відновлювати чисельність.

Завдання 3 (с. 191)

Обмеження зростання чисельності

Пояснити, чому популяція не може нескінченно збільшувати свою чисельність.

Розв’язання

  1. Запиши правило: чисельність популяції залежить від кількості доступних ресурсів (ресурсна обмеженість).

  2. Опиши наслідки надлишку особин: посилення конкуренції, зростання смертності та народжуваності падає.

  3. Сформулюй висновок про стабільність чисельності навколо рівня, який середовище може підтримати.

Відповідь:

Популяція не може нескінченно зростати через обмеженість ресурсів середовища (їжа, вода, простір); коли чисельність перевищує пропускну здатність середовища, посилюється конкуренція, що призводить до зниження народжуваності та зростання смертності.

Завдання 4 (с. 191)

Вплив високої щільності популяції

Пояснити, чому надто висока щільність популяції може бути шкідливою, як і дуже низька.

Розв’язання

  1. Опиши наслідки високої щільності: нестача їжі та води, стрес, поширення паразитів та хвороб через тісний контакт.

  2. Опиши наслідки низької щільності: труднощі у знаходженні партнерів для розмноження (алелопатія) та високий ризик вимирання від випадкових подій.

  3. Висни, що оптимальна щільність необхідна для балансу між конкуренцією та репродуктивним успіхом.

Відповідь:

Надто висока щільність шкідлива через інтенсивну конкуренцію за ресурси, стрес та поширення хвороб; дуже низька щільність шкідлива через труднощі у знаходженні партнерів для розмноження та підвищену вразливість до випадкових загроз.

Наприклад: